Петро та Марина Порошенки у Великодні дні зустрілись з українськими захисниками. Віра в перемогу надихає нашу боротьбу з ворогом, кажуть військові. Люди, які полишили свої родини, мирне життя і щомиті ризикують заради України, мріють про її повоєнне відновлення, відродження і воскресіння.
Порошенко поділився зворушливими сповідями з фронту тих, хто з вірою в серці захищає нашу Україну.
"Для кожного віра – це важливо. Віра в Бога, я думаю, це теж дар, даний людині для того, щоб людина себе заспокоювала і знаходила якусь розраду. Сімʼя, близькі, родичі. Це теж віра в них, в тих, заради кого ми знаходимось тут. Була в мене історія. Коли я попав під танковий обстріл, скажу відверто – я молився. І ви знаєте, мабуть, допомогло. Я молився своїми словами. Згадував Бога і молився, щоб він дав мені можливість побачити своїх рідних", – говорить боєць з позивним "Єнот".
Військовослужбовець Олег Чернов розповідає: "Я бачив повністю зруйнованих міст дуже багато. Всюди, де ми були – це і Авдіївка. І Луганська область. Це все руїни. Повні руїни. Але життя триває, люди народжуються. Люди працюють. Ми знаємо, що і під час Другої світової зруйновано було пів країни. І так завжди відбувається. Все руйнується. Гинуть люди. Але народжуються нові. Будуються нові міста. Ми не можемо не вірити. Армія, яка не вірить у власну перемогу, вона ніколи не переможе. Ми знаємо, за що ми воюємо, знаємо, хто за нами – діти, жінки, наша держава, у нас немає іншого вибору, як їх захищати, вірити в те, що ми зробимо все, що можемо".
"Тримає родина, яка хоче повернутись додому. Іншого шляху нема. Все. Я для себе вирішив раз і назавжди. Якби не вірив, я б вже перепливав би Тису", – говорить боєць Андрій Хімічев.
Військовослужбовець ЗСУ з позивним "Юрист" каже: "Кожен вірить в те, що перемога за нами, і тому вірою єдиною живемо. Мене піднімає бойовий дух, що мене вдома жде родина. Тому які б там задачі не були поставлені, так само моїх побратимів – ми повинні виконати і повернутися додому живими".
"Я вірю, що мені щастить. А чи пощастить в майбутньому – я не знаю, я не думаю про це. Я думаю про те, що добре, що я досі живий. Я знаю, що мені десятки разів щастило. Як і багатьом моїм побратимам. Жити не лише сьогоднішній днем і думати про те, що до завтра все, ми не дотягнемо. А все-таки шукати якийсь цей промінчик в майбутньому, до чого ми все-таки йдем. Щоб рано чи пізно опинитись в колі своїх, зі своїми, в мирних містах", – говорить офіцер Андрій Підлісний.
"Ось це переродження, чи перебудову, чи будову з нуля ми якраз почнемо: по-перше, в плані матеріальному. Відбудувавши нові міста на місці тих старих. І перебудуємо наше розуміння суспільства – хто ми такі є, що є наша країна і до чого ми йдемо", – вважає Підлісний.
"Армія і люди, хто нам допомагає – ми єдині в цьому. Ми хочемо перемоги. Не просто миру. Ми хочемо перемоги. Тому що дуже багато втрат. І ми повинні перемогти. А потім разом і тільки разом ми відбудуємо нашу країну. Це основне", – додає "Єнот".
"Великдень це свято, яке нам дає надію, віру в те, що Україна воскресне, вона відродиться. І ми будемо робити все необхідне для того, щоб це відбулося. Тут, в такому колі, з одного боку, здавалось би, войовничому, але з іншого боку – це любляче коло тих людей, які понад усе люблять Україну, свою рідну землю, я вклоняюся і дякую кожному з вас за ту неоціненну працю, яку ви робите кожного дня", – говорить Марина Порошенко.
"Символ віри у кожного свій. Для когось — це здобуті перемоги, слова підтримки, які він чує у важкі хвилини. Для когось — чиста і справна зброя, і бажано снаряд відповідного калібру. Для когось — червоний захід сонця, чашка теплого чаю в окопі і тиша, від якої виступають на обличчі сльози. Для когось — сміх дитини у місті, яке ще вчора було зовсім порожнім. Але в часи, коли темрява наступає, коли рушиться старий світ, а новий ще навіть не видно на горизонті, наша віра, мабуть, — єдине, за що ми тримаємося, єдине, що додає сили і підтримує в боротьбі", – переконаний Петро Порошенко.
"Це віра в те, що з руїн неодмінно постануть великі міста. І віра в те, що світло, врешті, переможе темряву. А там, де була смерть, знову буде життя. віра в те, що справжнє Воскресіння відбувається вже. Зараз. Попри страждання, попри боротьбу", – говорить пʼятий Президент.
Капелан отець Сергій переконаний – все дуже просто, треба любити Україну: "і треба памʼятати про те, що за твоєю спиною стоять твої діти, батьки, знайомі. У нас немає іншого виходу, як довести цю справу. Яку ми розпочали, до логічного завершення. До перемоги. Ми втомилися. Але вони також втомилися. Я думаю, більше від нас. Але перемога буде за нами. Все одно. Бо за нами правда і з нами Господь".