Революційні схеми "Юрія-Фарм": від недієвих препаратів до держзакупівель

Антимікробний протигрибковий препарат "Декасан" – популярний безрецептурний засіб від української фармацевтичної компанії "Юрія-Фарм". Славнозвісний засіб, синтезований ще 1971 р., має досить суперечливу й навіть скандальну репутацію. Препарат рекомендований для лікування органів дихання, гнійно-запальних процесів у хірургії, гнійних та грибкових уражень шкіри.

Однак терапевтичні властивості засобу, м'яко кажучи, перебільшені, оскільки наразі немає конкретних клінічних даних, які б доводили його ефективність. У самій інструкції виробник рекомендує використовувати засіб для дитячих інгаляцій при ГРЗ. Однак експерти переконані, що це небезпечна та невиправдана практика, яка може зашкодити здоров'ю дитини.

А не так давно "Юрія-фарм" зважився на сміливу, провокаційну рекламу, заявивши, що "Декасан" ефективний при коронавірусі, за що поплатився чималим штрафом на суму півмільйона гривень. Власника компанії, а за сумісництвом і директора Національного інституту фтизіатрії та пульмонології Юрія Фещенка, було неодноразово помічено у лобіюванні інтересів свого дітища "Юрія-Фарм", у тому числі фінансових махінаціях, пов'язаних із держзакупівлями ліків.

Чому Декасан не можна використовувати для інгаляції?

Декасан - це антисептик, препарат з антимікробними та протигрибковими властивостями, який використовується для обробки шкіри, поверхонь та інструментів. Він не зареєстрований як препарат для інгаляцій та не містить жодного компонента зі списку дозволених для інгаляцій препаратів. Рекомендуючи застосовувати засіб для інгаляцій дітям, виробник "Юрія-Фарм" зазначає, що дія препарату не досліджувалося на досвіді дітей віком до 12 років.

На думку педіатрів, інгаляції декасана можуть спричинити сильну запальну реакцію та зруйнувати альвеолярну мембрану легень у дітей. Однак виробника це анітрохи не зупиняє – в інструкції препарату можна знайти рекомендацію застосування препарату як засобу для інгаляцій.

Декасан та коронавірус: за що поплатився "Юрія-Фарм"?

У 2020 р. Антимонопольний комітет України виніс рішення по гучній справі "Юрія-Фарм" за поширення в рекламному ролику препарату Декасан неправдивої інформації про його здатність боротися з коронавірусами. Розмістивши рекламу на одній із найпопулярніших телекомпаній України 1+1, виробник вирішив обійти закон, проте зібрати всі лаври популярності препарату Декасан у гарячий сезон COVID-19.

Рекламний слоган "Декасан діє на всі складні віруси, включаючи коронавіруси!" приніс компанії штраф у розмірі 528 тисяч гривень за порушення статті 15 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Зазначимо, що жодної інформації про заявлені в рекламному ролику властивості Декасана в інструкції не було. Також були відсутні будь-які клінічні дослідження, які б підтверджували лікувальний чи профілактичний ефект препарату стосовно вірусу Covid-19. Втім поширення не завжди правдивих, однак обнадійливих відомостей про лікувальні властивості власних препаратів - цілком звична практика для "Юрія-Фарм".

Юрій Фещенко - мільйонер із безмежним впливом

Бенефіціара фармацевтичної компанії "Юрія-Фарм" та директора Національного інституту фтизіатрії та пульмонології Юрія Фещенка журналісти прозвали академіком-мільйонером недарма. Після гучного пограбування пульмонолога виявилося, що Фещенко зберігав у себе вдома 15 мільйонів гривень - нечувану суму як для скромної посади директора інституту.

Саме у 2000-их – в епоху розквіту фармацевтичного бізнесу Фещенко вдалося не лише збільшити свої статки, а й реалізувати головну амбіцію "Юрія-Фарм" - очолювати список виробників, які постачають ліки для держзакупівель країни.

