Чому українські банки блокують карти за деяки операції з криптовалютою

Клієнти українських банків почали частіше скаржитися на блокування рахунків через операції з купівлі-продажу криптовалют. Проблема не нова, проте вона набирає обертів. Журналіст видання Mind раніше протестував p2p-торгівлю на біржі Binance і «терплячість» банків до таких транзакцій. Результат – два заблоковані рахунки.

Чому фінустанови активізувалися в цьому напрямку? Картки яких банків частіше використовуються для купівлі-продажу криптовалют? Та що клієнту робити в ситуації, коли рахунки виявляються заблокованими? Про це дізнавались у виданні Mind.

На що скаржаться клієнти? На порталі «Мінфін» клієнти закидують банки скаргами: здебільшого жаліються на примусове закриття рахунків без пояснень і небажання банківських установ врегульовувати ситуацію. «Неодноразово стикалися з блокуванням у зв’язку з криптовалютними операціями P2P на біржах. Вважаємо, що такі дії уповноважених представників банку є безпідставними та необґрунтованими», – говорить юрист криптоспільности Crypto Crew Максим Шкльода.

Яким банкам користувачі надають перевагу? У пресслужбі Binance (найбільшої криптовалютної біржі світу за обсягом торгів) зазначають, що серед найпопулярніших банків для оплати при P2P-операціях з криптовалютою – Monobank, ПриватБанк, А-банк, ПУМБ, Izibank. Об’єм і кількість операцій, яка припадає на кожен банк, компанія не розголошує.

Чому блокують рахунки? Mind намагався поговорити з представниками банків і розіслав запити чотирьом установам із проханням роз’яснити позицію: ПриватБанку, Monobank, Банку «Кредит Дніпро» та ПУМБ.

Два останні відмовилися від офіційних коментарів. Тоді як у Monobank пояснили: питання до трансакцій клієнта виникають тільки щодо переказів, які системи маркують як «підозрілі».

Скрипти прописано з метою протидії шахраям, тому банк не розголошує повну логіку блокувань. «Є такі клієнти, які кожен місяць ходять з такою проблемою», – говорить менеджер одного з відділень ПУМБ. Також він додав: якщо банк на власний розсуд побачить якісь ризики для себе в операціях, то може запитати про їх суть, після чого запросити документальне підтвердження.

За словами представника Monobank, перед тим, як заблокувати рахунок, банк найчастіше попереджає заздалегідь. «Не те щоб ці операції нам не подобалися. Просто не можемо зрозуміти, звідки взялися ці кошти. І в разі звернення ДФМ (Державний фінансовий моніторинг. – Mind) не можемо захистити клієнта, бо самі не розуміємо, чи законні ці гроші», – пояснюють у пресслужбі банку причину блокування.

ПриватБанк у своїй відповіді послався на чинне законодавство та нормативно-правові акти НБУ, що регулюють відносини у сфері банківської діяльності. «Всі заходи здійснюються відповідно до внутрішніх процедур і відповідають вимогам, які стосуються безпеки та дотримання правил фінансового моніторингу в Україні», – йдеться у відповіді банку.

Варто зазначити, що після проведених редакцією експериментів з обміну криптовалюти ПриватБанк рахунок не заблокував, але «виявив підозрілу операцію» та вимагав підтвердити свою особу.

Усі подальші перекази супроводжувалися таким запитом, через що користуватися карткою стало незручно:

Які операції можуть підпасти під блокування? Юрист Juscutum В’ячеслав Златін пояснює: банки мають проводити аналіз підстав і мети фінансових операцій, які є: складними або великими (порівняно з попередніми), проведені незвичним способом, не мають очевидної економічної чи законної мети. Наприклад, перекази між двома банківськими картками без конкретного призначення платежу. Операції на суму 400 000 грн підпадають під блокування.

«Місячний оборот, у якому не потрібно надавати документальне підтвердження про операції – 400 000 грн. Якщо цей оборот вище, то вас 100% запитають, звідки ці кошти», – говорить менеджер відділення ПУМБ.

Ця сума – умовний кордон. Якщо клієнт має гарну репутацію, давню історію відносин із банком, за його карткою стабільний оборот, то є велика ймовірність, що банк вимагатиме обґрунтувати операцію лише за перевищення згаданого ліміту.

Втім це не стосується азартних ігор та операцій з віртуальними активами, граничний поріг яких – 30 000 грн. Згідно з законом про фінансовий моніторинг, біржі, обмінники, банки або інші компанії, які здійснюють платежі в криптовалютах, зобов’язані перевіряти такі операції на суму понад 30 000 грн в еквіваленті й збирати детальну інформацію про клієнта.

