Хазяїн екзотичного гаю під Львовом: Банани зріють при мінус 20, а лимони виростають до кіло

Бананова ферма Андрія Труша у селі Липники за 15 км від Львова – одна із місцевих родзинок. Не маючи досвіду у вирощуванні екзотичних рослин і навіть землі під тропічний сад – всього якихось п'ять соток, чоловік все ж таки вирішив ризикнути.

Ні краплі хімії

І вже через кілька років до його бананового гаю, до маракуйї, папайї, гранату, інжиру, лайму, кумквату, кави, лавру, кориці і вже не дивовижних навіть для українських любителів-садівників апельсинів з мандаринами та лимонами вереницею потягнулися машини і автобуси з туристами.

Візитери їхали спочатку із західних областей, потім приєдналася центральна Україна, а останні два роки все частіше навідуються гості зі східних та південних регіонів. Не переселенці, а жителі, які чекають миру та перемоги на неокупованих територіях під обстрілами.

Слідом за туристами потягнулися і колеги-фермери, які дивуються, як Андрієві із сім'єю вдалося не тільки виростити тропічні фрукти, а й не використовувати ні краплі хімії!

Лимон-гігант і дорога папайя

За цей час тропічний сад у Липниках розрісся до десяти соток. Усі «прибульці» з тропіків та субтропіків чудово почуваються і на заході України. А один із сортів бананів здатний витримувати мороз і до 20 градусів. Тому він спокійно «живе» поза місцем проживання його теплолюбних братів – за дверима теплиці. Банан, кажуть фермери, не ображається – плодоносить. Це найхолодніший сорт бананів - японський "басіо". Також відвідувачі під враженням від лимона-велетня – кожен плід якого вагою мінімум 700 грамів, а найбільший потягнув на цілий кілограм!

- Зі схожого сорту італійці роблять лимончелу – такі цитруси не потрапляють на наш ринок, вони відразу йдуть на переробку – це вигідніше, ніж продавати плоди, - пояснює Коротко про господар екзотичного саду Андрій Труш. – В Італії цей сорт називається пандерозом.

За цитрусовими до Андрія Труша мало не вишиковуються черги, але чоловік не похитний: ні лимони, ні інші фрукти не продає.

- Самим ледве вистачає, у нас не гектари саду, - пояснює наш співрозмовник. – Для туристів лимони, банани ми переробляємо, робимо ту ж лимончелу та лікери – з бананів виходить схожий на Baileys, і джеми. Даємо пробувати на дегустації та продаємо. З фруктів можна купити і самому зірвати лише папайю.

Щоправда, ціна кусається – 800 гривень за кіло! При цьому цей цінник навіть не дотягує до собівартості.

- Років зо три тому мене змусили порахувати собівартість папайї, вже тоді вийшла тисяча гривень, - згадує Андрій. – Тож зараз вона, мабуть, потягла б і на всі 1800 гривень. Але люди, які об'їздили світ і куштували екзотичні фрукти в різних країнах, зізнаються – такої папаї, як у мене, ніде немає. Це тому, що в мене вона дозріває на дереві, а не в коробці. Моя на смак як диня з малиною, а візьміть магазинну - вона як кабачок. Тож люди готові стільки платити.

Заробляє фермер на екскурсіях, у вартість яких уже входить дегустація джемів та лікерів. Також продає саджанці – можна спробувати самому виростити вдома каву чи інжир.

Виведеному персику травневі заморозки не страшні

Андрій та його батько Ярослав за фахом - журналісти. Проміняти перо на лопату фермер вирішив 15 років тому. Дружина також покинула практику психолога і стала технологом - вигадує і вдосконалює незвичайні рецепти лікерів і джемів. Тож виростили райський сад у дощовому сирому регіоні, по суті, самоучки.

- А ще у нас є свій сорт персика, який тато сам вивів, - хвалиться Андрій Труш. – 20 років над ним працював, вів щоденник, куди щодня вносив дані про температурний режим та інше. Його немає у світовій науковій класифікації. Цей персик стійко переносить заморозки - а вони в західних областях і травні не рідкість, аж до середини місяця. Від них більшість урожаю і гине – цвітінню кінець. І дощі, що постійно на Львівщині йдуть. Дерево перенасичується вологою, потім різко - сонце, і плоди розтріскуються. Батько спеціально хотів вивести такий сорт, який витримував би ці умови. Ми його вирощуємо також без хімії. До нас навіть аграрії спеціально приїжджали подивитися, як це може бути – ніхто не вірив, що персик можна не обробляти. Адже у нас як – якщо персик обробляли до 10 разів, він вважається органічним, якщо більше – вже ні. А ще – наш взагалі не хворіє.

Назвали персик на честь батька - "Ярослав".

«Якщо не брати грошей – ніхто не прийде. Тому що закриєшся»

До "екзотів" Андрій із сім'єю прийшов після вирощування різної зелені – кінзи, руколи, салатів та печериць. Але щоб справа приносила дохід, потрібно багато землі, якої немає. Тому вирішив ризикнути і втикати невелику ділянку під Львовом бананами з маракуєю. Звісно, ​​впевненості в успіху не було… Зізнається – і зараз ледь виходять "у нуль". Проте вирубувати тропічний сад не збирається.

- Вартість екскурсії – нижча за ту, яку я мав би поставити мінімальною, - зітхає Андрій. - Це ніколи не було прибутковою справою. На початку війни дітей-переселенців пускав безкоштовно – як і багато хто. Один поляк-волонтер із багаторічним досвідом роботи у різних країнах пояснив мені: «Ти маєш брати хоч щось на обслуговування справи. Інакше до тебе прийде один, другий, третій, а четвертий уже ні – бо ти закриєшся». Виживаємо завдяки комплексу – це і екскурсії, і продаж джемів та лікерів – співчуваю фермерам, які продають фрукти без переробки, це шлях у нікуди, і саджанці продаєм. Балансуємо на межі.

Щоб тропічний сад на Львівщині вижив, його треба опалювати. Опалювальний сезон для тих же бананів розтягується на вісім місяців і більше.

- Це мені коштує десь 250 тисяч гривень, - ділиться Андрій Труш. – Один КАМАЗ дров – 11 тисяч, а мені потрібно 15-20. Ось і порахуйте, скільки треба провести екскурсій або джему продати. На жаль, у цих умовах теж треба вчитися виживати.

Ціна питання

Екскурсія із дегустацією

• Діти – 150 гривень
• Дорослі – 200 гривень
• Джем – 200 гривень за 200 г (для дітей часто пропонується знижка до 150 гривень)
• Лікер – 300 гривень за 250 мл
• Папайя – 800 гривень за кг