За лаштунками «скролінгу»: дослідження пропаганди в українському сегменті тіктоку

Це дослідження є складовою поточного моніторингу й аналізу за проєктом EU Disinformation Situation Centre, у рамках якого «Детектор медіа» та LetsData аналізують інформаційні впливи Росії на держави Центрально-Східної Європи. Поточний звіт є тематичним і присвяченим аналізу українського сегмента тіктоку з метою покращення розуміння структури власне українського сегмента цієї платформи та мапування основних трендів, тенденцій та аналізу поведінки користувачів. У результаті це дасть змогу наблизитися до кращого розуміння алгоритмів роботи тіктоку та його ролі в поширенні дезінформації в Україні.

«Детектор медіа» разом з іншими громадськими й урядовими організаціями досліджує тікток, враховуючи тенденції поширення дезінформації та пропаганди на цій платформі під час повномасштабного вторгнення Росії. Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (ДІФ), проведеним на початку березня 2024 року, основним джерелом інформації про щоденні новини для понад 40% з опитаних українців є різноманітні соціальні мережі. Серед них 30% відповіли, що, поряд з іншими соцмережами, такою платформою для них є саме тікток.

Також у квітні 2024 року Центр протидії дезінформації (ЦПД) повідомив, що розпочав офіційну співпрацю з адміністрацією тіктоку задля протидії розвитку російської пропаганди в їхній соцмережі. Згодом стало відомо, що на основі оприлюдненого ЦПД у березі списку з 83 тікток-каналів, які поширюють російську дезінформацію, тікток заблокував перші 24 облікові записи. Вони належали низці проросійських пропагандистів, антивакцинаторів, маніпуляторів і розповсюджувачів фейків, деякі з них налічували кількасот тисяч підписників.

Методологія дослідження

Тікток вирізняється з-поміж інших соціальних мереж своїм унікальним алгоритмом, який зосереджується на поведінці користувачів, а не на зв’язках між ними. Він зосереджений на таких показниках як тривалість перегляду відео, коментування, вподобання, репости та збереження. Ми розглядаємо український сегмент як взаємодію користувачів, яких тікток ідентифікує як українців, із певним контентом на платформі.

Методологія цього дослідження розроблена для спільного проєкту LetsData та «Детектора медіа» з дослідження дезінформації. Було дотримано принципів конфіденційності та безпеки даних, тому використовувалися лише загальнодоступні дані. Для підготовки й обробки даних аналітики LetsData застосовували мову програмування Python, використовуючи його новітні можливості для хмарного зберігання даних і машинного навчання. Зібрані дані пройшли низку етапів очищення, перекладу, збагачення й аналізу з використанням методів обробки природної мови (NLP). Обробка проводилася англійською мовою з використанням складних мовних моделей, зокрема великих мовних моделей (LLM). Серед основних питань, на які дослідники шукали відповіді під час аналізу, можна виокремити такі: якими є ключові характеристики та наповнення українського сегмента тіктоку; як користувачі взаємодіють одне з одним; які теми наразі є трендовими, а які маргінальними в українському сегменті тіктоку. З детальнішою методологією, включно з глосарієм, і покроковим алгоритмом збору даних і проведення аналізу акаунтів та контенту можна ознайомитися всередині звіту.

Основні результати дослідження

В українському сегменті тіктоку переважають короткі відео тривалістю до 1 хвилини, які складають 66% контенту. Однак ми спостерігаємо тенденцію до збільшення тривалості відео. Тим часом 12% контенту складають фотокаруселі, що свідчить про посилення акценту на статичних зображеннях у відеоцентричному середовищі платформи.

Війна Росії проти України стала однією з провідних тем, що обговорювалася з листопада 2023 року по лютий 2024 року. Недоброчесні актори використовували цю тему для поширення тез із метою деморалізації, критикуючи українське керівництво та соціальні наслідки війни. На противагу цьому більш продуктивні актори прагнули зберегти українську культурну ідентичність, хоч і висловлювали скептицизм щодо мотивів та ефективності іноземної підтримки. Аналіз 104 акаунтів, які безпосередньо висвітлювали війну Росії проти України, виявив такий розподіл: 18% створюють продуктивний контент, тоді як 47% поширюють проросійські повідомлення.

