Ворог прорвався на одній ділянці, але його "кишка вклинення" тонка. Інтерв'ю з Селезньовим

Російська окупаційна армія пробила клин на одній ділянці лінії зіткнення, у районі Очеретиного. Проте це не можна назвати проривом фронту, оскільки "кишка вклинення" тонка. Ба більше, противник опинився у складній ситуації: щоб стабілізувати свої позиції, йому доведеться розширювати основу цього клину та платити за це дуже високу ціну.

Ще один клин ворог намагається організувати в районі Часового Яру. На жаль, ситуація тут справді складна. Ворог кратно перевершує Сили оборони, а на допомогу від США доведеться чекати щонайменше ще три тижні.

Але ворожа армія навряд чи продовжуватиме атакувати в лоба. Вона може спробувати взяти Часів Яр у лещата. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Як ви вважаєте, що сталося в Очеретиному? Чому ворогові вдалося так серйозно врізатись углиб нашої оборони?

– Справа в тому, що пройшла ротація, і замість бригади, яка добре орієнтувалася на місцевості, завели слабо підготовлену бригаду і не повністю забезпечену. Плюс ці підрозділи зайшли на не дуже підготовлені рубежі та позиції. Про це говорить військкор Юрій Бутусов. Оскільки він перебуває безпосередньо в бойових порядках, гадаю, він абсолютно реально оцінює ситуацію.

Через те що підрозділи, які заходили в район Очеретиного, не мали достатньо серйозного рівня забезпечення та підготовки, були питання і до організації бойового управління, тому, незважаючи на приклади індивідуального героїзму та мужності наших військовослужбовців, ми зазнали там втрат і відійшли з тих рубежів та позицій, які раніше досить довгий час тримали під контролем.

– Але все ж таки це не можна назвати проривом фронту?

– Ні. Це прорив на окремій ділянці лінії бойового зіткнення. Але в росіян там досить непроста ситуація. Вони зайшли вузьким клином на захід від Очеретиного, але для того, щоби стабілізувати ситуацію, змушені розширювати основу цього вклинення на південь, на північний схід у напрямку Кераміка (населений пункт поряд з Очеретиним. – Ред), щоби не дати можливості українській армії в межах контрнаступальних дій зрізати цей виступ.

Тому я думаю, що в найближчій перспективі ситуація на цій ділянці фронту, найімовірніше, буде стабілізована, тобто не буде просування російських штурмових підрозділів на захід. Швидше за все, противник зосереджуватиметься на флангах, аби закріпити це вклинення відповідним чином.

– На цю тему в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловився ізраїльський військовий експерт Давид Шарп. На його думку, ця ситуація є небезпечною для підрозділів Сил оборони, які опинилися в невигідному становищі.

– Безперечно. Конкретний приклад – населений пункт Керамік. Там зараз у бойових порядках перебуває мій товариш. Фактично Керамік опинився у півоточенні, і наші підрозділи відійшли звідти на північний захід, щоби не потрапити до оперативного оточення. Тобто ситуація є досить динамічною. Але військове керівництво на місцях ухвалює абсолютно раціональні рішення. Що важливіше: зберегти квадратні кілометри під контролем чи зберегти життя наших військовослужбовців? Безумовно, життя військовослужбовців у пріоритеті. Тому маневрена оборона, яку ми бачимо, є найбільш раціональним підходом.

Я вважаю, що, найімовірніше, противник стабілізуватиме ситуацію, щоб не дозволити українським Силам оборони вже в межах протидії ліквідувати цей плацдарм. Говорити про масштабування, думаю, немає сенсу з однієї простої причини: "кишка вклинювання" надто тонка. Чим далі противник вклинюватиметься, тим більше ресурсних витрат зазнаватиме, щоби утримати фланги.

– Ви сказали про "кишку вклинення" в Очеретиному. Ми бачимо ще одну таку "кишку" в районі Часового Яру, на північному сході від цього населеного пункту. Зрозуміло, там зараз дуже складна ситуація. Але яким є ваш прогноз: чи вдасться Силам оборони утримати Часів Яр, зокрема з урахуванням того, що військова допомога США має незабаром надійти на фронт?

