Чого чекає Путін: чи справді війна закінчиться після виборів у США

У неділю, 28 квітня в ході Всесвітнього економічного форуму в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що війна в Україні триватиме до завершення виборів у Сполучених Штатах Америки.

За словами євродипломата, він не прогнозує швидкого завершення конфлікту в Україні, оскільки "Володимир Путін може відкласти будь-яке рішення — принаймні до президентських виборів США цієї осені".

Головний дипломат Євросоюзу також розповів про те, що буквально за лічені тижні до початку "спецоперації" Путіна, він так і не зміг відповісти на запитання про ймовірну реакцію ЄС на очікуване тоді вторгнення росіян.

Зокрема, пан Боррель відзначив, що 6 січня 2022 року він відвідав Україну та був на Донбасі, де вже можна було "почути барабани війни і побачити війну з вікна" — і там стався момент, який він "ніколи не забуде".

Тоді Жозеп Боррель мав зустріч з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та іншими представниками Кабміну, які поставили йому "просте запитання" про те, чи попросить Європейський Союз Україну здатися, чи буде натомість підтримувати зброєю.

"В той момент я не міг відповісти. Це пізніше ми відповіли: "Так, ми підтримуємо вас". І я думаю, що ми мусимо давати цю відповідь й надалі, бо в іншому разі не знаю, де Путін зупинить цю війну, яку він розпочав", — зазначив Боррель.

Він також додав наступне: "Європейці не підуть помирати за Донбас, але ми могли б допомогти українцям перестати помирати за Донбас".

Думки експертів, з якими поспілкувався Фокус щодо ролі прийдешніх американських виборів у російсько-українській війні та загалом — подальшій допомозі Заходу для Києва, дещо розділилися.

Трамп не шанує альянси і союзи

Політолог Ігор Петренко у розмові з Фокусом зазначає наступне: "Очевидно, що задля ухвалення рішень стосовно тієї чи іншої підтримки України, має бути відповідне "добро" і республіканців, і демократів. Тому питання, гадаю, лежить в площині пріоритетів. Для Байдена кейс війни в Україні на зовнішньополітичному контурі є якщо не номером один, то, принаймні, стоїть в одному ряду з питаннями Близького Сходу та КНР".

На переконання експерта, Путін розраховує на те, що у Трампа будуть інші пріоритети і він передусім зосередиться на китайському напрямку для того, щоб досягти якихось швидких, тактичних результатів.

"Мова може йти, зокрема, й про певну торговельну війну, де у Сполучених Штатів дійсно є важелі тиску, які дають короткостроковий результат", — підкреслює Ігор Петренко.

Путін, зауважує політолог, не робить ставку на те, що Трамп буде проводити чітко виражену проросійську політику, "бо цього не буде", але він розуміє, відштовхуючись від систем координат, які систематично озвучує Трамп, де в нього будуть пріоритети і саме від цього й танцює".

Ще один важливий момент, на який розраховує Путін, на думку Ігоря Петренка полягає в тому, "що Трамп не шанує альянси і союзи Сполучених Штатів Америки".

"Позиція екс-президента США про те, що ми, мовляв, такі круті і класні, тягнемо мазу за усіх, тоді як ви (Європа — ред.) не вкладаєтеся в достатній мірі, чим породжуєте різноманітні конфліктні ситуації. І скандальні заяви Трампа про те, що він дозволить Путіну напасти на ту країну, яка менше 2% ВВП відраховує на НАТО, звісно ж, не сприяють покращенню комунікації та партнерства", — наголошує політолог.

Підкресливши, що "нахабність Трампа" у стосунках з європейськими партнерами не буде сприяти їхній консолідації, оскільки постійно виникатимуть якісь суперечки і образи, Ігор Петренко прогнозує, що Кремль, якому дуже вигідно розколоти Європу, а також поглибити конфлікт між республіканцями та демократами у США, "звичайно ж, буде грати аж до мозолів на цих геополітичних струнах".