Одним із результатів дослідження стало виявлення певної скоординованої тактики проросійських акторів з метою поширення візуальної дезінформації в тіктоку: 80% найпопулярніших дописів, що містять проросійські та антиукраїнські повідомлення, — це каруселі фотографій, а не відео. Такий підхід забезпечує пакування та поширення проросійських наративів, водночас ускладнюючи їхнє виявлення, та не потребує зусиль для створення навіть віртуальної персони чи використання реального обличчя, допомагаючи зберегти анонімність авторів. Поширені твердження включають звинувачення влади у корупції, критику Президента Зеленського та дискредитують кампанію з мобілізації.

Щодо творців контенту, орієнтованого на українську аудиторію, то майже половина з них походять із самої України. Водночас значна частина походить із Білорусі (6%), Казахстану (4,5%), Польщі (4%), Бразилії (7,5%), США (4%), Японії (3%), В’єтнаму (2,5%) та Південної Кореї (2,5%). Розподіл країн, які націлюють контент на українську аудиторію, підкреслює різкий контраст між тіктоком та іншими соціальними мережами. За замовчуванням тікток не пропонує багато контенту з Росії, хоча українські користувачі можуть бачити його, якщо вони якось взаємодіяли з ним. Відомо, що тікток у березні 2022 року обмежив можливість користувачів із Росії додавати новий контент через ухвалення там так званого закону про фейки. Попри це, платформа була помічена у публікації та просуванні політичного і неполітичного контенту через алгоритмічно рекомендовану сторінку «Для вас» (FYP), навіть якщо цей контент не відображається в профілях користувачів, які його опублікували. Деякі дослідження називають цей механізм терміном «тіньове просування».

Хоча алгоритм тіктоку успішно показує контент ширшій аудиторії за межами кола підписників акаунту (кількість переглядів відео перевищує кількість підписників у середньому на 1352%), це розширене охоплення не призводить до вищого рівня залученості. Серед користувачів, що потрапили у вибірку дослідження, лише 1% залишає коментарі, що свідчить про здебільшого пасивну споживчу поведінку серед користувачів українського тікток-сегменту.

Рекомендації

Окрім значної уваги до війни Росії проти України, тікток залишається розважальною платформою, і це становить більшу частину контенту. Протягом дослідження ми спостерігали обговорення різних тем, як-от ролі грошей у суспільстві, скетчів і гумору, а також поширення трендів, «челенджів» тощо. Однак «зловмисні» інформаційні кампанії можуть бути частиною розважальних, на перший погляд, тем. Наприклад, одним із найпопулярніших підходів є просування російських ідей за допомогою фрагментів із російських телешоу, серіалів і фільмів, які можуть нести російські наративи.

«Детектор медіа» підтримує зусилля української влади, громадянського суспільства й організацій «третього сектору» щодо створення адекватної регуляції та законодавства щодо поширення різних типів небезпечного контенту та боротьби з дезінформацією та шкідливою російською пропагандою. Популярні акаунти у різних соцмережах можуть мімікрувати під медіа, але фактично не підпадають під жодні регуляції та рідко послуговуються стандартами поширення чутливої інформації.

Українська влада на різних рівнях, зокрема представники Центру протидії дезінформації, уже застерігала від небезпек поширення тез російської пропаганди завдяки особливостям алгоритмів тіктоку, та, ймовірно, з використанням мереж «ботів» та інструментів на основі штучного інтелекту (ШІ). Водночас продовжуються зусилля з пошуку взаємодії та комунікації з офіційними представниками платформи, зокрема з боку народних депутатів із Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Серед потенційних точок співпраці з тіктоком для протидії дезінформації доцільним є зменшувати за допомогою алгоритмів соцмережі поширення так званих фотокаруселей як інструменту анонімізації авторів публікацій. Адже, як свідчить наше дослідження, завдяки цим фотокаруселям дезінформація поширюється частіше, ніж у публікаціях, на яких присутні блогери чи актори.

Необхідно продовжувати дослідження тіктоку та підтримувати поширення вже наявних даних і досліджень, зібраних зусиллями громадських організацій, дослідницьких центрів та медіа.

Ілюстрація: Наталія Лобач