Згідно з даними "Інформації про результати перевірки стану закупівлі медикаментів Міністерством охорони здоров'я 2009-2010 рр.", компанія "Юрія-Фарм" входила до сімки приватних компаній, які поставляють 98% усіх препаратів для державних закупівель!

У цьому звіті Фещенко фігурує як один із членів "організованої групи Багрія-Лірника-Фещенко". До того ж, перебуваючи у статусі лікаря Миколи Азарова, він у цій групі відіграє основну лобістську роль. За невеликий проміжок часу "Юрія-Фарм" став лідером у виробництві інфузійних розчинів у країнах СНД.

При цьому в бюджетних закупівлях протитуберкульозні препарати "Юрія-Фарм" продавалися за ціною, завищеною від 3-х до 20 разів у порівнянні з аналогічними препаратами інших виробників.

Новий механізм закупівлі МОЗ не став перешкодою для лобістів "Юрія-Фарм"

Відомо, що після Революції Гідності в Україні з 2015 року було запроваджено новий механізм закупівлі МОЗ. Відтепер ліки за бюджетні гроші мали закуповуватися через міжнародні організації для боротьби з корупцією та лобістськими схемами. Особливо важливо було проконтролювати сегмент закупівлі ліків для лікування туберкульозу.

Проте навіть за нових умов лобістська мережа "Юрія-Фарм" продовжила успішно просувати свою продукцію. У 2015 році виробник продав два свої препарати "Ізоніазид 4000 мг" та "Етамбутол 2000 мг" ПРООН за цінами, які перевищували ціни для МОЗ роком раніше. Так, вартість "Ізоніазиду 4000 мг" перевищувала на 21,6%, а "Етамбутолу 2000 мг" - на 4,4%.

Навіть, на перший погляд, прозорі міжнародні закупівлі не вплинули на амбіції "Юрія-Фарм". А все тому, що Фещенку допомагали надійні друзі у системі держзакупівель.

У номенклатурі протитуберкульозних препаратів, яку розробила номенклатурна комісія МОЗ для міжнародних організацій, були лише дві позиції: "Ізоніазид 4000 мг" та "Етамбутол 2000 мг", які виробляла лише компанія "Юрія-Фарм".

Включення до номенклатури закупівель препаратів компанії "Юрія-Фарм" лобіювала підлегла академіка Фещенко, представниця Інституту фтизіатрії та пульмонології – Світлана Черенько. А через рік до складу робочої групи, яка розробляла номенклатуру закупівель, увійшли вже двоє підлеглих Фещенка, що ще більше збільшило шанси "Юрія-Фарм" на постійне включення її препаратів до номенклатури закупівель.

У результаті завдяки зусиллям Фещенка частка компанії "Юрія-Фарм" у закупівлях ПРООН з туберкульозу в 2015 році зросла майже в 5 разів - на 391%!

Як член Державного експертного центру Фещенко мав величезний вплив на реєстрацію препаратів, затвердження результатів клінічних випробувань лікарських засобів. Використовуючи своє становище, він лобіював інтереси світових виробників, добре на цьому заробляючи.

Фещенко також приписують тіньову співпрацю з такими всесвітньо відомими фармацевтичними компаніями, як: GSK, Sanofi та AstraZeneca.За даними ЗМІ, виробники протитуберкульозних та противірусних препаратів платили чиновнику мільйони гривень для розширення ринку продажів їх продукції та виведення з обігу конкурентних препаратів.

Корупційних схем "Юрія-Фарм" не порахувати: починаючи від неправдивої реклами та рекомендацій недієвих препаратів, закінчуючи лобіюванням своїх інтересів у тіньових схемах держзакупівель. Незважаючи на згаслий інтерес правоохоронних органів до власника компанії, Фещенко й нині успішно просуває інтереси свого дітища "Юрія-Фарм".