Ветеран російсько-української війни Євген Дикий наголосив, що в Україні, окрім дефіциту озброєння, загострюється ситуація з мобілізацією. Абсолютно нормально, що людина не хоче на війну, але завдання держави – різними способами підштовхнути її до правильного вибору. Про це він розповів у коментарі «24 Каналу».
Він зазначив, що головним фактором, який стримує мобілізацію - досі не встановлений граничний термін служби. Люди, які пішли на фронт у 2022 році, не запитували, скільки це триватиме. Проте навіть ті військові, які були песимістами думали про рік – півтора. Коли тепер відлік йде на роки, то питання граничного терміну служби є дуже важливим.
Дикий наголошує, що людина має знати, що одягає піксель не на все життя й не воює до перемоги. Крім того, військовий повинен знати, що він відвоював, наприклад, три роки, далі вертається в тил, а замість нього піде той, хто ці три роки прожив у нього за спиною. Поки держава не встановила цього моменту, буде достатньо важко мотивувати людей поповнювати ряди ЗСУ.
«Це не має бути квиток в один кінець. Цієї проблеми не було у 2022 році, але наразі вона є», – зазначив ветеран війни.
Також є елементарна проблема втоми – це об'єктивні психологічні речі. На початку повномасштабного вторгнення українці розуміли, що життя не буде таким, як раніше. Проте далі за два роки війни життя в тилу владналось.
«Ми всі по-новому влаштувались, живемо, працюємо й дуже комфортно, коли хтось інший взяв на себе війну, а ти просто перелаштував свій побут в нові воєнні реалії», – додав Дикий.
Ворог теж не втрачав час. У нашому інформаційному полі розгорнута вкрай потужна кампанія, яка спрямована на зрив мобілізації, каже аналітик. Це одна з найбільш успішних військових кампаній Росії в цій війні.
Взагалі першими завжди йдуть пасіонарії — люди, які найбільш гостро відчувають відповідальність.
«От якщо не я, то хто. Насправді ніхто з нас не хотів воювати, це я вам як колишній доброволець кажу. Але завжди є той відсоток людей, які розуміють, що коли ворог вже приперся, то найменшим злом є якомога швидше піти йому на зустріч», – вважає Дикий.
За його словами, пасіонарії в будь-якому суспільстві завжди не більшість. Такі люди завжди ідуть в першу хвилю. Для маленьких локальних війн їх може вистачити, а для великої війни проти великої мобілізованої армії, на жаль, недостатньо.
Пасіонарії – люди, що мають бажання й потенціал змінювати світ на краще. Найбільш соціально активна частина населення.
Вони можуть врятувати державу в перші найважливіші години, дні, тижні, але далі їх треба доповнювати звичайними пересічними громадянами, які не хочуть мобілізуватися, що цілком нормально.
«На початку вторгнення ніхто не думав, що війна буде настільки затяжною, тому ніхто не ставив питання, як надовго я йду воювати»,– зауважив ветеран війни Росії з Україною.
varta1.com.ua: Новини
Ілона Мартинюк