"Барабанщик-канібал" із найпотужнішою щелепою: що таке єрусалимський цвіркун

Картопляний жук — назва, яка одночасно і повсюдна, і вводить в оману, через те, що вона докорінно невірна. Цей термін може стосуватися трьох різних істот: єрусалимського цвіркуна, колорадського жука і навіть звичайного пилюльного клопа. Насправді ж це незвичайна комаха-музикант із вражаючими габаритами, порівнянними з мишами, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Попри свою назву картопляний жук, або ж єрусалимський цвіркун, не є ані справжнім цвіркуном, ані жуком, пов'язаним з овочем, на честь якого його прозвали. Втім, ця комаха мало що пов'язує і з Єрусалимом. Ці великі, нелітаючі комахи належать до двох родів — Ammopelmatus і Stenopelmatus, відомих під загальною назвою картопляні клопи. Вражаюче сильні, єрусалимські цвіркуни не є нешкідливими і можуть вкусити досить міцно стиснувши щелепу, щоб пустити кров, що вельми примітно для комахи, яка не має жодної отрути. Їхні укуси, хоча здебільшого й нешкідливі для людини, можуть бути досить болісними. Деякі довідники навіть радять не тримати їх у сітчастих мішках, оскільки вони можуть запросто прогризти їх.

На моменті страхітливого вигляду, неординарність цих істот не закінчується. Так, життєвий цикл єрусалимського цвіркуна характеризується жорстокою фазою канібалізму на стадії німфи. Згідно з дослідженням 2017 року, німфи роду Stenopelmatus не просто канібали-падальщики, а поводяться дуже агресивно по відношенню один до одного. Ця люта тактика поширюється і на їхнє доросле життя. У дослідженні 2008 року були зафіксовані випадки поїдання дорослими особинами одна одної, причому самиці іноді поїдали самців незабаром після спарювання, що свідчить про їхню безжальну стратегію виживання.

Але єрусалимський цвіркун, крім своєї грізної кусючості та канібалістських нахилів, відомий ще й незвичайним способом спілкування. Ці комахи видають унікальний звук, б'ючи черевцем об землю — таку поведінку часто називають барабанним боєм. Цей барабанний бій слугує кільком цілям: його використовують як шлюбний заклик для приваблення партнерів і як засіб встановлення території серед інших представників свого виду. Звук, створюваний барабанним боєм, напрочуд гучний і чути на значній відстані, що робить його ефективним способом спілкування в їхніх підземних місцях проживання.

Назва "картопляний жук" часто може також стосуватися колорадського жука — великого шкідника картопляних культур у всьому світі, відомого своєю стійкістю до багатьох пестицидів. Як альтернатива він може означати Armadillidium vulgare, широко відомого як пілюльний клоп, який отримав своє прізвисько через схожість з картопляними клопами. Ця плутанина не поодинока і часто поширені й однакові назви можуть часто призводити до неправильних уявлень про приналежність тварин. Але чи то кусючий єрусалимський цвіркун, чи то руйнівний колорадський жук, чи то нешкідливий пілюльний жук — кожен з них привносить свою унікальну історію в поняття "картопляний жук", збагачуючи наше уявлення про цих чарівних істот.

Раніше Фокус писав про новий вид птахів, які розпилюють потужний нейротоксин. У високих концентраціях він може викликати сильні конвульсії і навіть смерть.

Також Фокус писав про те, наскільки правдиві переконання про масове вимирання бджіл на Землі. Вчені розповіли про масштаби скорочення популяції бджіл, наслідки цього для людини та альтернативні способи запилення.