Колишній український футболіст та тренер народився 19 вересня 1948 року у селі Мала Рибиця, що у Сумській області. Майже усе своє життя віддав футболу, як українському, так і світовому. 24 Канал розповідає, яким було життя Михайла Фоменка, який в останні миті свого життя боровся із онкологією.
Яким був футбольний шлях Михайла Фоменка
У 1966-му році Михайло Фоменко став футболістом місцевого сумського Спартака, за який пограв протягом 4-х років. Саме тоді знайшов свою майбутню дружину Валентину. Із 1970-го по 1972-й роки пограв за Зорю, а вже взимку 1972-го кар'єра футболіста пішла на підвищення. Фоменко на правах вільного агента одягнув футболку київського Динамо.
Протягом 6 років Фоменко, який виступав у захисті, провів 242 матчі (1 гол та 1 асист) та здобув із колективом аж 7 трофеїв.
У 1979-му році Фоменко вирішив, що настав час прощатись із кар'єрою професійного футболіста, але відходити від футболу аж ніяк не планував.
Помер Михайло Фоменко / Фото УАФ
Перша тренерська робота була одразу у київському гранді
Не встиг Михайло Іванович повішати бутси на цвях, як вже став асистентом головного тренера у Динамо Київ. На цій посаді Фоменко пропрацював 4 роки. Набравшись досвіду фахівець не побоявся очолити посаду головного коуча у Десні, але пробув у клубі лише рік.
У сезоні-1985/1986 Фоменко пережив тренерське дежавю, пробувши рік на чолі Кривбаса.
У наступному сезоні український наставник вперше поїхав набиратись тренерського досвіду за кордон, очоливши грузинську Гурію. Команда під його керівництвом провела 124 матчі за 2 роки.
У 1990-му році Фоменко вирішив спробувати свої сили на рівні збірних. Українець посів крісло головного тренера національної дружини із Іраку. Але вже через рік повернувся до клубної роботи, підписавши контракт із ФК Явір (ПФК Суми).
Чемпіонське повернення Фоменка у Динамо
Після майже 10 років перерви Михайло Фоменко повернувся до київського Динамо, але цього разу вже не у статусі асистента наставника, а у ролі головного тренера. За цей рік команда під його керівництвом провела 42 зустрічі.
Цей сезон-1993/1994 став успішним для Фоменка на чолі Динамо. Наставник привів киян до чемпіонства України та Кубка країни.
Далі успішний наставник поїхав у Рівне, де не дуже довго пропрацював із Вересом – лише 6 матчів (із 1 липня по 16 серпня 1994-го року). У вересні того ж року очолив екзотичну збірну Гвінеї, а вже влітку 2000-го повернувся в Україні, де почав співпрацю із борисфенським ЦСКА.
Після 31-го проведеного матчу на чолі команди поїхав працювати у Харків, де очолив Металіст. Доволі тривалий час кар'єра Фоменка була поєднана із Харковом, він тричі повертався у харківський клуб. Під час своєї першої каденції у Металісті провів на чолі команди 71 матч.
Футбольний шлях Михайла Фоменка / Фото УАФ, Павла Кубанова
Із 2000-го по 2001-й роки тренер працював у Києві, але вже не в Динамо, а ЦСКА. Але вже після 30 поєдинків знову повернувся у Харків до Металіста (47 зустрічей).
Очолював харків'ян до кінця жовтня 2002-го та повернувся до Металіста 8 травня 2003-го, провівши у команді ще 7 матчів.
У середині літа Фоменко поїхав тренувати запорізький Металург (20 матчів). Із 2004-го по 2006-й роки тренерська кар'єра Михайла Івановича стала на паузу. Лише 2 січня 2006-го року Фоменко повернувся до улюбленої роботи, став головним наставником Таврії. На чолі сімферопольської команди провів майже найбільшу кількість матчів у своїй тренерській кар'єрі за один клуб – 96 поєдинків. Більше лише провів на чолі грузинської Гурії (124 гри).
Після двох сезонів у Криму поїхав працювати у Росію – бєлгородський Салют, з яким підписав довготривалий контракт на 5 років, але вже 31 березня 2011-го покинув російський клуб.
Після чого у тренерській кар'єрі Михайла Фоменка настав час попрацювати на чолі рідної збірної. 26 грудня 2012-го очолив національну команду України.
Михайло Фоменко / Фото УАФ, Павла Кубанова
Спеціалісту вдалось вивести збірну України у фінальну частину Євро-2016, де його підопічні не змогли вийти із групи, програвши усі поєдинки, не забивши жодного голу:
- Україна – Польща 0:1
- Україна – Північна Ірландія 0:2
- Німеччина – Україна 2:0
Після невдалого чемпіонату Європи-2016 Фоменко подав у відставку зі збірної України. Тренер взяв на себе усю відповідальність за провал на Євро, де команда не виконала завдання, тому не бачив сенсу продовжувати співпрацю.
Інші визнання Михайла Фоменка
- Майстер спорту міжнародного класу;
- Заслужений майстер спорту СРСР;
- Заслужений тренер України та Грузії;
- Заслужений працівник фізичної культури і спорту України;
- Почесний громадянин міста Суми.
- Був нагороджений орденом "За заслуги" І (2020), ІІ (2015) та ІІІ (2004) ступенів.
- Отримував відзнаку "Іменна вогнепальна зброя" (2015-го року), яким нагороджують за високі спортивні результати, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу та піднесення міжнародного авторитету України.
Втрата доньки, відмова від евакуації та боротьба із онкологією
У березні 2022-го року Анатолій Дем'яненко, який тоді був віцепрезидентом УАФ, запропонував Фоменку допомогти із евакуацією із рідного міста, яке перебувало та перебуває під постійним обстрілом Росії.
Однак Михайло Іванович відмовився від евакуації.
А от 30 червня 2023-го року з'явилась дуже погана новина – Михайло Фоменко бореться із раком.
Колишній наставник "синьо-жовтих" не став детально коментувати свою хворобу, а лише заявив, що проходить лікування. Після чого не було відомо, як триває боротьба видатного тренера із онкологією.
Нагадаємо, що у 2014-му році Фоменко розповідав в інтерв'ю "В гостях у Дмитра Гордона", що три роки тому померла його єдина донька: "Здавалося, який сенс жити? Найстрашніше – ховати своїх дітей".