Дегуманізували ворога до наступу: як мапи стали ще одним інструментом війни

Карти — це більше, ніж просто інструменти для навігації; вони мають величезну силу у формуванні нашого сприйняття світу. Хоча вони здаються об'єктивними, ними можна тонко маніпулювати, щоб служити різним цілям, особливо під час війн, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Протягом всієї історії карти використовували для дегуманізації опонентів у війні. У Першій світовій війні сатиричні карти карикатурно зображували ворожі держави, сприяючи наративу перемоги. Так само під час війни у В'єтнамі американські військові позначали певні райони як "зони вільного вогню", фактично стираючи з мапи цивільне населення і трактуючи цілі регіони як ворожу територію.

Ця дегуманізація виникає через притаманну мапам абстракцію, яка спрощує складні ландшафти до ліній і символів. Видаляючи людський фактор, карти можуть посилити ментальність "ми проти них", як це було напередодні геноциду в Руанді. Екстремістські ЗМІ випустили карти, що ділили руандійців за етнічною ознакою, візуально розділяючи хуту і тутсі та виправдовуючи насильство проти останніх.

Окрім цього, карти можуть впливати на те, як ми сприймаємо конфлікти, часто спрощуючи складні ситуації. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мапа ВВС, на якій зображено переміщення біженців, викликала суперечки, оскільки через використання стрілок потенційно натякала на вторгнення, а не на втечу.

Утім, докладаються зусилля для пом'якшення дегуманізуючого впливу мап. Включення цивільної інфраструктури на військові карти та участь у проєктах з картографування громад може запропонувати альтернативні перспективи, нагадуючи нам про людські історії.

Раніше Фокус писав про середньовічні рукописи, які вчені оцифрували. Тепер доступ до них можна отримати за кілька кліків.

А також ми розповідали про поховання першого короля Вессексу. Його виявили за допомогою дослідження "Англосаксонської хроніки".