Захід панічно боїться розпаду Росії

Своєю чергою політолог Тарас Загородній, коментуючи для Фокуса свіжу заяву Жозепа Борреля, відзначає наступне: "Потрібно розуміти, чому взагалі лунають подібного роду сигнали. А тому, що Захід, зокрема й США, починаючи з 1917 року, завжди орієнтувалися на цілісність Росії. Вони годували більшовиків, продавали військові технології Радянському Союзу і так далі. А у 1918 році були 14 пунктів Вудро Вільсона, де зокрема йдеться про те, щоб Росія була цілісною. У 90-ті, нагадаю, США виступали проти незалежності України. Тобто, це така цілеспрямована політика. І зараз Захід теж панічно боїться розпаду РФ, а росіяни цим активно користуються".

Ключове питання на сьогоднішній день, на думку політолога полягає в тому, як повинна в цих умовах діяти Україна.

"А Україна повинна сказати наступне: "Якщо ви хочете, щоб Росія залишалася вашим потенційним союзником у війнах з Китаєм (а в США саме так багато хто розмірковує), то це ваші, а не наші проблеми", — підкреслює експерт.

Важливо Сценарію 1991 року не буде. Як розпадеться Росія, і що виникне на її місці

Натомість нам, на переконання політолога, потрібна мілітаризація суспільства і подальші удари по російській нафтогазовій системі.

"Всі ж бачили, як вони (американці — Ред.) заметушилися, коли СБУшні дрони почали прилітати по росНПЗ. А це все відбувається тому, що дві американські корпорації качають казахську нафту через Росію. Тобто, удари по російським нафтопереробним заводам — це серйозний важіль для тиску на Вашингтон з боку України", — зауважує Тарас Загородній.

Офіційний Київ, на його думку, має запропонувати США певний вибір: або вирішити маленьку проблему з РФ шляхом повернення України в кордони 1991 року та включення її до лав НАТО, "або Україна вам влаштує велику проблему, роздовбавши вщент нафтогазову систему Росії, спровокувавши тим самим серйозний хаос".

"Нам потрібно діяти чітко і прагматично: будувати власні ракети, бити по компресорах та нафтогонах РФ, бо саме це- реальний тиск на Захід в тому числі. Це як Ізраїль робив у 1973 році під час війни Судного дня поставивши США перед фактом: або ви вирішуєте маленьку проблему, допомагаючи нам, або ми влаштуємо велику проблему у вигляді ядерної війни на Близькому Сході. І тоді все дуже швидко, а саме впродовж дев’яти годин, нагадаю, вирішилося", — каже політолог.

Наголосивши на тому, що у Заходу є вибір, тоді як в України його не має, Тарас Загородній резюмував: "Тому, чим більше ми будемо "мочити" Росію і її нафтогазову систему, тим більше нам в результаті допомагатимуть західні союзники. А для цього нам, серед іншого, потрібно, щоб вітчизняний уряд кредитував підприємства ВПК та забезпечував їхню секретність, щоб туди могли заходити західні корпорації.

"Ключове завдання Путіна — знищити Україну та українців, і ми маємо зробити все можливе та неможливе, щоб цьому завадити. Маємо, зокрема, налагоджувати співпрацю в плані спільного виробництва зброї з американським ВПК, адже у нас є унікальний досвід, який в них наразі відсутній. Ось при таких розкладах Україна буде нав’язувати власну гру, а не рефлексувати на чужі правила та заяви", — підсумовує політолог.

Хай там як, але наразі офіційний Київ, зокрема на американському напрямку грає паралельно на двох фронтах. Так, Володимир Зеленський у неділю, 28 квітня повідомив, що запросив лідера демократичної меншості в Палаті представників США Хакіма Джеффріса відвідати Україну.

Вельми показово, що це запрошення надійшло буквально через кілька днів після того, як український президент запросив до Києва спікера-республіканця Майка Джонсона.