Фіцо та Орбан: чому лідери Словаччини и Угорщини грають проти України

Особливий погляд на особливий збір для України

"Нехай кожен громадянин Словацької Республіки робить зі своїми грошима, що хоче, це його рішення. Знаєте, як кажуть чехи? Že prd do Stromovky (Це пук у дерево). Вибачте за вираз, це лише символічно", — так нещодавно прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прокоментував ініціативу словаків щодо збору коштів на снаряди для України. Він зазначив: "Люди мають право думати, що кулі і бомби важливіші, ніж, можливо, люди в Словаччині, хворі на рак. То нехай присилають зброю, а мені нічого їм сказати. Якби ми сьогодні сказали: "Давайте зробимо збір коштів на лікування раку", ми б, мабуть, не зібрали стільки".

Як відомо, кілька місяців тому Чехія взялась шукати снаряди для України за межами ЄС, оскільки обіцянка Союзу надати боєприпаси Україні не виконується. До цієї ініціативи долучилися понад двадцять країн, деякі таємно. Словаччина ж публічно відмовилась. Саме тому група активістів організувала власний збір. За кілька тижнів вдалося зібрати вже понад 4 мільйони євро.

"Хто думає, що свободу йому здобудуть інші, той не вартий її". Ці слова словацького генерала Мілана Растислава Стефаника зазначені на горі сторінки в інтернеті, оголошеного збору коштів для снарядів для України. Ініціатива називається "Zapojme sa!" — "Приєднаймося!". Серед її учасників — лідери думок та багато молоді. Саме вони не тільки підтримують, а й донатять — станом на 1 травня, тобто за 16 днів, до неї приєдналися майже 64 тисячі громадян.

Організатори збору не приховують, ініціатива — не тілька допомога Україні, але й протест проти зміни курсу країни. Йдеться про відмову підтримки України та зближення з Москвою. "Багато людей у Словаччині соромляться орієнтації уряду на Росію. Саме тому люди роблять свій внесок", — сказав в коментарі Reuters співорганізатор збору коштів Зузана Іжакова.

Цікаво, що сайт для збору коштів тримовний. Він словацькою, англійською та угорською. Можна припустити, розрахований не тільки на угорців Словаччини, а й на громадян сусідньої країни, політика якої спрямована проти допомоги Україні.

Особливості словацької політики

"Одіозні заяви в бік України лунають від прем’єр-міністра Словаччини Фіцо постійно. Якщо "перекласти" цю, то він хотів сказати, що зібрана громадянами Словаччини допомога — крапля в морі потреб, яка нічого не змінить. Фіцо виступає проти будь-якої допомоги мілітарного характеру для України та її війська. Він не вірить, у те, що Україна може витіснити РФ та зрештою перемогти", — говорить Фокусу кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Важливо "Проросійський" Фіцо переміг. Чи стане Словаччина другою Угорщиною і як це позначиться на Україні?

До осені 2023 року невелика сусідня Словаччина була одним з найважливіших каналів постачальників зброї для України. І сама доєднувалась до неї. Саме Словаччина, першою серед партнерів, передала систему ППО С-300. Сталося це ще у квітні 2022 року. Згодом Братислава віддала всі свої літаки Міг-29.

Допомога Україні з боку Словаччини пригальмувалась після парламентських виборів 2023 року, під час яких перемогу здобула партія Smer — sociálna demokracia ("Курс — соціальна демократія") на чолі з Робертом Фіцо (у 2016-2018 рр він вже був на посаді прем’єра, змушений був піти у відставку). Той під час кампанії обіцяв припинити надсилання зброї в Україну, заблокувати потенційне членство Києва в НАТО та виступити проти санкцій проти Росії.

"Масштаб допомоги, дійсно, зменшився. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ця країна надала дуже багато типів озброєння, зокрема авіацію та артилерію, які допомогли на полі бою. Це були зразки як радянських часів, так і сучасної зброї. Перші ми встигли отримати те, чого потребували, ще до парламентських виборів, і це дуже добре", — додає експерт та зауважує, Словаччина не припинила повністю допомагати Україні. Вона надає гуманітарну допомогу, збереглись деякі раніше укладені контракти на закупівлю озброєння. Також країна зберегла свій транзитний шлях для західної допомоги. І це відрізняє її, наприклад, від Угорщини, яка не лише не допомагає військово, але не дає й іншим допомогти через свою територію.

