Які файні галицькі слівця вас здивують та вразять: чи вмієте ви говорити по-львівськи

Львівські фрази та слова, які розуміють лише у Львові

Цього року Львову виповнюється 768 років. З цієї нагоди в місті,  27-28 квітня  проводять заходи, присвячені захисникам України.

День міста Львова завжди був пов’язаний з Днем святого Юрія, покровителем міста, і всі святкування відбувалися в найближчі вихідні після цього дня. Зважаючи на те, що за новим календарем день святого Юрія відзначають  23 квітня, День міста відзначається останніми вихідними квітня.
Туристи знають, що Львів – це не лише незвичайна архітектура, площа Ринок, смачна кава та гарні дівчата. Це незвичні львівські слова та фрази, часом не зрозумілий колорит місцевої говірки, які не можна забути. 

Пропонуємо вам познайомить із деякими слівцями та фразами  львів'ян, які часто вражають туристів і не лише:

• Здибанка — це не вечірка, похорон чи весілля, це зустріч.
• Гамати — це не відпочивати на гамаку, читати, чи дивитись телевізор, а їсти.
• Баняк — це каструля, а не тарілка чи горнятко.
• Варґатий — це не чудний чи талановитий, а губатий.
• Баюра —  не озеро, а калюжа.
• Вуйко — це не тато чи дідусь, а дядько
• Кремпуватися — не пишатися чи захоплюватися, а соромитися.
• Фіра — це віз, а не дверна ручка чи підкова.
• Захцянка — це не цукерка, а бажання.
• До пердалі що означає  - "на щастя", "на жаль", "до пригод"?. Ні, означає "до нічого".
• Митка - це ганчірка.
• Коли львів'яни кажуть "рейвах" - це означає? Ні, не веселощі, а "істерика", "розгардіяш". 
•  Кобіта — це не коняка, а жінка.
• Оферта — пропозиція.
• Алярм – це не годинник, а тривога.
• Криївка – підземне сховище.
• Мешти –  це туфлі.
• Кажуть война,  а не війна.

Отож, на День міста,  як порядні галичани, взувайте ладні мешти, та йдіть на площу Ринок  випити філіжанку каву. Але не забувайте, що в країні – война. Як буде алярм, ніц рейваху, тікайте до криївки.

А як йдете на здибанку з якоюсь файною кобітою, не кремпуйтеся, то є до пердалі,  а зробіть їй файну оферту.