Дослідження CAT-UA: У публічному дискурсі України — три наративи, проросійський залишається лише в закордонному дискурсі

Громадська організація CAT-UA оприлюднила результати дослідження національного наративу. Дослідники визначили три основних способи, якими активні українці дивляться на свою країну та події в ній. Два з них — протиставляються один одному, а третій — об’єднавчий. 

В основі дослідження громадської організації CAT-UA — 50 глибинних інтерв’ю з політиками, митцями, науковцями, бізнесменами, громадськими діячами, журналістами та відомими бійцями ЗСУ. Інтерв’ю були проведені протягом лютого-березня 2024 року. Для участі у дослідженні запросили осіб вікової категорії 36-54 роки, яку вважають найбільш соціально активною. Відбір респондентів проводився з представників з полярними поглядами.  

Наратив «Боротьби за українську культуру» зосереджений на протиставленні української та російської культур всередині України.

«Носії російської культури тут вважаються джерелом проблем, хоча й при цьому жертвами імперської політики. Загалом віктимність, відчуття жертви, для наративу «Боротьби» лишається ключовою, і будь-які сторінки української історії тут часто комунікуються через трагедії, а не через велич», — зазначають дослідники.

Вони також помітили, що саме носії наративу «боротьби» найменше цікавляться явищем псевдопатріотизму. Ті, хто виступає прихильником цього наративу, вважають, що індивідуальні інтереси мають підпорядковуватися інтересам нації. 

Наратив «Мульткультурний» є протилежним до наративу «Боротьби за українську культуру». Носії цього наративу найчастіше обговорюють проблему показного патріотизму та звинувачують одне одного у недостатній готовності служити своїй країні.

«Це єдиний наратив, носії якого міркують про можливе майбутнє співіснування з РФ. Саме у цьому наративі рух до ЄС і меншою мірою до НАТО сприймається як місіонерський: адже ми принесемо туди наш історичний та новий досвід. І українці зберегли цей дух свободи, про який почала забувати сита Європа. Та вже приносимо його туди завдяки біженцям, які, що цікаво, сприймаються найбільш позитивно саме в цьому наративі. Тут геть відсутній осуд на адресу «байдужих громадян»: на цю тему носії наративу не міркують», — йдеться у дослідженні.

Нарешті третій наратив «Громадянського єднання» передбачає переконання, що усі проблеми українців походять від Росії, яка є ворогом і прагне знищення країни. В цьому наративі найменше нарікають на розбрат, хоча, звісно, засуджують військових зрадників серед українців, байдужих громадян, а також західних партнерів за неспроможність активно протидіяти Росії.

«Російську мову і, набагато меншою мірою, російську культуру тут не вважають великою проблемою, якщо громадяни захищають українську державу. Хоча при цьому закликають просувати українську мову як засіб захисту від ворога та «хоча б дітей вчити української». При цьому часто проговорюється європейське гасло «Єдність у різноманітті». Наратив «Громадянського єднання», який закликає до нівелювання ліній розділення на тлі потреби захисту Батьківщини, був найпопулярнішим серед експертів», — прокоментували дослідники. 

У дослідженні громадської організації CAT-UA також наголошують, що у всіх трьох наративах Росія сприймається як ворог, а вступ до ЄС та НАТО — як наша ціль.

Крім цього, дослідники зафіксували, що проросійський наратив повністю зник з публічного дискурсу України.

«Це значить, що навіть якщо на підконтрольній уряду території живе певна частка людей з проросійськими поглядами, вони їх публічно не озвучують. Деякі респонденти висловлювали занепокоєння, чи будуть їх відповіді показувати СБУ. Водночас проросійські погляди досягають інфопростору України через поширення лідерами думок, які проживають на окупованих територіях або за кордоном», — йдеться у дослідженні.

Коментуючи результати дослідження, один з його авторів, керівник ГО CAT-UA Артем Захарченко зазначив, що усі три основних наративи, що наявні у публічному дискурсі, мають тенденцію до зближення на основі патріотизму.

«Національний наратив — це історія, яка тримає народ об’єднаним, дає можливість розвиватися. Залежно від того, як цю історію розповідають, народ будує собі або Росію, або США, або імперію, або демократію, або успішну країну, або failed state. Саме на основі національного наративу будується стратегічний наратив — історія, яка мотивує людей на боротьбу і перемогу у війні. Можна сказати, що в українській національній свідомості відбулися зміни, яких не траплялося впродовж усієї історії нашої держави. Всі три погляди на Україну ще ніколи не були настільки схожими: вони однозначно рухаються до зближення, при чому зближення на основі патріотизму. Наявність цього вектору є ключовою», — прокоментував Захарченко.

У дослідженні також зазначається, що соціальні мережі радикалізують дискурс.

«В соцмережах набагато менше помітні стимули до єднання на тлі взаємної критики. Адже саме емоційний контент найкраще підхоплюється алгоритмами цих систем», — пояснили автори дослідження. 

Довідково

ГО Communication Analysis Team — Ukraine була створена у перший день повномасштабного вторгнення. Спершу працювала як волонтерська група, що надавала владі комунікаційну аналітику щодо війни. Мета організації — прозорі та сучасні принципи й формати комунікації в Україні, а також за кордоном — щодо України. Зараз організація проводить дослідження для боротьби з маніпуляціями, оманливим впливом та інформаційними спецопераціями.

Читайте також:

• CAT-UA: Російська пропаганда використала тему «невдячності» українських біженців для розгону антиукраїнських наративів у соцмережах
• Чорний список для медіа. Як проросійські наративи поширюють у Європі
• Росія використовує тактику залякування, поширюючи наратив про «вихід війни за межі України» – дослідження

Ілюстрація: сайт громадської організації CAT-UA