Курс на Москву: чому Росії складно впливати

Проросійські висловлювання характерні для Фіцо. Він регулярно протестує проти вступу України у НАТО, мовляв, ця подія спричинить Третю світову війну, та робить певні випади в бік Москви. Наприклад, говорить, що єдиний спосіб припинити війну Росії проти України — віддати частину українських території загарбникам. "Повинен бути якийсь компроміс. Чого вони очікують, що росіяни покинуть Крим, Донбас і Луганськ? Це нереально", — заявив словацький прем'єр місцевому суспільному мовнику RTVS 20 січня. Міністр закордонних справ в уряді Фіцо Юрій Бланар у березні 2024 року став першим в європейському дипломатичному світі, хто потиснув руку міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову від початку повномасштабного вторгнення в Україну. І у той час, як словацький опозиціонер, колишній голова МЗС, Юрій Бланар говорить, що подібний жест поставив Словаччину в один ряд з Іраном, Північною Кореєю, Китаєм чи Угорщиною, назвавши це "зрадою нашої зовнішньополітичної орієнтації", Фіцо переконує, зустріч була прикладом "збалансованої і суверенної словацької зовнішньої політики на всіх сторонах світової зустрічі".

Словаччина є однією з країн з найбільшими симпатіями до Москви. Про це говорить й Станіслав Желіховський. На це є кілька причин, зокрема, й історичного характеру, коли країна у складі Чехословаччини перебувала під радянським впливом, частина людей, яким жилось тоді добре, не бачать у Росії ворога. І Росії така позиція вигідна. Їй взагалі вигідні голоси так званих євроскептиків, ультраправих, популістів, які мають шанс збільшити свою присутність у Європі та впливати на європейську політику, хоча більшості не матимуть.

"Але вплинути на Словаччину, щоб вона була вкрай погано налаштована проти України, у Путіна немає важелів, — пояснює експерт. — Словаччина не є настільки узалежненою від Росії, як Угорщина та особисто Віктор Орбан, в якого угорський уряд загнав себе в рамки, коли вимушений дивитись в руки Кремлю. І це сталося, нагадаю, через утиски верховенства права в цій країні, неналежним чином проведену судову реформу, через що Угорщина, власне, і потрапила під критику Брюсселю та під санкції. Це ще більше спонукало офіційний Будапешт до співпраці з РФ, зокрема в контексті цін на енергоносії. І не тільки з РФ, а й з іншими країнами, які формують так звану сучасну вісь зла. Зокрема, Китай. Словаччина має більш кращі позиції, вона не перебуває під тиском Брюсселя. За це Словаччина має дякувати проєвропейським урядам останніх часів. І тому нині Фіцо має більше поле для маневрів".

Інша причина, чому Путін не може впливати на Словаччину, як на Угорщину, — неможливість рефлексувати на історичному контексті. Це Угорщина вважає, що території були "незаконно розділені", частина угорців опинилась за межами країни. І цим грає Віктор Орбан. І ця концепція "великої Угорщини" дається в знаки, коли Орбан намагається втручатись у політику інших держав на національному рівні, і вона підтримується Москвою.

Антиукраїнська риторика

Водночас експерти говорять, дружня політика щодо РФ та проти допомоги Україні спрямована не назовні, а на внутрішній електорат.

Фіцо намагається провести зміни всередини країни: просунути судову реформу, в якій багато хто вбачає загрозу для правової держави, у зв'язку з чим виникали вуличні протести. А ще пропонував закрити Національне антикримінальне агентство, яке опікується антикорупційними розслідуваннями на найвищому вівні, зокрема, щодо оточення Фіцо.

Назовні Фіцо здебільшого утримується від конкретних дій, аби не створювати собі проблем з ЄС, залишаючи першу роль угорському прем'єру Віктору Орбану, для якого українська тема є частиною зовнішньої політики. Тож загалом, якщо не враховувати риторику, прозахідна зовнішня політика попереднього уряду не зазнає особливих змін. Хоча при цьому Фіцо бачить, що ЄС тривалий час не може адекватно реагувати на порушення демократичних стандартів угорським прем'єром Орбаном, тож і відчуває , що є певний запас часу, аби діяти так, як він хоче.