Чи можна розблокувати рахунок, надавши дані з біржі, які відображають купівлю та продаж криптовалюти? На це запитання представник ПриватБанку не відповів. Доки такі моменти не будуть чітко прописані в законі про криптовалюту, це залишатиметься своєрідною «рулеткою». Кожен банк на свій розсуд ухвалює рішення щодо розблокування рахунку.

«Можливо, нам було б і достатньо квитанцій із бірж, але якщо Держфінмоніторинг запитає щодо трансакцій клієнта, то ми, знов таки, не зможемо цими квитанціями довести, що ваші гроші чесні», – говорять у пресслужбі Monobank.

Як пояснив керівник податкової практики юридичної групи LCF Андрій Реун, клієнт для розв’язання питання має надати документи, які засвідчують джерела походження коштів або мету здійснення трансакції: договори надання послуг, трудові договори або договори позики.

А якщо документальних підтверджень немає? Банківський рахунок залишиться заблокованим. Законодавчо питання оподаткування операцій із цифровими активами досі не врегульовано. Але, якщо податкова виявить такі операції і несплату з них податків – змусить сплатити за отриманий від криптовалют прибуток.

«Такі операції можуть бути виявлені й правоохоронними органами, але в такому разі, ймовірно, доведеться з ними спілкуватися в рамках кримінального провадження», – пояснює Андрій Реун. Ключовим питанням, на його думку, залишається розмір ставки ПДФО, яка має застосовуватися таких операцій. Податкова роз’яснює: дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід. Оподаткування таких доходів прописано у ст. 170 Податкового кодексу, де зазначено: на такі доходи розповсюджується податок у розмірі 18% і військовий збір – 1,5%.

Яка відповідальність за несплату податків? Оскільки в законодавстві щодо крипторинку ще багато білих плям, то й відповідальність за операції з ними – така ж, як і за інші без сплати податків: фінансова (штрафи – від 10% до 50%, пеня – в розмірі 120% облікової ставки НБУ), адміністративна (штрафи в розмірі від 2 до 15 нмдг та кримінальна (якщо відбулось ухилення від сплати податків у значному розмірі – від 4 026 000 грн).

Хто «закручує гайки»? Регулятор і Держфінмоніторинг прагнуть контролювати перекази між фізичними особами, вважає СЕО UAPAY Юлія Федосюк. «Держава хоче, щоб люди сплачували податки й щоб під переказами не приховували підприємницьку діяльність. Тренд буде такий, що регуляція Р2Р-переказів стане суворішою. Відповідно контроль із боку фінансових установ буде сильнішим, бо цього вимагає НБУ», – розповіла Федосюк під час Mind WinTech Summit 2023.

Представники Нацбанку запевняють: НБУ підтримує необхідність створення цивілізованих умов для розвитку ринку віртуальних активів в Україні, але водночас не може ігнорувати ризики. Банки, виконуючи вимоги законодавства, зобов’язані застосовувати ризикоорієнтований підхід.

«Вони самостійно визначають критерії ризиків. Блокування карти за Р2Р-операції з криптовалютою може бути пов’язане із заходами, яких вживають банки для управління ризиками відмивання коштів / фінансування тероризму», – говорять у пресслужбі НБУ.

Як іще обходять блокування? Оскільки є ризик блокування рахунків, то для роботи з великими обсягами коштів досвідчені арбітражники нерідко користуються послугами дропів – людей, які продають власні карти для P2P-операцій із криптовалютою. Шукають їх як самостійно (зокрема, серед родичів і знайомих), так і через дроповодів, які керують фермою дропів.

«Одна карта – 2000 грн, додатковий похід у банк – ще 500–1000, якщо потрібно розв’язати якусь проблему», – розповідає на умовах анонімності арбітражник із прибутком у $2000 на місяць.

Дроповодів можна знайти в арбітражних чатах у Telegram. Розцінки на такий «розхідний матеріал» різні: від 800 грн до 2200 грн. Вирахувати такі випадки не складно, для цього потрібна лише кооперація банку з кіберполіцією. Але, якщо таких кейсів по Україні десятки тисяч, шанси, що упіймають конкретного арбітражника – мінімальні. А без заяви від «дропа», що хтось користується його рахунком, притягнути таких «гравців» до відповідальності дуже важко. Адже як зрозуміти за зовнішніми ознаками – він платить з картки «дропа» чи товариша?