5 історій журналістів, яких спіймали на фальсифікації новин

Але, як і в будь-якій професії, трапляються винятки. Ці кілька історій, які ти прочитаєш нижче, є незайвим нагадуванням, що будь-яку інформацію слід сприймати критично та самостійно осмислювати, звертаючи увагу на її джерела.

Джейсон Блер

• На початку 2000-х Джейсон Блер працював у New York Times та був яскравою зіркою, яка раптово згасла. 28 квітня 2003 року національний редактор газети запитав Блера про статтю, яку той написав два дні тому, бо історія була дуже схожою на іншу, написану журналістом San Antonio Express-News у Техасі на кілька днів раніше. Блер завагався у відповіді, і тоді "Таймс" почала розслідування всіх історій Блера.
• Там виявили приголомшливий рівень плагіату: він брав цитати, абзаци, цілі уривки з історій, написаних іншими. А ще писав із місць начебто наживо, в яких насправді не перебував, також просто фабрикував джерела і свідомо брехав про думки експертів та свої начебто зустрічі на високому рівні. У травні 2003 він звільнився з "Таймс" після публічного скандалу.

Майкл Фінкель

• Він був відомим журналістом, який писав для New York Times. Ну, поки його не звільнили за сфабриковану історію у 2002. Того року виявили, що для статті про дитяче рабство в Африці Фінкель використав кілька інтерв'ю з різними людьми й зліпив їх разом, щоб створити одну людину, якої насправді не існувало. Складеного героя нібито звали Юсуф Мале, а історія стосувалася так званої арабської работоргівлі на африканському континенті.
• Насправді діти та підлітки там працювали в абсолютно жахливих умовах, але формально вони не були рабами, і їм платили. Фінкелю ж була потрібна історія про работоргівлю, і він вигадав Мале, стверджуючи, що той продав себе в рабство на какао-плантації в Кот-д'Івуарі. NYT опублікувала цю історію і навіть додала фотографії хлопчика. Власне, саме на фото спершу й звернули увагу – у некомерційній організації "Врятуйте дітей" вказали, що хлопчика не звати Юсуф Мале. "Таймс" допитала Фінкеля і перевірила джерела. Він зізнався, що вигадав Мале з повітря. NYT одразу ж звільнила його.

Рут Шаліт Баррет

• У 2020 році журнал Atlantic уклав угоду з нею на написання статті про багатих батьків у Новій Англії, одержимих бажанням відправити своїх дітей до Ліги Плюща, елітного клубу університетів. Стаття була цікавою, але читачі та інші журналісти почали вказувати на те, що авторку раніше звільняли з New Republic у 1990-х після кількох серйозних звинувачень у плагіаті.
• В Atlantic вирішили з'ясувати, чи були реальними ті історії, які Рут отримала від нібито заможних батьків у Коннектикуті. Перевірка показала, що одні джерела були вигадані, а деякі – реальні, але цитувалися неправильно. Баррет, очевидно, не шкодувала, бо навіть таємно просила одне з джерел допомогти, коли "Атлантік" почав ставити питання.

Джек Келлі

• Він був багаторічним закордонним кореспондентом USA Today. Протягом кар'єри в 1990-х і на початку 2000-х років Джек об'їздив весь світ, висвітлюючи політику, війну, інші важливі теми, побував на Кубі, в Ізраїлі, Сербії та інших місцях. Усе обірвалося у 2004. Саме тоді газета виявила, що Келлі протягом тривалого часу фабрикував ключові частини багатьох своїх історій. Ба навіть писав сценарії для своїх партнерів і знайомих, які потім видавали себе за "джерела", з яких Келлі брав "цитати".
• На початку 2004 року адвокатка у Белграді заперечила твердження Келлі, що було на першій шпальті 1999 року, про югославську армію і нібито "наказ" цієї жінки "зачистити" село в Косово. В USA Today почали ретельніше стежити за Келлі та відправили своїх розслідувачів у місця, де той, як відомо, працював, щоб перевірити, чи те, про що він повідомляв, було правдою. Результат перевірки шокував: щонайменше у 8 великих статтях на перших шпальтах і в розгорнутих матеріалах Келлі або неправильно цитував людей, або вигадував цитати чи джерела, або відверто вигадував події, про які потім писала газета. Келлі звільнився з газети, але заперечував звинувачення. Головні редактори газети також пішли у відставку через цей скандал.

Бенні Джонсон

• У 2014 році BuzzFeed звільнив редактора відділу вірусної політики Джонсона, коли виявив понад 40 випадків плагіату з різних джерел.
• Джонсон брав інформацію зі значної кількості сайтів, Вікіпедії та навіть Yahoo! Answers, дослівно копіював матеріал, не цитуючи джерела і навіть не вказуючи авторів.