Винищувач AV-8B Harrier: полонених не брати

Завдяки унікальній здатності до вертикального зльоту і посадки Harrier відігравав ключову роль в операціях США, починаючи з війни в Перській затоці і закінчуючи протидією загрозі безпілотників над Червоним морем.

Фокус переклав статтю Хоупа Ходж Сека про винищувач Harrier і його спадщину.

Хоча Корпус морської піхоти переводить останніх пілотів на F-35B, спадщина Harrier — універсальність і адаптивність у бойових і кризових ситуаціях — продовжує жити, знаменуючи собою епоху величезного прогресу в технології і тактиці військової авіації.

Кінець епохи: AV-8B Harrier готується до останньої місії

За майже 40 років служби винищувач AV-8B Harrier надавав безпосередню підтримку з повітря збройним силам, які воюють проти Саддама Хусейна в Кувейті, перехоплював безпілотники хуситів над Червоним морем і навіть зіграв головну роль у легендарному судовому процесі проти корпорації PepsiCo.

Тепер, навіть продовжуючи воювати з безпілотниками, він готується до своїх останніх битв.

У квітні два останні льотчики Harrier з Корпусу морської піхоти отримали золоті крила, що ознаменувало кінець військової спеціальності 7509 для морських піхотинців. Якщо раніше передбачалося, що Harrier вийде на пенсію 2025 року, то тепер очікується, що він продовжить літати до вересня 2026 року, коли дві останні ескадрильї Harrier візьмуть на озброєння його спадкоємця — єдиний ударний винищувач F-35B з коротким зльотом і вертикальною посадкою (STOVL).

"Завершення підготовки льотчиків на Harrier знаменує початок кінця для нас як спільноти, — зауважив у пресрелізі капітан Джошуа Корбетт, який разом із капітаном Свеном Йорґенсеном є останнім із племені льотчиків Harrier. — Harrier, як і багато інших літаків, з якими мені доводилося мати справу, викликає емоційний відгук. Для громадськості, представників авіаційної спільноти, морських піхотинців і особливо для льотчиків Harrier це сумна і радісна подія. Все хороше рано чи пізно закінчується, і наша черга настане скоро, але не зараз".

Новий тип літака

Морська піхота, будучи амфібійною силою, що діє як на суші, так і з кораблів, давно потребувала специфічної авіації, і цю потребу не могли задовольнити звичайні винищувачі. Як повідомляла газета LA Times 2002 року, ідея створення літака, що відповідав би цим потребам, народилася після боїв Другої світової війни, таких як Ґуадалканал і Тулаґі, в яких морські піхотинці залежали від прикриття ВМС і страждали в разі їхнього відступу.

"Відтоді принцип, згідно з яким морські піхотинці в повітрі повинні захищати морських піхотинців на землі, є ключовим в етиці Корпусу", — інформує газета.

Так з'явився "стрибучий" винищувач Harrier. Розроблений компанією Hawker-Siddeley для британського Королівського флоту, цей одномоторний винищувач став першим, здатним здійснювати короткі зльоти та вертикальні посадки завдяки турбогвинтовому двигуну з чотирма соплами, що обертаються та можуть бути спрямовані вниз, створивши потужну вертикальну тягу. Це дає змогу літаку ефективно ширяти, злітаючи та приземляючись з високою точністю на таку невелику поверхню, як авіаносець або ще дрібніші кораблі-амфібії. Такий маневр спалює неабияку кількість палива — приблизно 4 літри кожні дві секунди, — але звільняє екіпажі літаків від обмежень довгих злітно-посадкових смуг, відкриваючи можливості для роботи в нових умовах.

Після низки ранніх спільних проєктів із британськими інженерами Корпус морської піхоти розпочав роботу над тим, що 1976 року стане літаком McDonnell Douglas AV-8B Harrier, і, подолавши бюджетні проблеми та бюрократію, прийняв його на озброєння 1985 року. На початку нового десятиліття літаку належало взяти участь у першому великому конфлікті.

Перевірено в бою

Характеристики Harrier у війні в Перській затоці отримали неоднозначні відгуки. Журнал Air and Space Forces повідомляє, що 84 "Харрієри" здійснили вражаючі 3400 бойових вильотів, розподілених між місіями з безпосередньої повітряної підтримки і повітряного перехоплення. Під час конфлікту було втрачено п'ять "Харрієрів" і загинуло два пілоти, а сам літак зазнав критики через особливу вразливість для ворожого вогню.

Однак у статті для журналу Proceedings від 1996 року підполковник у відставці Теодор Герман, кадровий льотчик морської піхоти і керівник програми McDonnell Douglas, вирішив посперечатися з цією критикою:

"Широка публіка навряд чи розуміє, що "Харрієри" морської піхоти були в бою від початку і до кінця, — пише він, стверджуючи, що в бою ці літаки діяли саме так, як було задумано. — Вони базувалися в безпосередній близькості від місця бою, на суходолі і на морі, і забезпечили істотну вогневу підтримку. Їхні місії були різноманітними: повітряне перехоплення над полем бою, супровід гелікоптерів, підготовка поля бою і безпосередня підтримка з повітря. Виконуючи всі поставлені перед ними завдання, вони жодного разу не вимагали дозаправки в повітрі, пролітаючи над Кувейтом".

