Ритуали в надрах Землі: вчені виявили сліди стародавніх обрядів на глибині 1,5 кілометра

Занурення в глибини землі завжди мало свою привабливість і складнощі для людства, що не зупиняло його в постійному прагненні проникнути вглиб земної кори. Печера Сен-Марсель у Франції, відома своєю великою і заплутаною мережею, що простягнулася на 64 кілометри, не є винятком. Ця печера, багата історією і доісторичними переказами, нещодавно стала центром наукового інтересу. Річ у тім, що понад 8000 років тому стародавні люди пробралися в її найпотаємніші місця, якимось чином не заблукавши в цьому гігантському лабіринті, пише Science Alert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Видатний геоморфолог з Національного центру наукових досліджень Франції, Жан-Жак Деланнуа, очолив дослідницьку групу, яка вирушила в більш небезпечні ділянки небезпечні ділянки печери. На пристойній глибині, приблизно за 1,5 кілометра від входу, вони виявили зруйновані сталагміти, що свідчать про присутність тут людини близько 8 000 років тому. Ця знахідка вражає уяву з огляду на небезпеку рельєфу печери, який навіть за наявності сучасних засобів дослідження та навігації залишається грізним супротивником для будь-кого, хто наважиться проникнути в ці місця, не кажучи вже про доісторичних людей.

Дослідження, проведені командою Деланнуа, не обмежилися простим візуальним оглядом місця присутності наших предків. Вони використовували уран-торієве датування — метод, що використовує швидкість розпаду урану в торій для визначення часу появи утворень, щоб проаналізувати процес зміни сталагмітів. Їхні дослідження показали, що хоча ці доісторичні структури здебільшого сформувалися між 125 000 і 70 000 років тому, найбільш ранні руйнування сталися близько 10 000 років тому, а пізніші зміни — близько 3 000 років тому. Багато з цих зруйнованих фрагментів виглядали цілеспрямовано переставленими, що говорить про ранню спробу людини створити структуровані форми у віддалених місцях Сен-Марсель.

Отримані дослідниками дані свідчать про те, що доісторичні суспільства виходили далеко за межі безпечного входу в печеру, взаємодіючи з підземним ландшафтом на великих глибинах, куди вони добиралися якимись немислимими способами. Це дослідження не тільки підкреслює їхні навички навігації та виживання, а й дає змогу припустити культурне або символічне значення, що приписується цим внутрішнім підземним регіонам, куди так прагнули потрапити стародавні люди.

Знахідки в Сен-Марсель спростовують традиційну думку про те, що діяльність доісторичних людей у печерах обмежувалася більш доступними ділянками поблизу поверхні. Навпаки, вони вказують на складну взаємодію з цими прихованими глибинами, потенційно пов'язану саме з ритуальною або символічною діяльністю суспільств. Наявність відкладень сажі на стінах доісторичних печер ще більше підтверджує цю теорію, вказуючи на використання вогню при дослідженні цих глибоких печер, що лише доповнює виявлену картину прогресу, якого досягли ці люди. Подальші дослідження, безсумнівно, продовжать розкривати таємниці Сен-Марселя, пропонуючи більш чітке уявлення про можливості та культурні практики наших предків у їхніх небезпечних підземних доісторичних подорожах.

Раніше Фокус писав про виявлення археологами найдавніших останків людини. Відкриття скам'янілостей людини в печері Там Па Лінг, розташованій на півночі Лаосу, дало неоціненну інформацію про історію нашого виду. Ці стародавні останки, яким 68 000-86 000 років, ідентифіковані як Homo sapiens.

Також Фокус писав про те, як 3000-річна кераміка розкрила вченим стародавні торгові шляхи. Під час обережних і тривалих розкопок, вчені виявили унікальну кераміку, яка перевернула їхні уявлення про стародавніх аборигенів і їхній рівень розвитку.