Залишилися діти й вагітна дружина. Згадаймо Миколу Коробенкова з Криму

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Миколу Коробенкова.

Бойовий медик Микола Коробенков загинув 10 листопада 2022 року у бою з окупантами поблизу селища Майорськ на Донеччині. Йому було 45 років.

У захисника залишилося четверо дітей (зокрема син-юнак, якого Микола довгий час виховував сам, а також пасинок). Коли чоловік загинув, його дружина була вагітна.

«Багато хто буде пам'ятати Миколу як волонтера, інструктора-впертюха та дуже мужню людину. А для мене головні думки будуть про те, що він був чудовим батьком для своєї маленької копії. Але він більше ніколи не візьме доньку на ручки та не пригорне до себе майбутнього сина, не побачить як будуть рости його діти... Дякую тобі, коханий, за ті декілька років щастя! Досі не вірю, що більше не побачу тебе», – написала дружина Олена.

«У маленького Миколки твої очі, але він ніколи не побачить тебе ніде, крім фоток та відео, де ти тримав на руках та грався з його старшою сестричкою», – додала жінка.

Микола народився у Росії. З 1987 року жив в українському Криму. Здобув вищу освіту у Харківському радіотехнічному університеті. Повернувся до Сімферополя та працював програмістом.

13 грудня 2013 року чоловік поїхав до Києва, щоб підтримати Революцію гідності. На Майдані працював у команді «Червоного Хреста». Потім долучився до організації «Захист патріотів», де став інструктором з тактичної медицини. Також співпрацював із «РеаніМетро» «Мотохелп». У липні 2017 року заснував товариство Trauma Medical Solutions. Згодом їздив по всій країні та проводив тренінги.

Микола опанував на належному рівні англійську мову, після чого пройшов у США стажування, за результатами якого здобув кваліфікацію екстреного медичного техніка. Брав участь у дослідженнях ВООЗ, проводячи оцінку роботи первинної ланки медичної допомоги в Україні.Захоплювався мистецтвом фотографування, брав участь у виставці в Польщі. У 2020 році у фільмі «Стоп-Земля» виконав роль викладача з медицини.

У перший день повномасштабного російського вторгнення Микола приєднався до лав Збройних сил України. Навчав побратимів такмеду та виконував бойові завдання.

«Ми познайомились з Колею на Майдані, він приїхав з Криму і поселився в «Жовтневому». Все його життя вмістилось в один баул. Ще він забрав сина. Далі вони будували нове життя, у якому Коля мріяв звільнити Крим. Він стояв у витоків тактичної медицини в Україні. Він був частиною «РеаніМетро». Він навчив тисячі людей рятувати життя. Знищимо ворога. Звільнимо Крим. Пам’ятатимемо Колю», – написала подруга Марія Назарова.

«Він був дуже доброю, відданий справі людиною. Це великий біль. І велика втрата для нашої країни», – написав товариш Мар’ян Присяжнюк.

«Микола був чудовою людиною і класним інструктором. Мала за честь працювати разом з ним. Честь і вічна пам'ять герою», – написала Наталя Іжицька.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.