Кешбек від Зеленського: що за програма "Купуй Українське" і чому за українцями буде стежити податкова

Вже влітку громадяни зможуть отримувати кешбек за покупку вітчизняних товарів за анонсованою раніше президентом Володимиром Зеленським програмою "Купуй українське".Ці кошти будуть нараховуватися на спеціальну картку, якою покупці розраховуватимуться лише за вітчизняні товари. Для цього доведеться відстежувати всі транзакції українців, заявив народний депутат Ярослав Железняк. Ба більше, ціна питання для держави спідставна з тими пакетами допомоги, що Україні надають країни-союзники на військові потреби, каже Фокусу старший економіст CASE Україна, головний експерт групи з питань податкової реформи Економічно-експертної платформи Володимир Дубровський. То що не так з ініціативою та які проблеми можуть виникнути внаслідок її реалізації?

Програма "Купуй українське": чому патріотична тут тільки назва

Програма кешбеку від президента на все українське спрямовано на підтримку вітчизняних виробників. Саме таку ідею активно опрацьовують, зорема, Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації, monobank, представники ритейлу тощо.

Основна концепція передбачає впровадження системи компенсації частини оплати (кешбек) за продукцію, що містить маркування "Зроблено в Україні". Даний кешбек буде надходити українцям живими коштами на спеціальну карту, відкриту в банках-партнерах програми. Згідно з інформацією Міністерства економіки України, алгоритм виплати громадянам кешбеку буде подібним з тим, що реалізований в програмах "єПідтримка" та "єВідновлення", тобто кошти зараховуватимуться на карту і матимуть спеціальний режим використання лише на товари українських виробників.

Остаточну концепцію має затвердити уряд, а парламент має проголосувати за виділення коштів.

Проте у Верховній Раді вже заговорили про відстежування транзакцій українців за допомогою запровадження ідеї кешбеку.

Втручання в банківську таємницю: чим ризикують українці через використання кешбеку

Народний депутат Ярослав Железняк.вважає ідею кешбеку "пустою і безглуздою навіть у мирний час".

"Нарешті вже стало очевидно, що міжнародники ніколи на таку єресь грошей не дадуть, тому знайшли нерозподілені 3-10 млрд грн у бюджеті і швидко хочуть їх на це свято популізму спустити. Максимально тупа, пуста, безглузда ідея навіть у мирний час. Хоч самі вже визнають, що ніякого ефекту це не дасть", — написав він.

За його словами, для того, аби отримувати кешбек від держави, людина має "прикріпити" в застосунку "Дія" одну зі своїх банківських карток та надати державі дозвіл на те, аби вона бачила усі транзакції з неї. "Пояснюю — це можливість Податкової бачити всі транзакції без обмеження банківської таємниці", — каже Железняк.

Із нардепом погоджується юрист АО EvrikaLaw Андрій Шелих.

"Вказана програма викликала суттєву дискусію в суспільстві, зокрема і серед юристів. Важливою правовою проблемою є те, що дана програма передбачає втручання в банківську таємницю, оскільки, за її умовами, необхідно "підв’язувати" банківську карту до "Дії", аби Державна податкова служба могла перевіряти всі транзакції за картою. Згідно зі ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківська таємниця — це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним", — зазначає у коментарі Фокусу юрист Андрій Шелих.

Він також нагадує, що за ч.1 ст. 1076 Цивільного кодексу України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, зокрема, органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

"Наразі перелік підстав для розкриття банківської таємниці банком Державній податковій службі визначений ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і здійснюється на підставі офіційних запитів. Однак програма "Купуй українське" значно спрощує доступ держави до історії всіх транзакцій, що свідчить про порушення прав громадян", — пояснив Шелих.

Водночас заступник голови Адвокатського об'єднання "Алібі", адвокат Олексій Бебель погоджується з тим, що Податковій має надаватися доступ до даних українців. "Якщо буде вважатися, що це дохід (а у принципі це таки дохід), то він має бути оподаткований. Тому було б логічно щоб податкова мала доступ до цих даних. Але тоді, напевне, вона має нараховувати і стягувати податки з цієї суми. Щодо інших коштів, що зараховуються на картковий рахунок, то доступ до цих даних без наявності підстав буде усе ж таки дуже спірним. Звичайно, якщо таке право не стане нормою закону, а за цих умов і фактичного невиправдано тривалого розгляду справ Конституційним Судом України це право скасованим не буде та буде застосовуватися", — сказав у коментарі Фокусу адвокат Олексій Бебель.

Податки і кешбек: що кажуть юристи

Також важливою є проблема оподаткування згаданого кешбеку, який нараховується на спеціальну банківську картку громадянина в межах програми "Купуй українське", зазначає Андрій Шелих.

Відповідно до пп.14.1.54 ст. 14 Податкового Кодексу України, дохід це — будь-який дохід, отриманий особою від будь-яких видів її діяльності на території України. Тож, повернення частини витрачених коштів за здійснення покупки є доходом, а отже підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Відтак із суми кешбеку має вираховуватися ПДФО (ставка становить 18%), а також військовий збір (ставка 1,5 %).

Важливо Зеленський анонсував програму кешбеку за українські товари: що відомо

У даному випадку податковим агентом щодо вирахування вказаних сум податків згідно п. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України буде банк-партнер програми "Купуй українське", який нарахував відповідний кешбек.

