Балістичний арсенал ЗСУ. Які версії ракет ATACMS існують та які передали Україні

Українська армія офіційно почала отримуватидалекобійні ракети ATACMS. В мережі також зʼявилося кілька відео з ураженням російських цілей балістичними ракетами. Фокус розібрався, які існують версії ATACMS, та що отримали Сили оборони.

Сполучені Штати в межах військової допомоги Україні передали реактивні системи залпового вогню HIMARS та M270. Перша здатна нести одну балістичну ракету ATACMS, а друга — дві. Українська армія спершу отримала ракети з дальністю 160 км і касетною бойовою частиною, зараз офіційно заявляється про постачання РСЗВ з дальністю 300 км.

Удар ATACMS по скупченню ЗС РФ на Луганщині

1 травня OSINT-аналітик JB Schneider написав у Х (раніше Твіттер) про успішне ураження російських військ в тимчасово окупованій Луганській області за 80 км від лінії зіткнення. Українські військові вдарили одразу трьома балістичними ракетами. Підрахунки інших OSINT-аналітиків свідчать, що в результаті удару було ліквідовано близько 110 окупантів та їхня техніка. ATACMS застосували по навчальному полігону ворога.

Цей приклад став однім з останніх публічно відомих застосувань ракет. Найімовірніше, це був ATACMS. До цього був ще удар по тимчасово окупованому аеродрому в Джанкої. За даними журналістів, США таємно відправили ЗСУ понад 100 ATACMS.

Які існують версії ATACMS

В українській армії відомо про наявність касетної версії MGM-140A з 950 суббоєприпасами в кожному снаряді. Максимальна дальність таких ракет — 165 км. Це наймасовіша версія боєприпасу, але вона має інерційну систему наведення. Чим далі до цілі, тим менша буде точність. У США проводили роботи по заміні бойових частин у таких ракет на унітарні.

Всього існує 5 версій балістичних ракет ATACMS:

• Block I (M39) — дальність 165 км і 950 суббоєприпасів. Система наведення — інерційна. Кількість створених — 1650;
• Block IA (M39A1) — дальність 70-300 км і 300 суббоєприпасів. Система наведення — інерційна та GPS. Кількість виготовлених 610;
• Quick Reaction Unitary (M48) — дальність 70-300 км і унітарна бойова осколково-фугасна частина WDU-18. Система наведення інерційна та GPS. Кількість виготовлених — 176 одиниць;
• TACMS 2000 (M57) — дальність 70-300 км й бойова частина WDU-18 або інші. Система наведення інерційна та GPS. Кількість виготовлених — 513.
• M57E1 модифікована — дальність до 300 км. Бойова частина WDU-18 або інші з датчиком повітряного підриву. Система наведення інерційна та GPS. Кількість виготовлених невідомий.

Невідомо, яку саме версію отримає Україна з дальністю 300 км. Якщо мова йде про касетну бойову частину, то вона має систему наведення GPS та INS. Її основним завданням можуть стати командні центри, аеродроми та скупчення живої сили ЗС РФ. Також касетною бойовою частиною можна знищити транспорт чи літаки на злітно-посадкових смугах.

Різниця між M39 та M39A1 не тільки в дальності, але й в кількості суббоєприпасів. У менш далекобійній версії їх 950, а у далекобійній — 300. Це повʼязано з необхідністю збільшити обʼєм палива, щоб ракета могла летіти на дальшу відстань, а також з інтеграцією GPS наведення.

Касетний суббоєприпас візуально схожий на бейсбольний мʼяч. Асиметричний зовнішній вигляд забезпечує обертання під час випуску. На швидкості 2400 обертах на хвилину запал включається й створюється ціла хмара осколків. За прикладом ураження в Луганській області аналітиком Def Mon було підраховано, що площа ураження склала 340 квадратних метрів від трьох ракет.

Наразі в США проводять роботи з переоснащення M39/A1 з касетною бойовою частиною на нові з унітарною боєголовкою. Цей процес пояснюється тим, що багато виготовлених боєприпасів досягли граничного терміну придатності. Тож невідомо, скільки ще ракет можуть передати Україні США. Станом на жовтень 2023 року у США було близько 1000 ракет ATACMS, повідомляв Центр міжнародних і стратегічних досліджень.

Ракета ATACMS з унітарною бойовою частиною M48, M57 та M57E1 мають іншу бойову частину. Ракета M48 має бойову частину WDU-18/B масою 230 кг. Така сама встановлюється в протикорабельну ракету Harpoon. Така сама боєголовка у ракети M57.

Майбутнє ATACMS — що розробляють в США

На заміну балістичних ракет ATACMS в США вже розробили ракету PrSM (Presicion Strike). Виготовленням та розробкою займається Lockheed Martin. Планується створити кілька ітерацій ракети, остання з яких матиме дальність 1000 км. Запускати нову ракету так само зможуть HIMARS та M270. Інженерам вдалося збільшити кількість ракет на борту до двох на HIMARS і до чотирьох на M270.

В грудні 2023 року армія США отримала перші зразки балістичних ракет PrSM. Помічник міністра армії США із закупівель Даг Буш заявив, що високоточна ракета PrSM забезпечить американські сили "цілодобовим, всепогодним потенціалом, який протистоятиме здатності супротивника проводити бойові маневри та операції ППО".

На останньому етапі польоту швидкість ракети може сягати 5 Махів або 6125 км/год. Налагодити серійне виробництво ракет PrSM мають до вересня 2025 року. Окрім цього балістична ракета отримала покращені GPS-антени, оптимізовану бойову частину та новий ракетний двигун.