– Незважаючи на численні заяви, зокрема й офіційних спікерів американського Пентагону про те, що військова допомога вже надходить, за моїми оцінками, не раніше ніж за 3-4 тижні на фронті опиниться достатня кількість боєприпасів, щоб знищувати супротивника в товарних кількостях. А це означає, що в супротивника все ще зберігається вікно можливостей для реалізації своїх планів.

Щодо Часового Яру, то я не впевнений, що вони й надалі діятимуть так, атакуючи в лоба. Швидше за все, вони зможуть взяти під контроль ту частину Часового Яру, яка розташована на схід від іригаційного каналу Сіверський Донець – Донецьк. Я підозрюю, що вони намагатимуться обійти Часів Яр із флангів, атакуючи його з півночі і з півдня, щоб взяти в лещата. Принаймні динаміка дій російських окупантів нині демонструє приблизно такі плани ворожої армії.

Але ми маємо чітко розуміти, що ситуація на полі бою визначається лише ресурсними можливостями. Якщо зараз противник має тотальну перевагу в бронетехніці, щонайменше в 3-4 рази, 6-кратну перевагу в особовому складі, 10-кратну перевагу в артилерійських засобах ураження та 30-кратну в авіаційній компоненті, то говорити про стабілізацію ситуації на полі бою, навіть з огляду на те, що українська армія перебуває у стратегічній обороні, не доводиться.

Тому саме темпи та обсяги постачання військово-технічної допомоги від наших західних партнерів є визначальними, від них залежатиме ситуація на полі бою. Хоча зверніть увагу на динаміку ракетних обстрілів, які останнім часом здійснюють російські окупанти – вони починають лупити по наших залізничних станціях у районі Дніпра, Синельникового і Павлограда.

Чому? Бо в районі цих населених пунктів у тому числі є ключові залізничні розв'язки. Безумовно, противник б'є по нашій логістиці, щоб ми мали проблеми щодо оперативного масштабного перекидання наших сил і засобів на найбільш загрозливі напрямки.

Я думаю, що противник відстежує переміщення вантажів військово-технічного призначення, починаючи від західних кордонів нашої країни. І тут я думаю, що чимало головного болю буде в наших логістів, щоб забезпечити потайне та безпечне переміщення вантажів військового призначення.

Противник точно не битиме по території Німеччини та Польщі, хоча представники Пентагону заявляють про те, що чимало військово-технічних ресурсів зосереджено на базах на території цих країн. Але очевидно, що вони намагатимуться відстежувати та знищувати вантажі, які ми отримуємо від наших європейських та заокеанських партнерів, поки вони прямують територією нашої країни в напрямку лінії бойових зіткнень.

– Сьогодні часто говорять про літній наступ російської окупаційної армії, що готується. По-перше, який напрямок ворог може обрати як пріоритетний? По-друге, чи вдасться Силам оборони зупинити цей наступ, враховуючи допомогу, що надходить?

– Не лише техніка та озброєння, які ми отримуємо від наших західних партнерів, а й створення лінії інженерних фортифікацій відіграє велику роль. Президент заявив про 2 тисячі кілометрів трирівневої мережі інженерних фортифікацій. Будівництво триває. Звичайно ж, не скрізь встигають зробити все в повному обсязі, але процес йде.

Я думаю, що одна з причин втрати нами контролю над Очеретиним пов'язана або з тим, що не всі фортифікації були достатньо підготовлені та обладнані, або з тим, що вони були зруйновані противником. Наприклад, за рахунок активного застосування артилерії та КАБів.

Що ж до перспектив, то, як на мене, очевидно, що противник намагатиметься реалізувати план підготовки плацдармів у районі Часового Яру, щоб створити загрозу Костянтинівці та в перспективі – Слов'янсько-краматорській агломерації. Противник трансформуватиме свою чисельну перевагу в напрямку на захід від Авдіївки та на південь від Мар'їнки задля зрізання нашого виступу в районі Вугледара.

Тобто противник готує плацдарми з урахуванням літньо-осінньої кампанії. Адже очевидно, що основна політична місія, покладена на російську армію, – повна окупація всієї території Донецької та Луганської областей.