Гарною новиною є те, що декларацію через кешбек і його використання подавати не буде потреби, кажуть опитані Фокусом фахівці. "Також щодо включення кешбеку до податкових декларацій громадян варто зазначити, оскільки ці суми нараховуються банком і саме ним здійснюється вирахування ПДФО та військового збору, то щодо отриманого кешбеку обов’язку подавати податкову декларацію в громадян не виникає", — каже Шелих.

Допомога підприємцям — чи дійсно бізнес потребує саме цього?

Ще одна проблема програми кешбеку від держави, на думку експертів, полягає в джерелах коштів на її реалізацію.

За словами економіста Володимира Дубровського, гроші насправді підуть не з бюджету, а з Фонду соцстрахування на випадок безробіття, який зараз активно поповнюється через те, що зарплати військових отримуються в ЄСВ (Єдиний соціальний внесок — ред.), що є часткою цього фонду.

Він також додав, що вітчизняні підприємці, які перебувають під все більшим податковим тиском, насправді потребують не таких програм підтримки.

"Я розумію, що всі хочуть, щоби їм допомагали. Я дуже поважаю і люблю вітчизняних підприємців, але підприємцям допомагати — це найостанніша річ. Вони такі, що самі про себе подбають. Допомагати в даному випадку потрібно фронту. А те, що, нібито, завдяки цьому кешбеку будуть сплачувати більше податків, є нісенітницею. Насправді обсяг виробництва зараз отримується зовсім не попитом, а факторами такими як безпека, брак робочої сили в тих місцях, де вона потрібна тощо. Та й сама держава долучається до цього, переслідуючи бізнес, намагаючись вичавити з нього побільше податків. А те, як влаштований сам механізм — це просто відкрита лобістська дискримінація, адже в програмі кешбеку можуть брати участь лише юридичні особи, тобто не ФОПи, тож вони будуть торгувати без кешбеку, а поруч якісь супермаркети будуть продавати товари з кешбеком, а це спотворює конкуренцію", — вважає економіст.

Кешбек за вітчизняне: кого саме вважатимуть українським виробником

За словами правника Андрія Шелиха, поки не ясно, яким чином будуть фіксувати, що той чи інший товар придбаний саме в межах програми "Купуй українське" та за нього має нарахуватися громадянину відповідний кешбек.

Правовою проблемою залишається питання, хто саме вважається українським виробником, чи це, наприклад, суб’єкт господарювання, який створює продукцію з української сировини, чи будь-який виробник, потужності якого розташовано на території України. Тож, це питання також потребує нормативного визначення, каже юрист.

За словами іншого експерта — старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, навіть сама ідея створення програми небезпечна і оманлива.

"Загалом всілякі гасла типу "Купуй українське" в нормальній ситуації — це зло, тому що насправді розвиватися має те, що конкурентноздатне, а не те, що захищають. І коли людина в нормальній ситуації купує товари іноземного виробника, то насправді її гривні, які вона заплатила, потрапляють все одно вітчизняному виробнику, але експортеру. Тому що імпортний товар завозиться за валюту і, відповідно, за валюту імпортер має десь у когось їх купити. Отже, він їх купує у експортера (тобто баланс розміщується так, що гривня надто укріплюється). Тож, за нормальних умов такі гасла — однозначне зло. Хоча є дуже впливові групи інтересів, які їх весь час відстоюють, тому що просто це вигідно, їм хочеться продавати свій неконкурентноздатний товар і таким чином за рахунок споживача отримувати незароблені прибутки", — пояснив Фокусу Дубровський.

Фахівець пояснює: він не проти принципу купівлі українських товарів, тим більше під час війни. Проте витрачати на таку програму бюджетні кошти вважає недоцільним рішенням.

"Зараз курс гривні фактично штучно завищений за рахунок всіх цих надходжень, тож у нас балансується зовнішній баланс не експортом, як це б мало бути, а здебільшого надходженнями від партнерів. Тому зараз ситуація в цьому плані екстремальна, але тільки під час воєнних дій і під час надання такої допомоги. Проте при цьому віддавати гроші з державного бюджету — це межує зі злочином", — пояснив експерт.

Важливо Програма кешбеку від Зеленського: експерти пояснили, яким буде ефект для економіки України

Зазначимо, що країни-союзниці, які чекають на ухвалення Україною стратегії доходів, мають сказати своє вирішальне слово щодо програм кешбеку і витрат на них. За словами економістів, такі витрати коштів під час війни шкодять вітчизняній економіці.

"Однією рукою тиснути і придушувати бізнес адмініструванням податків, щоб він взагалі не міг працювати, а іншою — роздавати гроші на його підтримку — це економічна нісенітниця. Окрім того, що вона збагачує недобросовісних підприємців, користі вона не приносить. Економіці це шкодить, адже викривлює конкуренцію в довгостроковому плані. А в короткостроковому — позбавляє наших воїнів необхідного. Зазначу, що ціна питання, тобто обсяг допомоги, що закладений в державному бюджеті, — понад 1 млрд доларів — спідставний з тими пакетами підтримки, які нам надають міжнародні партнери на військові потреби", — додав Дубровський.