Українців хочуть змусити платити чужі борги: скандальний законопроєкт уже подано до Ради

Чи замислювалися ви коли-небудь про те, що доведеться сплачувати борги далеких родичів, з якими ви навіть не мали тісних контактів? Цілком імовірно, що незабаром в Україні з'явиться саме така законодавча норма. З цією пропозицією виступив народний депутат Олександр Лукашев, прагнучи допомогти кредиторам відшкодувати збитки.

Як справедливо, щоб люди розплачувалися за борги, про які вони не знали? Чи не призведе це до зловживань з боку кредиторів? На ці та інші питання відповіла "Телеграфу" юристка у справах спадщини і доктор філософії з права Наталія Бесараб.

Про що мова

Резонансний законопроєкт №11220 подали у Верховну Раду 1 квітня. У документі йдеться, що українцям заборонять відмовлятися від спадщини, якщо у померлого є борги. І отримати майно спадкоємці зможуть тільки після того, як їх погасять.

Це ж стосується і тих випадків, коли ви стали єдиним спадкоємцем свого далекого родича. Наприклад, якщо людина померла з боргом у 10 тисяч євро, а її майно (квартира) оцінюється у 25 тисяч євро, спадкоємцю для отримання спадщини буде необхідно виплатити 10 тисяч євро боргу одноразовим платежем. Тобто спадкоємець буде зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора на суму, що дорівнює вартості майна, одержаного у спадщину.

Якщо ж спадкоємець отримав у спадок борг 10 тисяч євро і майно оцінене у 5 тисяч євро, то він має віддати саме ті заборговані 5 тисяч євро. Це також має відбутися одноразовим платежем в межах вартості успадкованого майна.

Незручність очевидна — раніше можна було відмовитися і від спадку, і від боргу, уникнувши тим самим клопоту з документами. Тепер же доля спадкоємців може залежати від одноразового платежу. Їм доводиться кидати всі сили на пошук коштів, продавати успадковане майно, ризикувати кредитною історією, адже іншого виходу просто не буде.

В чому тут можуть бути зловживання кредиторів

Одразу ж багато правників вбачили у такій ініціативі порушення низки конституційних прав громадян та загальних принципів права. Зокрема, адвокатка із питань спадкування Наталія Басараб вважає, що законопроєкт суперечить буквально Конституції України.

— Право людини відмовитися від спадщини є безумовним і беззастережним. І принудити людину до цивільно-правових відносин неможливо. Спадкоємці самі мають вирішувати — приймати їм спадщину із боргами, чи ні. Це підтверджує низка документів. Зокрема частина перша статті 8 КУ, частина третя статті 13, Основний Закон України та інші. І законопроєкт Олександра Лукашева всі ці права порушує, — пояснює правниця в коментарі "Телеграфу".

На думку юристки Наталії Басараб, автор законопроєкту очевидно намагається лобіювати інтереси кредиторів. Проте і без того права кредиторів і захист їх прав врегульовані Цивільним кодексом України. А саме статтею 1282.

Судова практика та правові позиції Верховного Суду з даного питання підтверджують пріоритетність захисту прав кредиторів. Тому зовсім не виключено, що запропонований законопроєкт може стати інструментом для їх зловживань.

Річ у тім, що кредитори можуть навмисно завищувати оцінку спадкового майна, наприклад, нерухомості, щоб отримати більше коштів від боржника. Наприклад, якщо кредитори оцінять успадковане вами житло у 25 000 євро, а на практиці його неможливо буде продати навіть за 10 000 євро. При цьому кредиторам буде все одно на те, де вам взяти решту грошей.

Поради юристки

Адвокатка Наталія Бесараб підкреслює, що в першу чергу потрібно знати свої права та посилатися на Конституцію. За вже чинним законодавством, спадкоємці мають 6 місяців як для прийняття спадщини, так і для відмови від неї.

Якщо людина хоче свідомо відмовитися від успадкування майна, якщо воно обтяжене боргами померлого — вона має право це зробити. Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може зробити це протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідну заяву необхідно подати нотаріусу або уповноваженій особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому відмова не позбавляє права на спадкування за законом у майбутньому. Юристка радить не зволікати з поданням заяви, а зробити це якомога швидше.

Якщо людина все зважила і вирішила прийняти спадок з боргами, то як і раніше це тягне за собою обов'язок погасити борги померлого (лише в межах вартості успадкованого майна, — Ред.).

Згідно зі статтею 1282 Цивільного кодексу України, гарантом боргів спадкодавця виступає спадщина, а не особисто спадкоємці. Це означає, що спадкоємці не зобов'язані використовувати "кошти зі своєї кишені" для погашення боргів, якщо успадковане майно не має достатньої цінності. Принаймні на паперах все вимірюється саме цією межею.

На запитання "Телеграфу" чому в цьому ланцюжку взагалі є спадкоємець і чому кредитор не може стати спадкоємцем одразу, адвокатка Наталія Бесараб пояснила, що кредитор не має споріднення з померлою особою або не має заповіту, щоб бути спадкоємцем. В усьому світі спадкування здійснюється тільки за чергами споріднення по закону або за заповітом.

Запропоновані зміни — резонанс чи звичайна практика інших країн

Цікаво, що у багатьох європейських країнах навпаки дуже поширеною є практика відмови від прийняття спадщини через високі податки на спадщину. Там діє єдиний європейський спадковий сертифікат (SCE — Ред.), який фіксує факт прийняття чи відмови від успадкування.

Деякі борги в Європі після смерті родича спадкоємцям просто пробачать, інші ж покриють шляхом вилучення спадку.

Саме тому українська ініціатива щодо унеможливлення відмови від спадщини в разі боргів померлого викликала значний суспільний резонанс та жваву дискусію як серед правників, так і серед пересічних громадян.

Хоча й варто зазначити, що проблема з боргами громадян в Україні дійсно існує. Від початку повномасштабної війни українці накопичили 1,4 млн боргів. Серед боргів у ЄДР наразі найбільше стягнень на користь держави, адмінправопорушень та штрафів за ПДР.

Для порівняння, лише за 2021 рік до Реєстру додалось 1,5 млн записів. Переважна більшість нових боргів — 1,2 млн або 80% — з’явилися торік.

Ймовірно саме тому влада вирішила спробувати різні підходи та вдатися до непопулярних заходів, які очевидно не матимуть широкої підтримки.

Чи дійсно захист прав кредиторів потребує обмеження конституційних прав українських громадян — покаже подальше публічне обговорення законопроєкту. Проте вже зараз багато експертів засумнівалися в доцільності та законності запропонованих змін до спадкового законодавства.

Журналісти "Телеграфу" також звернулися до народного депутата Олександра Лукашева, щоб з'ясувати його позицію щодо можливої невідповідності його законопроєкту з положеннями Конституції України, які гарантують право людини на відмову від спадщини. Проте на момент виходу матеріалу коментарів від нардепа ми не отримали.