Важливо Обличчям до Росії: чому європейські політики симпатизують Путіну і як цим користується Кремль

"Крайня заява Фіцо та всі його попередні розраховані, справді, на своїх виборців, — розмірковує Станіслав Желіховський. — Він хоче продемонструвати, що недарма більшість спочатку підтримала його на парламентських виборах, а згодом його колегу на президентських. Така риторика — це боротьба за владу та додаткові можливості на європейській арені".

6 квітня у Словаччині завершилися президентські вибори, причому у проміжку між першим та другим турами українська тема була основною для провладного кандидата Петера Пеллегріні. Він також зробив ставку на риторику про те, що обрання опозиції призведе до відправлення словацьких військ в Україну — Пеллегріні обіцяв не допустити цього. Тож йому повірили виборці переважно сільської місцевості, які й принесли перемогу. Зараз Фіцо фактично має всю повноту влади. З цими ідеями партія Фіцо піде і на вибори до Європарламенту. Вони мають відбутися у червні 2024 року.

Словаччина та Україна: треба перечекати

Наразі в Уряді України говорять, що незважаючи на гострі політичні висловлювання Фіцо, під час особистих зустрічей є прогрес.

В уряді Словаччини "мають серце, розуміють вашу ситуацію і хочуть бути максимально корисними", "Словаччина хоче бути доброю, дружньою країною-сусідкою України. Ми хочемо проявити солідарність з вами у тому нещасті, з яким ви боретеся", хоча і не уточнив, що ж причина "нещастя".

Ці слова, як не дивно, пролунали від Фіцо під час українсько-словацьких міжурядових консультацій 11 квітня 2024 року. Тоді у прикордонному словацькому місті Міхаловце зустрілися український прем’єр-міністра Денис Шмигаль та Фіцо. Це вже були другі консультації на урядовому рівні після перемоги партії Smer на виборах. Перші відбулися 24 січня, який якраз передували вже згадані антиукраїнські заяви.

Тоді за повідомленнями українського уряду, ця зустріч була конструктивною та результативною. Йшлося про реконструкцію електричного інтерконектора "Мукачево", завдяки чому Україна матиме більше можливостей для експорту та імпорту електроенергії, диверсифікацію постачання ядерного палива на АЕС, запуск прямого пасажирського залізничного сполучення Київ — Кошице.

Тоді ж словацькі медіа помітили у складі делегації міністра оборони Роберта Каліняка. Його поза очі називають "торговцем зброї". А це важливо в контексті раніше підписаних контрактів.

Також Словаччина переконує, що не бойкотуватиме вступ України до ЄС. "Ми не є країною, яка буде вам створювати перешкоди на вашому шляху. Навпаки, ми хочемо допомогти, поділитися з вами своїм досвідом, який стосується перемовин щодо вступу", — додав у квітні Фіцо.

Проте експерти все-таки не схильні довіряти цілком діючому уряду Словаччини, і не виключають, що надалі чинитиме перешкоди для євроатлантичної інтеграції України. Можливо тому, зараз офіційні Київ та Братислава намагаються обходити обговорення цього питання.

"У будь який момент, коли нам буде дуже потрібен голос Словаччини, Фіцо може не включитися, робитиме підніжки в стилі Орбана", — припускає експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Нагадаємо, Орбан також виграв вибори граючи на почуттях електорату. Перш за все, страху. Раніше, він, як і Фіцо лякав, що мешканці країни можуть бути кинутими на війну в Україну.

"І на жаль на цьому можуть грати представники інших політичних сил та урядів. Таку карту вже розігрували у Білорусі, зараз бачимо процес у Грузії, де офіційна влада посилається на Україну, фактично залякуючи людей, що можуть бути бойові дії в їхніх державах. Фіцо неодноразово заявляв, що він не відправлятиме людей на фронт і не допомагатиме Україні. І такі заяви ще звучатимуть аби утримуватись при владі і здобувати нові позиції", — підсумовує аналітик.

Важливо Багатомільярдний "пряник" замість запрошення до НАТО: навіщо Столтенберг приїздив до Києва