Бачо Корчілава: У Грузії не було влади, здатної перемогти студентів. Як і в Україні

Понад два тижні в Грузії відбуваються масові мітинги протесту, викликані тим, що правляча партія «Грузинська мрія» хоче ухвалити закон "Про прозорість іноземного впливу", або як його просто називають у народі - "закон про іноагентів". Цей документ визначає неурядові організації та ЗМІ, які проводять «інтереси іноземної сили». Організаціям-«провідникам іноземної сили» доведеться заповнювати річну фінансову декларацію, яка буде публічною. Тому, хто намагатиметься ухилитися від реєстрації як «провідник» або не подасть декларацію, загрожує штраф у розмірі 25 тисяч ларі — близько 9,4 тис. доларів.

Правозахисники вважають головною загрозою цього закону те, що влада може будь-коли проводити перевірки цих організацій, і рамки цих перевірок не обмежені. А це означає, що влада може отримати доступ до будь-якого типу інформації в організації чи ЗМІ. Детальніше про все це кореспондент Коротко про дізнавався у громадського діяча та політичного експерта Бачо Корчілави.

Реальний господар правлячої партії «Грузинська мрія» Іванішвілі – людина Кремля

- Що це за закон, що він викликав таке обурення у Грузії?

- Якщо говорити просто, то це закон, спрямований на боротьбу з опозиційними організаціями, засобами масової інформації, які фінансуються з міжнародних фондів. А нинішня правляча партія «Грузинська мрія» його проштовхує, щоб отримати інструмент впливу на них перед парламентськими виборами восени 2024 року. Оголосити опозицію «іноагентами» та закрити її.

- У Росії теж діє закон про "іноагентів", «Грузинська мрія» наслідує її приклад? Чув, що у Грузії цей закон так і називають – «російським».

- Саме так воно і є. Це цілком аналогічні закони, і нинішня грузинська влада повністю списала його у Москви. У Росії це дало змогу остаточно додавити та знищити опозицію. «Грузинська мрія» мріє про це теж. Цей закон допоможе їм впливати на неурядові громадські організації та опозиційні ЗМІ. А для розвитку саме демократичного суспільства потрібні такі організації.

- Днями тіньовий лідер Грузії Бідзіна Іванішвілі відкрито перейшов до антизахідного табору. Він договорився до того, що звинуватив у війні у Грузії та Україні не Росію, а Захід. Чому він так відкрито демонструє свою відданість Кремлю?

- Так, це правда, що реальний господар правлячої партії «Грузинська мрія» Іванішвілі – людина Кремля. І тут немає нічого дивного, адже він російський олігарх, який має джерела всіх капіталів – у Росії. І тому він дотримується проросійського та антизахідного курсу.

Грузія може втратити перспективу євроатлантичної інтеграції

- Чим це загрожує Грузії, адже у США та Євросоюзі вже не виключили того, що такі дії грузинської влади ставлять під загрозу членство країни у ЄС та НАТО?

– Це дуже реальна загроза. І тут треба пам'ятати, що курс вступу до НАТО закріплений у Конституції Грузії. І виступаючи проти нього, «Грузинська мрія» порушує Основний закон країни та ставить під загрозу вибір народу. Навіть колишній перший секретар ЦК КП Грузії Едуард Шеварднадзе, який потім став президентом країни, бачив майбутнє Грузії в Європі та проводив відповідну політику. Але нинішня грузинська влада остаточно скинула всі маски і фактично розпочала спроби повернення Грузії на орбіту Москви.

- У Грузії багато хто виступив проти антизахідного розвороту країни. Наскільки сильна у країні опозиція?

- Чи сильна в Грузії опозиція, ми це зрозуміємо за результативністю акцій протесту, які зараз охопили половину країни та столицю. Наразі всі акції протесту в Грузії організовані не політичними силами. Це спонтанний протест проєвропейської частини населення, і що важливо – молоді та студентів. Як було в Україні після відмови Януковича від європейського курсу. Це покоління, що виросло на європейських орієнтирах та цінностях.

І це не організований протест, на вулицю саме виплеснулося невдоволення людей курсом влади на Росію. Недарма зараз на вулицях Тбілісі палять російські прапори. Люди розуміють, що Грузія може втратити перспективу євроатлантичної інтеграції та обурюються цим. І для влади це є велика загроза. У Грузії не було жодної влади, яка б могла перемогти студентів. Як і в Україні.

Саакашвілі зараз не має шансів вийти на свободу

- Як далеко може зайти нинішня грузинська влада в «закручуванні гайок» у країні, можуть розпочатися репресії проти незгодних з їхньою політикою?

- Як свідчать розгони протестувальників, вони готуються діяти жорстко. І вони вже зайшли далеко. У них немає іншого виходу, але й у грузинського суспільства немає виходу. Воно має обстоювати свої європейські інтереси.

- Які перспективи у лідера опозиції Михайла Саакашвілі вийти на волю?

- Поки що ніяких, і він буде за ґратами, поки при владі буде проросійська партія.

- Які шанси на зміну влади у Грузії після парламентських виборів 2024 року? Президент Грузії Соломе Зурабішвілі, яка також перебуває в опозиції до правлячої партії, вже заявила, що після виборів цей закон буде скасовано.

- Шанси в опозиції є, тому правляча партія «Грузинська мрія» і ухвалила цей закон, щоб мати можливість впливати на опозицію та не допустити її до влади і фальсифікувати результати. І вони робитимуть все, щоб зберегти Грузію сателітом Росії.

Шкода, що через багато років багато хто забув у владі, що пережила країна за всі роки і роль Росії в цьому. Але зараз реально замаячила перспектива втрати безвізу та розриву відносин із Європою. Думаю, основні події ще попереду.