Втрата фінансування та криза кадрів є найбільшими викликами регіональних медіа на другий рік війни, — дослідження MDF

Ключові виклики для локальних редакцій в умовах воєнного стану залишаються сталими протягом двох останніх років. Зокрема, це криза кадрів, важкий психологічний стан і дефіцит коштів. Про це йдеться у щорічному дослідженні Media Development Foundation.

Дослідники опитали 43 незалежних локальних медіа з різних регіонів України, що співпрацюють із MDF та іншими профільними медіаорганізаціями: 37 із них пройшли анкетування, 12 — глибинні інтерв’ю. Також для додаткової інтерпретації даних залучили трьох експертів з менеджменту, контенту та дистрибуції в медіа.

Криза кадрів загострюється

Про нестачу працівників цього року заявили 22% респондентів. У минулорічному дослідженні цей показник становив 16%. Лише 5% опитаних редакцій констатували, що вони повністю забезпечені творчими кадрами. Тим часом більшості медіаорганізацій не вистачає навіть журналістів (73%).

На другому місці — SMM-спеціалісти, хоч за рік редакції змогли закрити потреби щодо цієї ролі: 50% 2022 року проти 22% 2023 року.

На кризу кадрів також впливає мобілізація.

Цього року із 37 редакцій досліджених медіа до Сил оборони України долучилося 34 людини. Тобто майже кожна редакція вимушено втратила працівника.

Щоб уникнути втрат працівників через мобілізацію, деякі редакції намагаються брати на роботу жінок, особливо на керівні посади, чоловіків молодших за 25 років, студентів. Такий підхід до приймання на роботу створює додаткові дискримінаційні ризики на медіаринку.

Крім того, не завжди задовільні та конкурентні умови праці на локальному медіаринку призводять до високої плинності кадрів. Цього року з досліджених медіаорганізацій звільнилося 24% працівників/-ць. Тобто, пішов майже кожен четвертий.

Через труднощі в пошуку нових кадрів керівництво деяких видань свідомо погоджується на неефективну чи неякісну роботу наявних колег.

Донорська підтримка зосереджена на прифронтових регіонах Дефіцит коштів залишається ключовим викликом для незалежних локальних медіа. Про це, як і минулого року, повідомили 16% опитаних медіа. У порівнянні з доповномасштабним періодом медіа майже не мали грантової підтримки.

Понад половину опитаних не отримували грантових коштів або їхня частка в бюджеті становила до 10%. У 2022 році ситуація стала дзеркально протилежною. Наразі 60% опитаних створюють бюджет, який на 80–100% складається з донорської підтримки.

Редакції очікують і бояться зменшення донорської підтримки в центральних, північних і західних регіонах України. Помітна тенденція зосередження грантових програм на прифронтових територіях.

Важливо, що більшу частину бюджету (80%) редакції спрямовують на виплати заробітних плат штатним працівникам/-цям і фрилансерам/-кам.

На думку експерта дослідження Олега Горобця, навіть редакціям, що ґрунтовно й давно займаються впровадження рекламної та інших моделей фінансування, наразі складно покривати витрати медіа без грантових коштів.

Психологічна підтримка — нагальна потреба журналістів

Втома та виснаження залишаються основними психологічними проблемами в локальних медіа. Як і минулого року, психологічний стан команди в редакціях вважають ключовим ризиком (18% — цього року та 16% — минулого), бо він впливає на ефективність роботи та плинність кадрів.

Медіаменеджмент намагається працювати з цим ризиком, проте, згідно з даними дослідження, психологічний стан пов’язаний частіше з особистими позаробочими причинами. Серед поширених відповідей про причини складного стану — життя у прифронтовому регіоні та очікування близької людини з війни.

«Коли ми беремо людину на роботу, у якої чоловік на фронті, — це ризик. Я не можу її ніяк критикувати, звільнити за незроблену роботу», — редакція зі сходу.

Деякі редакції додатково повідомляли про такі ризики:

• Технічні перешкоди. Досі актуальне перешкоджання дистрибуції контенту з боку платформ, зокрема Meta, атаки на сайти й соцмережі з боку Росії, блокування доступу до телеграму на тимчасово окупованих територіях, що відрізає доступ до аудиторії.
• Тиск на медіа з боку державних структур чи окремих посадовців, обмежений доступ до інформації навіть за наявності необхідних акредитацій — ті ризики, що перешкоджають якісному виконанню журналістської роботи.
• Криза місії та цілей. Кілька медіа повідомляють, що поставлені раніше цілі або вже не актуальні, або є зависокими та втомлюють команду.

Читайте також: Media Development Foundation зібрав інформацію про всі «новинні пустелі» в Україні