Чи можна прикрасити Землю кільцями, як у Сатурна

Планети з кільцями виглядають заворожуюче, наприклад, планета в нашій Сонячній системі — Сатурн, який має мало відмінних особливостей, крім своїх кілець, пише IFLScience.

Але якою була б наша планета Земля, якби у неї з'явилися кільця?

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами астрономів, кільця утворюються з твердих тіл, які підходять занадто близько до планет. Існує діапазон, який називають межею Роша, де приливні сили основного тіла, стають настільки сильними, що руйнують супутник. Щоправда, це залежить від радіуса основного тіла, а також густини планети та супутника.

Якщо взяти, приміром, Землю і Місяць, то останній може обертатися по орбіті на відстані близько 9500 кілометрів, перш ніж буде знищений. Але якщо ми не хочемо занадто багато кілець для Землі, тоді варто задуматися про знищення крижаного місяця.

Для того, щоб створити крижане кільце, як у Сатурна, знадобиться крижаний місяць зі щільністю Енцелада. Такому тілу потрібно наблизитися до нашої планети на відстань близько 5300 кілометрів, щоб розлетітися на дрібні шматочки. Не потрібно мітити на такий же великий об'єкт як Місяць, для вражаючих кілець вистачить найбільшої комети.

Але в таких кілець є одна проблема. Лід не дуже добре тримається на нашій орбіті, тому тіла внутрішньої частини Сонячної системи досить сухі. Можливо, доведеться використовувати каміння, яке не відбиватиме стільки світла, як лід, але цього буде достатньо, щоб отримати парочку яскравих кілець.

Якщо не брати до уваги полювання за великим астероїдом і його доставку на орбіту Землі, то завдання здається не надто складним. Основна проблема полягає в тому, щоб помістити об'єкт на потрібну відстань від Землі. Потім потрібно почекати поки гравітація зробить свою справу, і з часом з'явиться красиве кільце. Такий метод гарантовано працює як для великих, так і для маленьких тіл. Приміром, кільця є навіть в астероїдів, таких як Харікло, і вони можуть залишатися стабільними протягом 10 млн років.

У питанні стабільності кілець, має велике значення розмір частинок, з яких складаються ці самі кільця. Також мають бути супутники-пастухи — маленькі об'єкти, які допомагають врівноважувати сили.

Але навіть у такому разі, кільця все одно не вічні. Наприклад, кільцям Сатурна може бути всього 400 млн років, якщо не менше. Для планети віком 4,5 млрд років, такий термін становить лише 10% її життя.

Кільця планет руйнуються повільно, але постійно. Деякі частинки з кілець просто відлітають у космос, але більша їх частина випадає метеорним дощем над екватором.

На Сатурні такий метеорний дощ поступово нагріває певну частину верхніх шарів атмосфери. Таке саме може статися і на Землі. Такий ефект буде доволі стійким, тож потенційно може принести багато проблем із кліматом.

Що насправді станеться з кам'янистою планетою, коли вона набуває кілець, ми зможемо побачити, коли вони з'являться у Марса. Через кілька десятків мільйонів років супутник Марса Фобос розірве на частини тяжінням, і навколо Червоної планети з'явиться своя система кілець.

Нагадаємо, учені розповіли, чому деякі планети Сонячної системи мають кільця. Тривалий час вважалося, що кільця має тільки Сатурн, але вони оточують ще три планети нашої Сонячної системи.