Саме він встановив справжній вік Києва
Сьогодні, 28 квітня, у небуття пішов відомий український історик, археолог, академік НАН України та член її президії, народний депутат III й IV скликання та активний громадський діяч Петро Толочко. Він був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких "Історична топографія стародавнього Києва", "Древний Киев", "Історичні портрети", "Літописи Київської Русі" та інші.
Про смерть академіка, зокрема, повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook. Зазначив, що, на його думку, Толочко стоїть в одному ряду з такими нещодавно померлими проукраїнськими політиками та особистостями як Левко Лук’яненко, Степан Хмара, Богдан Ступка та інші.
Чим відомий Толочко
Петро Петрович народився на Київщині, у 1938 році. У 1960-му закінчив історико-філософський факультет Київського університету, а 1966 року — аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Захистив кандидатську дисертація "Історична топографія стародавнього Києва" та докторську дисертацію "Київ і Київська земля в період феодальної роздрібненості Русі XII—XIII ст.".
Толочко зробив неабиякий внесок у дослідження історії східних слов'ян, Київської Русі та українського середньовіччя. Він автор близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій.
Його перу належить понад 200 публіцистичних і белетристичних праць, у яких розглянуто важливі проблеми становлення української державності, формування політичної нації, громадянського суспільства та його еліти, а також визначення національної ідеї.
Був неодноразово нагороджений орденами, зокрема:
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (16 травня 2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (21 лютого 2003) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку історичної науки, активну громадсько-політичну та законотворчу діяльність
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 лютого 1998) — за визначний особистий внесок у розвиток археології, збагачення історичної науки фундаментальними дослідженнями про Київську Русь та стародавній Київ
У своїх роботах, Петро Толочко довів, що в X столітті Київ випереджав по розвитку інші європейські столиці. Загалом, чи не вся наукова діяльність академіка була присвячена дослідженню історії Київської Русі.
В цілому, близько 15 років Толочко провів в археологічних експедиціях. Він відродив археологію древнього Києва, яка через низку історичних причин, в тому числі після репресій 30-х років, була повністю знищена.
Саме Толочко встановив вік Києва. Завдяки його наполегливості та вмінню відстоювати свою позицію на найвищому рівні, було визначено, що Києву 1500 – на 200 років більше, ніж прийнято було вважати раніше.
Також історик та археолог спростував твердження деяких вчених, що в десятому столітті кияни жили в землянках. Він остаточно довів: в той час Київ був багатим і сильним містом, що перевершував в розвитку багато європейських столиць.
Погляди історика
Петро Толочко був відомим своїми доволі проросійськими поглядами. Зокрема, заперечував Голодомор як геноцид українців та в різних інтерв'ю називав себе частиною "російського світу". Так, відомо, що Петро Петрович був автором ряду публікацій критичного характеру на тему подій Євромайдану та українського сьогодення в російських інтернет-виданнях, а також підтримував погляди Путіна на історичну спадщину.
Також відомо, що Толочко брав участь у відкритті XXII Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила, де назвав себе частинкою "русского міра".
Після цього НАН України заявило, що це була особиста позиція Толочка, а не НАН.
18 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Толочко брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.
Проте, після російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України — іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як генерал Михайло Драгомиров потрапив на картину "Запорожці пишуть листа…". Бойовий генерал став "обличчям" кошового Івана Сірка.