Чи буде дефіцит ATACMS: Defence Express розповіло, скільки таких ракет є у США

Про це пише Defence Express. За даними видання, постачання до України балістичних ракет ATACMS, скоріш за все, відбуватиметься на постійній основі та в адекватній кількості.

"Виходить багато ATACMS"

Очільник відділу закупівель армії США Дуг Буш стверджує, що виробничі потужності ATACMS вийшли на достатній рівень, а у Пентагоні більше не переймаються скороченням їхніх запасів, як це було у червні 2023 року, назвавши це "практичними аспектами доступності".

Він переконаний, що значна кількість ракет, яку було замовлено багато років тому, зараз саме стала у пригоді Збройним Силам України. Водночас збільшення постачання ракет означає десятки кожні декілька місяців і "з цієї лінії виходить багато ATACMS".

Коли йдеться про ATACMS, то варто розуміти, що це далеко не нова ракета, і її активне постачання до американського війська розпочалось ще 1990 року. Тобто за цей час їх дійсно виготовили значну кількість, яку саме – актуальні точні дані засекречені й у Пентагоні відмовились їх розкрити,
– йдеться у матеріалі.

Однак, за оцінками, мовиться про те, що загалом Lockheed Martin виробив 4 тисячі ракет, з яких близько 600 було використано, як під час бойових дій, так і під час навчань. Але, як пише Defence Express, це не означає те, що їх десь 3,4 тисячі одиниць.

Зазначається, що реальну кількість цілком можливо орієнтовно встановити на основі відкритих даних. Зокрема не є таємницею інформація щодо кількості ракет за квітень 2007 року. Відповідно до них, в арсеналі армії США тоді було близько 2,1 тисячі ракет у різних версіях.

Зокрема, йдеться про:

• 1076 касетних М39 з дальністю до 165 кілометрів,
• 488 М39A1 з дальністю 300 кілометрів, які не вироблялись від 1996 та 2003 років.

Також протягом 2003 – 2004 років було припинено виробництво двох рідкісних версій ракети: з самонавідними суббоєприпасами BAT – 75 виготовлених та 153 одиниці M48 з унітарною бойовою частиною та дальністю до 270 кілометрів.

Надалі ж вироблялись лише нові M57 з унітарною осколково-фугасною бойовою частиною. На цю версію також перероблялись М39 та М39А1, які отримали індекс M57E1.

Ба більше, згідно з відкритими даними, які зібрали у Defence Express, M57 до 2013 року планувалось виробити 513 одиниць. А з касетних версій до 2020 року переробити 220 ракет, які також проходили заміну твердопаливного двигуна та оновлення всіх систем.

Термін стосовно 2020 року також важливий тим, що цього року Lockheed Martin повідомив, що отримав замовлення на 426 мільйонів доларів з виробництвом понад 400 ракет зі строком виконання до 31 березня 2023 року. Ймовірно, йшлося про паралельне виробництво нових та перероблення старих ракет.

Це означає, що з близько 1,5 тисячі касетних ATACMS могло залишитись десь 1 тисяча касетних М39 та М39А1. Втім, від цієї кількості варто відняти ті, які вже вийшли за строки експлуатації, хоча вони все одно залишаються резервом з можливістю відновлення.

"Тому, виключно орієнтовно, у США в наявності на рівні 2024 року може бути приблизно, включно з експортом та використанням: понад 2,5 тисячі ATACMS у різному стані та версіях, з яких нових близько 1,5 тисячі в осколково-фугасній версії та дальністю до 300 кілометрів", – зауважили у Defence Express.

А як щодо темпів виробництва

Аналітики переконані, що наразі головним є темп, з яким Lockheed Martin продовжує виробляти та відновлювати вищезгаданий тип озброєння.

Річ в тому, що розширення виробництва відбувалось поступово і не без проблем. А через те, що у США пів року не могли ухвалити оборонний бюджет, була заблокована подальша програма із розширення виробництва боєприпасів, зокрема ракет ATACMS. Тобто зараз виробничий "маховик" закрутився з відповідною потужністю та набирає обертів,
– вважають фахівці.

Відтак, якщо у 2020 – 2023 роках Lockheed Martin виробляв і відновлював з десяток ATACMS на місяць, то тепер йдеться про десятки, у множині. А ще одним важливим фактором є те, що у США до серійного виробництва наближається PrSM із дальністю у 500 – 600 кілометрів.