Як Європа вирішила проблему російського газу – Financial Times

Про це йдеться в матеріалі щоденної газети Financial Times.

В  2022 році місто Вільгельмсхафен на узбережжі Північного моря стало домівкою для першого в Німеччині плавучого газового терміналу. Це була життєво важлива артерія для постачання газу, щоб підтримувати енергопостачання всередині країни і по всій Європі тоді, коли континент наближався до межі спустошення.

Інфраструктуру терміналу побудували всього за 10 місяців після того, як росія вторглась в Україну. Тоді ж рф скоротила постачання газу до Євросоюзу трубопроводами. Термінал приймає охолоджений до рідкого стану природний газ, регазифікує його і відправляє в розгалужену мережу газопроводів континентальної Європи. 

"З розширенням цих імпортних потужностей значні обсяги газу можуть бути перенаправлені з Азії в короткостроковій перспективі до Європи, тому це було дійсно важливою частиною боротьби з кризою", – говорить виконавчий директор компанії Uniper Майкл Льюїс.

Вільгельмсхафен - цн перша плавуча ре-газифікаційна установка, вона була введена в експлуатацію під час кризи. Також багато інших перебувають у стадії будівництва. 

росія почала перекривати трубопровідні поставки до Європи в 2021 році і тоді  було заплановано щонайменше 17 терміналів з прийому зрідженого природного газу.

Газ, отриманий такими терміналами, допоміг замістити всі, окрім 10%, поставки газу, які раніше надходили до Євросоюзу з росії трубопроводами і це сприяло зниженню цін на газ з рекордно високого рівня - 300 євро за мегават-годину в серпні 2022 року до 30 євро на сьогодні.

Журналісти пишуть, що нова інфраструктура, така як термінал у Вільгельмсхафені, дозволила Європейському Союзу стати значним імпортером ЗПГ. 

Ще в 2021 році він становив лише близько 20% від загального обсягу імпорту природного газу в ЄС, а в минулому - 42%.

Фактично половина поставок минулого року надійшла з США, які після сланцевого буму стали найбільшим світовим експортером ЗПГ і блок отримав значні обсяги з Катару, третього за величиною експортера.

Енергетична криза, якої європейці боялися кілька років тому, не настала завдяки поєднанню втручань в енергетичну політику, скороченню попиту і удачі. Але це не означає, що Європа у безпеці, адже короткострокова реакція на кризу могла створити більші проблеми для блоку в майбутньому, включаючи значну залежність від історично нестабільних ринків ЗПГ, що може мати наслідки як для промислової конкурентоспроможності, так і для "зеленого" переходу, пише видання.