Пам’яті Героя України, майора Олега Чорноморця

56-річний заступник командира 503-го Окремого батальйону морської піхоти майор Олег Чорноморець загинув 9 березня 2022 року в районі Зачатівки на Донеччині.

Олег народився в Коростені на Житомирщині. Після школи продовжив навчання у Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі. Він згадував, що не хотів бути військовим, але батьки наполягали, аби син обрав саме цей фах, тож хлопець дослухався до їхньої поради. Далі доля занесла Олега в Німеччину, де він служив у групі радянських військ. Після 3,5 років служби чоловік звільнився з армії у званні старшого лейтенанта, бо не хотів вступати до компартії, а без цього будувати кар’єру військового було б складно.

Коли повернувся в рідний Коростень, працював у різних сферах, а останнім місцем його роботи була залізниця. У 2014 році він знову повернувся в армію, хоча мав інвалідність після операції на хребті. Спочатку його як старшого лейтенанта запасу викликали на 10-денні збори в 95-ту бригаду, де він згодом керував батареєю 122-мм САУ «Гвоздика». Воїн брав участь у боях за Донецький аеропорт.

У 2015 році Олег демобілізувався, та повернутися до цивільного життя йому не вдалося. Спочатку він служив у Коростенському військкоматі, а згодом командував протитанковою батареєю у 43-й артилерійській бригаді.

«Спочатку головною мотивацією було «смерть ворогам!» і те, що наше потрібно забирати назад. А потім… Чим більше втрачаєш, тим більш умотивованим стаєш. Додаються злість і бажання помсти за загиблих. За кожного нашого ворог повинен відповісти мінімум десятьма їхніми. Не скажу, що від цього стає набагато легше, але вони повинні заплатити», - розповідав в одному з інтерв’ю Олег Чорноморець. 

Військовослужбовець вважав своїм основним завданням зберегти життя підопічних. Він зізнавався, що на війні бачив багато смертей, а до поховань так і не зміг звикнути.

Фото: Новинарня

Коли розпочалася повномасштабна війна, Олег був заступником командира 503-го Окремого батальйону морської піхоти, який перебував на Маріупольському напрямку.

«Хочу звернутися до тих, хто трохи запанікував і налякався: якщо ви військовий, то передивіться ще раз свої фото за службу, і станьте дійсно сміливими захисниками України. Якщо цивільні, то спокійно подумайте, навіщо вам життя і яким воно буде, якщо ми не розіб’ємо разом цю російську мерзоту зараз. Неодноразово заявляв і заявляю: нема людей, що не бояться смерті, і я боюсь. Але я готовий вмерти, бо знаю за кого і за що. І ніякого полону чи зради своїх побратимів не буде. Ми переможемо, бо немає іншого вибору. А потім змусимо недовєлікіх відбудовувати нашу державу. Слава Україні!», - написав майор Чорноморець на своїй Фейсбук-сторінці в перші дні великої війни. 

Фото: Аліна Комарова

На початку березня 2022 року артилеристи під командуванням Олега завдали вогневого ураження російським військам під час їхнього наступу на позиції 503-го батальйону в районі села Зачатівка на Донеччині. 9 березня ворог з переважаючими силами знову почав наступати. Батальйон отримав наказ відходити, але майор Чорноморець залишився на позиціях, керуючи артилерією. 

Фото: Віктор Залевський

«Завдяки воїну ворог зазнав значних втрат та сповільнив наступ, що дало змогу морським піхотинцям відійти з малими втратами та зайняти нові позиції для оборони. Приєднатися до своїх побратимів майор Олег Чорноморець вже не зміг, росіяни оточили його та намагалися взяти у полон. Останнім своїм наказом офіцер викликав вогонь по координатах, де було найбільше скупчення окупантів. Артилеристи виконали наказ свого героїчного командира та вдарили по вказаних координатах. Офіцер на зв'язок більше не виходив. Того ж дня було встановлено, що майор Олег Чорноморець викликав вогонь на себе та загинув», - повідомили подробиці загибелі воїна у Командуванні морської піхоти. 

Майору Олегу Чорноморцю посмертно присвоєно звання Герой України.

«Олег Чорноморець – бог війни з 503-го Окремого батальйону морської піхоти. Поліг на Донеччині невдовзі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Непоправна і невідплатна втрата. Олег би чудово бив по московитах, якби був живий. Зі старої зброї і нової теж», - згадує про воїна один із його побратимів. 

Воїна досі не вдалося поховати.

Перше фото: Новинарня