Мобілізація, енерготерор, зубожіння: названі головні ризики для України в 2024 році

Експерти у своїх прогнозних сценаріях щодо ситуації в економіці країни розділилися на дві групи: одна група включає оптимістично налаштованих експертів, які виходять з того, що війна закінчиться у 2024 році, тоді як інша група експертів, що налаштовані песимістично, припускає, що війна може тривати і в 2025 році. Оптимістичний прогноз щодо економіки України побудований на припущенні, що вже у 2024 році Україна вийде на переговорний процес, внаслідок якого бойові дії будуть припинені. Про це пише Фокус у статті "Коли закінчиться війна. Оптимістичний та песимістичний економічні сценарії на 2024 рік".

За даними консенсус-прогнозу, найбільш значущими серед зовнішніх ризиків упродовж 2024-2027 років виявилися наступні:

• послаблення, затримка або призупинення фінансової підтримки України зі сторони міжнародних партнерів, зокрема зменшення обсягу фінансування від ЄС та США (в т.ч. внаслідок внутрішньополітичної ситуації в країнах-партнерах);
• глибока соціалізація значної частини біженців за кордоном із мінімальною ймовірністю їх повернення у майбутньому, продовження у зв’язку з цим відтоку населення з України (чоловіки поїдуть до своїх сімей) після завершення війни.

Тим часом,серед внутрішніх ризиків для вітчизняної економіки упродовж 2024-2027 років високими виявилися:

• демографічна криза: дефіцит трудових ресурсів – надвеликий відсоток населення, що потребує соціальної підтримки (пенсіонери, діти, інваліди) – гендерний зсув;
• низький рівень реалізації реформ;
• додаткова емісія грошових коштів для фінансування видатків державного бюджету або Пенсійного фонду, інших фондів соціального страхування;
• посилення неплатоспроможності суб’єктів економічної діяльності;
• зубожіння переважної частини населення.

Також експерти на 2024 рік серед головних ризиків виділили такі як "Значний дефіцит потужності в електроенергетиці (енерготерор)" і "Отримання низького врожаю зернових культур". Упродовж 2024-2025 років експертами очікується і "Масштабна хвиля мобілізації" — цей ризик вперше оцінювався експертами та отримав високі оцінки, що свідчить про розуміння негативного впливу на економічні показники.

"Зараз роботодавці кажуть, що в них є велика нестача робітників для підтримання виробничої активності, торгівельної активності, різних видів діяльності. Тобто немає людей, які фізично могли би формувати цю ділову активність, яка б підвищувала ВВП. Тож так, це проблема. І бронювання, яке передбачене законодавством, не вирішує її. Є пріоритетні напрямки, це ВПК, безумовно, та кілька інших галузей, де обсяг бронювання співробітників-чоловіків буде значним. Але інші сектори економіки мають менше можливостей для бронювання, тож тут є свої питання", — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Експерти кажуть, що протягом 2024 року прогнози щодо зростання ВВП України можуть бути неодноразово переглянуті, адже забагато ризиків мають вплив на сценарії. "Прогноз зростання економіки може бути скориговано в бік погіршення через можливі ризики, які не було враховано у попередніх моделях. Зокрема, це можуть бути ризики, пов'язані з перебоями постачання електроенергії внаслідок пошкодження енергетичної системи, атакою на портову логістику, погіршення безпекових ризиків тощо. Проте, з позитивного боку виступає збільшення міжнародної допомоги через схвалення пакету від США. Але баланс ризиків поки що іде в бік можливого погіршення прогнозів впродовж року", — каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

За його словами, якщо враховувати поточний стан енергосистеми, припущення щодо більшої її захищеності в найближчому майбутньому, збільшення обсягів імпорту, збільшення загальної потужності дизельних генераторів, а також наявність часу для відновлення або певного заміщення потужностей до початку пікового сезону споживання наприкінці 2024 року, то поки що поточні оцінки вбачають можливе зниження сукупного виробництва електроенергії до 10%, що може обмежити потенціал економічного відновлення максимум на 1,1% від поточного прогнозу. Але ці оцінки можуть коригуватися в ту чи іншу сторону в залежності від подальшого стану енергосистеми, можливості її часткового відновлення та наявності заміщуючих потужностей.

Нагадаємо, збитки внаслідок дій російських окупантів в Україні вже склали близько $500 млрд, а заморожені активи РФ навіть у випадку повної передачі коштів Україні не перекриють всі потреби країни у відновленні.

Раніше повідомлялось, що ракетні атаки на об’єкти енергетики України не припинятимуться, тож країна потребує впровадження та розвитку електростанцій розподіленої генерації.