"Зброя задротів": екснардепка Чорновол висловилася про нинішню роль FPV-дронів на фронті

FPV-дрони, які зараз активно використовуються українськими захисниками, не є панацеєю на війні. Відповідно, вони не можуть повністю замінити артилерію чи дорожчі БПЛА. Таку думку озвучила журналістка та колишня народна депутатка Верховної Ради VIII скликання Тетяна Чорновол на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Зараз вона служить у лавах ЗСУ і з читачами вирішила поділитися власним досвідом освоєння FPV-дрона як пілота. На початку бойових дій за допомогою цих гаджетів можна було знищити безліч цілей. Тепер же, на тих ділянках, де намагається наступати противник, немає нічого цікавого і доводиться знищувати якісь дрібні об'єкти у вигляді бліндажів, легкових автомобілів і блокпостів.

"Тому ФПВ-дрони не панацея. Насправді: дрони камікадзе — це має бути недорога масова зброя для всіх цілей поспіль, навіть не значних, щоб тримати основні сили ворога на відстані, руйнувати логістику і проріджувати атаки. У мене наприклад 30 дронів на місяць. Це ніщо. Це не робота. Робочі ефективні екіпажі мають по 300 дронів на місяць. Але і вони не замінюють артилерію і більш серйозні дорогі безпілотні системи, жодним чином!", — пише Тетяна Чорновол.

FPV-дрони на фронті: складнощі в управлінні

Окремо журналістка додала, що вона не геймер і ніколи ним не була, а коли вперше зіткнулася з програмою-тренажером на комп'ютері, то подумала, що навчитися цьому неможливо. Через близько 300 годин польотів вдалося себе подолати й ефективно вражати цілі, хоч це було і складно.

Водночас виявилося, що навчитися літати — мало. Потрібно, щоб у команді був ще талановитий інженер, який допомагатиме в процесі знищення цілей.

"Я жартую, що ФПВ — це зброя "задротів". Пілот це 20% успіху дрона, а інженер це 50% успіху дрона — кажу я. Адже пілот не може вивчити свій апарат, бо щоразу він літає на новому літальному апараті. І тут вся надія на інженера, що новий апарат не підведе. Навіть з однієї коробки, з однієї серії в апаратів може бути радикальні відмінності та різні неякісні компоненти", — продовжує Тетяна Чорновол.

Зараз уже дійшло до того, що кожен дрон вилітає на різній частоті управління і на іншому каналі відеозв'язку. Це все робота інженерів. Вони вимірюють частоти, які найрідше глушаться системами РЕБ, щоб домогтися ефективного результату. У підсумку зараз у журналістки 9 із 10 дронів долітають до цілі.

Але й на цьому складнощі не закінчуються. Долетіти до цілі та уразити її — не синоніми. Річ у тім, що ефективність боєприпасів та їхня детонація також є проблемою. На різні завдання потрібні різні боєкомплекти. Відповідно, потрібен хороший сапер, що дає 30% до успіху.

"У мене, як і в усій армії, зараз уже перекіс: пілотів купа, інженерів і саперів майже немає. А так не літає. Проблему саперів може вирішити виробництво БК для дронів. А от інженери... Попри те, що тема маленьких ФПВ дронів-камікадзе вже давно є наймоднішою, на одних дронах війну не виграєш. Насправді нікуди не дітися без арти та іншої старої доброї "пілотної" зброї", — підсумувала Тетяна Чорновол.

Нагадаємо, 29 квітня повідомлялося, як оператори дронів рятують життя піхотинців ЗСУ. Екіпажі FPV-дронів постійно ведуть вогонь по окупантах, які намагаються просунутися. Завдяки їхній роботі, українські захисники на землі мають можливість поїсти та поспати.