Зрада під градусом: як ексголова Nemiroff стає горілчаним королем Росії без наслідків для себе в Україні

Найбільший виробник горілки в російській республіці Карелія працює над логістичним центром і планує розширити потужності. Яке відношення це має до України? Пряме, адже інвестує все це відомий український підприємець Олександр Глусь. Нещодавно він фактично керував горілчаною компанією Nemiroff. А тепер сплачує чималі податки в бюджет країни-агресорки.

Глусем дуже задоволені в Карелії. "У нас з'явився інвестор, і ми пишаємось, що завод виробляє якісну продукцію", – заявив нещодавно місцевий губернатор Артур Парфенчиков. Він саме відбував візит у найбільшого виробника горілки в регіоні — Петровського ЛГЗ. Формально цим інвестором є зареєстрована в 2017 році в Петрозаводську компанія "Алковорлд". Саме тоді, в розпал російської агресії, вона придбала майновий комплекс "Петровського" разом з торговими марками у російського спиртового холдингу "Росспиртпром". На церемонії відкриття заводу у 2017 році Парфенчиков зізнався, що саме він завів на завод нового власника, з яким він швидко знайшов спільну мову та став працювати як "соратник".

"Соратником" Парфенчикова, який був одногрупником головного російського борця з Іблісом Дмітрія Мєдвєдєва, виявився відомий українець. Це Олександр Глусь, одноосібний власник ТОВ "Алковорлд" та колишній голова ради директорів одного з найбільших в Україні алкогольних холдингів — Nemiroff. Разом з батьком, колишнім нардепом та членом фракції Партії регіонів Степаном Глусем, він за часів Януковича контролював близько 25% акцій Nemiroff. З 2011 по 2014-й Глусі блокували спроби власників 75% акцій — Якова Грибова та Анатолія Кіпіша – встановити контроль над підприємством. Тільки в березні 2014 року, після втечі Януковича, Грибов та Кіпіш змогли перехопити контроль над Nemoriff. А згодом Глусі програли Грибову та Кіпішу суд у Лондоні, і у 2017 році остаточно втратили долю в Nemoriff.

Після фіаско у Nemoriff Глусь почав алкогольний бізнес в Росії. І став чи не головним фаворитом Парфенчикова (довірена особа Владіміра Путіна). "Я хотів би подякувати Олександру Степановичу Глусю за те, що він зважився на цей крок, що він прийшов у Карелію. За його словами, Карелія стає йому все ближче і ближче. І якось у нашій телефонній розмові він сказав: їду на свою другу батьківщину. Мені було приємно. Він людина світу, але Карелія його теж зачепила", — казав Парфенчиков у 2017 році.

"Я впевнений, що все, що ми робитимемо в майбутньому, буде приносити користь Карелії та Росії загалом", – відповідав йому взаємністю задоволений Глусь.

Сім років тому, після анексії Криму та захоплення Росією частини Донбасу, вести бізнес в Росії для українців було законно, але неетично. Проте чимало наших підприємців закривали очі на "невелику агресію". Після широкомасштабного нападу в лютому 2022 року все змінилось. З російських бізнесів почали виходити сотні компаній, в тому числі українські. Наприклад, "Метінвест" Рината Ахметова та "Інтерпайп" Віктора Пінчука ухвалили рішення про ліквідацію своїх "дочок" у РФ та Білорусі. Глусь, залишаючись громадянином України, не зробив спроби навіть переписати свій бізнес на довірених осіб. І вирішив збільшити свої активи в країні, яка почала фізично знищувати його "першу батьківщину" місто за містом.

Що цікаво, цій активності громадянину України Глусю сприяє російська влада. Так, в червні 2023 року комісія з контролю над іноземними інвестиціями в Росії (її очолює прем’єр-міністр РФ Михаіл Мішустін) ухвалила рішення про дозвіл латвійській Amber Beverage Group продати 92,6% акцій заводу "Амбер Пермалко" новому власнику. Ним стало ТОВ "Алковорлд" з Петрозаводська. За декілька місяців угода була закрита і Глусь отримав повний контроль над цим заводом, ставши його бенефіціарним власником. Це дозволило йому увійти до топ-15 найбільших виробників алкоголю в РФ.

За підрахунками "Телеграфу", тільки у 2022 році "Алковорлд" (з Петровським ЛГЗ у його складі) та завод "Амбер Пермалко" перерахували у російський держбюджет понад 5,7 млрд рублів податків. Це приблизно 63 млн доларів. За підсумками минулого року ці показники мають бути співмірними.

Бізнес Глуся в Росії йде жваво. Днями "Алковорлд" анонсував початок експорту своїх алкогольних напоїв. До цього часу його основними ринками збуту були Карелія, Москва та Санкт-Петербург. А тепер, можливо, Глусь почне заробляти на продажу горілки та настоянок до країн — сателітів РФ. Наприклад, Білорусі.

Інвестиційна активність Глуся в Росії, яка є неприхованою, схоже, якимось чином залишається поза увагою СБУ та РНБО. Проти нього досі не введено жодних санкцій в Україні та не порушено кримінальних проваджень. А нещодавно Парфенчиков навіть заявив, що у його "соратника" Глуся є паспорт громадянина Угорщини. "Що такого, що власник нашого відродженого лікеро-горілчаного заводу має угорський паспорт? Гроші свої він вкладає в Карелію, спеціалістів він привіз у Карелію, податки й акцизи хороші він платить у Карелії… До речі, купив у Карелії землю і будує собі будинок. Це погано? Ось завод стоїть, труба димить. Цього року будівництво нових цехів починається!" — заявив глава Карелії. Зважаючи на цей факт, при бажанні українська влада могла б навіть позбавити Глуся українського громадянства. "Телеграф" звернувся с запитами стосовно російського бізнесу Глуся до РНБОУ та СБУ.

Але от що цікаво. Поки Глусь облаштовує будинок на "другій батьківщині", його сестра Наталія Коровяковська працює заступником голови наглядової ради стратегічного українського підприємства – "Науково-виробниче об'єднання "Київський Завод Автоматики". Цей завод входить до складу "Укроборонпрому" та виробляє системи управління мінно-торпедною та ракетною зброєю, а також бронетанковою технікою. На цю посаду Коровяковську було призначено за декілька місяців до широкомасштабного вторгнення Росії до України: в листопаді 2021 року. Коли її брат вже робив великий бізнес в Росії.