У будь-якому разі, у "Харрієрів" було більше шансів проявити себе в наступних війнах. Harrier брав участь у першій хвилі ударів по Афганістану в листопаді 2001 року, після терактів 11 вересня. Того ж місяця ці літаки стартували з кораблів 15-го експедиційного підрозділу морської піхоти біля берегів Пакистану, щоб забезпечити вогневу підтримку, а в грудні 2001 року ескадрилью "Харрієрів" перекинули на нещодавно створену передову базу Кандаґар, поклавши початок двом десятиліттям безпосередньої повітряної підтримки та ударних місій.

Під час операції "Іракська свобода" AV-8B перетворили амфібійні кораблі на "носії Harrier", що дало змогу морським піхотинцям проєктувати велику міць з експедиційних підрозділів морської піхоти. У 2004 році офіцери ВМС і Корпусу морської піхоти написали для журналу Proceedings, що ескадрильї, запущені з десантних кораблів Bataan і Bonhomme Richard, витратили понад 250 тонн боєприпасів і пошкодили або знищили близько 1200 цілей у перші дні війни.

Боротьба з Pepsi за Harrier

Harrier також кілька разів опинявся в центрі уваги поп-культури. Зокрема, у рекламному ролику 1995 року для нової бонусної програми Pepsi було показано реактивний літак, що заходить на вертикальну посадку біля школи. З кабіни вистрибував школяр і говорив: "Це, звісно, краще, ніж автобус".

Що зробило рекламу культовою — і додало головного болю для Pepsi, — то це стрічка, що розгорталася під реактивним літаком на екрані: "7 000 000 очок Pepsi".

Глядач Джон Леонард сприйняв рекламу як пропозицію і підрахував, що це досить вигідна угода. З'ясувавши, що можна купити "очки Pepsi" по десять центів за штуку, він відправив корпорації PepsiCo 15 етикеток з очками та чек на 700008 доларів і 50 центів, щоб покрити решту вартості. Коли компанія не поставила йому Harrier, він подав до суду, звинувативши її в порушенні контракту і шахрайстві. Хоча Леонард програв свою справу, рішення окружного судді Нью-Йорка Кімби Вуда увійшло в історію:

"У світлі добре задокументованих функцій літака Harrier з атаки і знищення наземних і повітряних цілей, збройної розвідки і повітряного перехоплення, а також наступальної і оборонної повітряної війни, — пише Вуд, — зображення такого літака як способу дістатися до школи вранці явно несерйозне, навіть якщо, як стверджує позивач, літак можна придбати "у формі, що виключає його військове використання".

Він додав: "Жодна школа не надасть місце для посадки винищувача свого учня і не буде потурати безладу, які може викликати його використання".

Серіал Netflix 2022 року детально розглядає цю історію. Не заспокоївшись, Pepsi пізніше повторно випускає рекламу, але з оновленою стрічкою, яка вимагає вже 700 мільйонів очок Pepsi для купівлі Harrier.

Борець із безпілотниками

Поки Harrier продовжує свої останні гастролі (VMA-223 "Бульдоги" з Черрі-Пойнт, штат Північна Кароліна, будуть останніми, хто повністю перейде на F-35 2026 року), він демонструє, що старий літак все ще може навчитися новим трюкам. Harrier, розміщені на борту Bataan у Червоному морі, зіграли свою роль у боротьбі з дронами-камікадзе хуситів, що базуються біля узбережжя Ємену.

Згідно з інтерв'ю BBC з льотчиком Harrier капітаном Ерлом Ерхартом, принаймні один Harrier був "модифікований" для протиповітряної оборони та оснащений ракетами. Harrier має сім підвісів і здатний нести 4173 кг боєприпасів, хоча його жага до палива часто змушує шукати компроміс між паливом і бомбами. Він також може взяти на борт 125-мм п'ятиствольну гармату GAU-12 Equalizer, якщо цього вимагає завдання.

Поки що не зовсім зрозуміло, наскільки активна роль Harrier у боротьбі з БПЛА, але Ерхарт сказав, що особисто перехопив сім безпілотників.

Harrier не переміг би в конкурсі краси, а гучні гвинти двигунів не дають йому безшумно підкрастися до цілі. Але він подарував Корпусу морської піхоти концепцію STOVL, і ця можливість, яка збереглася в F-35B, що прийшов йому на зміну.

А для морської піхоти, як сказав один генерал, цей літак став "відповіддю на молитви".

Про автора

Хоуп Ходж Сек — репортерка, що займається розслідуваннями і корпоративною журналістикою та висвітлює військову тематику з 2009 року. Має безліч нагород. Колишня керуюча редакторка сайту Military.com.