«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється аж до ЄС

Ситуація зі свободою слова у Східній Європі та Центральній Азії у 2024 році погіршилася: свобода преси там не гарантована, а засоби масової інформації все частіше використовуються як канали для поширення дезінформації. Про це йдеться у звіті організації «Репортери без кордонів» (RSF) щодо Індексу свободи преси за 2024 рік.

«Згубний політичний вплив Кремля в медіаполітиці розповсюджується аж до Європейського Союзу», — пишуть «Репортери без кордонів».

Як пише RSF, Росія (162 місце) «продовжує свій хрестовий похід проти незалежної журналістики». У загальному рейтингу Росія піднялась на дві позиції, однак це спричинено погіршенням ситуації в інших країнах. Натомість загальний бал Росії впав: надалі зростає перелік журналістів та ЗМІ, які уряд назвав «іноземними агентами» чи «небажаними», журналісти продовжують зазнавати необґрунтованих арештів, а понад 1500 журналістів покинули країну після її вторгнення в Україну.

Єдиними конкурентами Росії в регіоні є Білорусь (167-е місце), чий режим переслідує журналістів під приводом боротьби з «екстремізмом», і Туркменістан (175-е місце), де президент, що володіє необмеженими повноваженнями, забороняє будь-яку незалежну інформацію.

Дуже помітне зниження продемонструвала Грузія (103 місце), яка опустилася на 26 позицій: «правляча партія зберігає поляризацію суспільства, культивує зближення з Москвою і проводить політику, все більш ворожу до свободи преси». В Азербайджані (164 місце) також спостерігається падіння всіх показників, особливо політичних, у зв'язку з хвилею репресій проти медіа напередодні президентських виборів.

Як відзначає RSF, деякі політики в ЄС також намагаються скоротити простір для незалежної журналістики. Цю небезпечну динаміку уособлюють, зокрема, прокремлівські прем'єр-міністри Угорщини (67 місце) Віктор Орбан та Словаччини (29 місце) Роберт Фіцо. Свобода преси також піддається серйозному випробуванню через дії правлячої більшості у Мальті (73 місце) та Греції (88 місце).

Політичні інтереси сковують журналістику також в кількох країнах-кандидатах на вступ до ЄС — Боснії та Герцеговини (81 місце), Сербії (98 місце) та Албанії (99 місце). Туреччина (158-е місце) продовжує відправляти журналістів за ґрати та заважати роботі ЗМІ через цензуру в інтернеті та судові переслідування.

Покращився політичний контекст для журналістики у Польщі (47-е місце, зростання на 10) та Болгарії (59-е місце, зростання на 12), де нові уряди виявляють більше турботи про право на інформацію. Покращила свій політичний показник Німеччина (10 місце) завдяки певному зниженню кількості нападів на журналістів з боку крайніх правих груп.

RSF також відзначає арешт французької журналістки Аріан Лаврільє за позовом Міністерства оборони Франції і продовження ув'язнення Джуліана Ассанжа у Великій Британії. Крім того, Британія не надає достатньо ефективного захисту журналістам у вигнанні, особливо іранцям, які отримують погрози з країни їхнього походження, вважають «Репортери».

• Читайте також: «Репортери без кордонів»: У 2024 році держави та політики все більше тиснуть на медіа та поширюють дезінформацію

Перші місця у рейтингу отримали Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували цього року «добрі» показники свободи слова. Останні місця у рейтингу посідають Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.

Україна опинилася на 61-ій сходинці, піднявшись за рік на 18 позицій. При цьому Україна, попри повномасштабну війну, покращила свій показник у політичній площині та коефіцієнт безпеки і зберегла на рівні решту показників. RFS відзначає, що попри війну політичне втручання у діяльність медіа на неокупованій частині України зменшилося, а динамізм українського суспільства у засудженні тиску на медіа обмежує його та змушує владу реагувати.

В Індексі свободи слова за 2023 рік Україна опинилася на 79-ій сходинці. У 2022 році Україна була 106-ю, перед повномасштабною війною у 2021-му — 97-ю.