Хвороба, визнана через століття: історія поширеного розладу СДУГ

Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), відоме колись як просто синдром дефіциту уваги (СДУ), — один із найпоширеніших розладів нервового розвитку, який діагностують у дитинстві, а також часто зберігають у дорослому віці. На це захворювання страждають приблизно 5% людей, і воно проявляється в проблемах із неуважністю, гіперактивністю та імпульсивністю, які суттєво впливають на успішність в освітньому, соціальному та побутовому середовищі. Але цей синдром не одразу набув своєї фінальної форми, пройшовши непростий науковий шлях, пише Study Finds.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Трансформація терміна СДУ в СДУГ відображає еволюцію наукового розуміння нашої психіки, що почалася понад століття тому. Перший опис того, що згодом буде визнано рисами СДУГ, з'явився у британського педіатра професора Джорджа Стілла 1902 року, розповідає Кеті Гіббс, старший викладач Школи освіти і професійних досліджень. Він описав свої спостереження за дітьми, які демонструють зухвалу, агресивну і недисципліновану поведінку. Це поклало початок подальшому розвитку подій, зокрема включенню розладу до Діагностичного і статистичного керівництва з психічних розладів (DSM) 1968 року як "гіперкінетичної реакції дитячого або підліткового віку".

У 1980 році в DSM-III було введено термін "синдром дефіциту уваги" (СДУ) з гіперактивністю та без неї, який 1987 року було оновлено до "синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю" (СДУГ), який включає три підтипи: переважно неуважний, переважно гіперактивно-імпульсивний і комбінований. Ця зміна була спрямована на роз'яснення того, що проблеми людей з неуважною поведінкою, які часто не порушують режиму, але забудькуваті і схильні до денних мрій, досить значні, щоб вимагати визнання і діагностики.

Сьогодні кількість діагнозів СДУГ зростає, що відображає глибше розуміння і визнання цього стану в чоловіків і жінок у різних вікових групах. Діагноз захворювання, як і раніше, ставлять на підставі критеріїв, викладених в останньому виданні DSM, незважаючи на триваючі суперечки міжнародних експертів щодо впливу культурних і політичних чинників на ці визначення і діагнози, каже Гіббс. Постійна адаптація терміна і діагностичних критеріїв ілюструє динамічний характер розуміння СДУГ і адаптації втручань, щоб допомогти людям, які страждають від нього, більш успішно орієнтуватися в різних аспектах життя.

Також Фокус писав про те, як визначити, що рухає другою половинкою — любов чи страх самотності. Дуже важливо розпізнати нездорові стосунки на ранній стадії, щоб уникнути згубних наслідків.

Також Фокус писав про те, що передозування ліками від СДУГ стає дедалі частішим. Тривожні результати останнього дослідження свідчать, що на рік відбувалося майже 4000 випадків передозування серед молодого населення в одних лише США.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.