Чи стане інавгурація 5․0 для Путіна останньою та чого чекати від Росії в найближчі місяці

7 травня 2024 року відбулася інавгурація Владіміра Путіна у Москві. Російський диктатор сам себе обрав президентом Росії на черговий термін, а нині ж вирішив все це узаконити шляхом відповідного церемоніалу.

У Росії ще до Путіна виникла традиція, коли вибори є фальсифікатом, проте Єльцин хоча б зберігав бодай якісь ознаки демократичності, нехай вони й нагадували карго-культ. Натомість Путін "обирався" попри все. Вибори 2024 були настільки ж незаконні, наскільки й нелегітимні, це визнав цивілізований світ і навіть з цим погодилась російська опозиція. Отже, якщо вибори 2024 були фарсом, то інавгурація президента Росії 2024 – фарс у квадраті.

24 Канал розповідає, як і для чого Путін використовує власну інавгурацію, хто приїхав на свято диктатора та як реагує світ.

Інавгурація президента Росії: Кремль хоче показати, що Путін не в ізоляції

Особливу роль у цій цирковій виставі відводиться церемоніалу, а також присутності високих гостей, які мають засвідчити величність моменту та показати, що Росія не в ізоляції, а Путін, попри активний ордер на арешт, є досі рукоподатним.

Традиційно інавгурації відвідують посли закордонних держав, на інавгурацію Путіна були запрошені глави всіх іноземних дипломатичних місій у Москві. Втім, не всі погодились. Зазначимо, що відмова – це прямий політичний сигнал.

Були запрошені й глави диппредставництв, причому не тільки дружніх країн. Усі глави диппредставництв. Ми зараз чуємо, що деякі з них – з європейських країн, зі Сполучених Штатів – після довгих і напружених консультацій зі своїми столицями ухвалили рішення не ходити, але це їхнє рішення. Інавгурація насамперед для громадян Росії,
– прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков виправдовується за бойкот інавгурації Путіна.

Традиційно Путін у своїй промові під час інавгурації висловився про нібито готовність до діалогу зі Заходом. Він знову повторив свої мантри про те, що Кремль хоче розмови із Заходом "на рівних, а не з позиції сили", а також про те, що Росія продовжить роботу з партнерами щодо формування "багатополярного світопорядку".

Та при цьому диктатор почав висувати умови для діалогу та натякнув, що Росія продовжить докладати зусилля для протидії. Найцікавіше, що "миролюбним" заявам Путіна передував старий-новий ядерний шантаж та погрози.

• Російська пропаганда традиційно для себе маніпулює даними про висвітлення інавгурації, поширюючи у своїх ЗМІ, що світові медіа в усьому світі транслювали наживо цю подію, попри насправді ж нікчемну кількість іноземних представників.
• Звісно ж найвідоміші міжнародні телеканали церемонію інавгурації Путіна проігнорували, та все ж низка ЗМІ дійсно вели трансляцію події. Деякі з них є лояльними до Росії, інші ж прямо заявляли, що Путін – диктатор, а вибори, що проводилися, зокрема й на окупованих територіях України, є нелегітимними.

В МЗС на фарс у Кремлі відповіли своєю заявою.

"7 травня в Росії церемонія введення на посаду Владіміра Путіна. У такий спосіб російська влада намагається створити для всього світу та своїх громадян ілюзію законності майже довічного перебування при владі людини, яка перетворила Росію на державу-агресора, а панівний режим – на диктатуру", – наголосили в українській дипломатії.

Чому Франція та деякі країни ЄС відвідали церемонію Путіна

Навколо цього питання виникла доволі гостра дискусія. Напередодні на рівні Європейського Союзу (резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 17 квітня № 2540 (2024) та Європейського Парламенту від 25 квітня № 2024/2665(RSP) було визначено, що вибори в Росії не будуть визнані, відповідно – не буде визнано й Путіна президентом.

20 країн-членів ЄС (включно з Польщею, Німеччиною, Латвією, Естонією та Литвою) заявили, що бойкотуватимуть захід.

Також інавгурацію 7 травня закликали бойкотувати в українському МЗС:

Закликаємо іноземні держави, міжнародні організації та громадськість слідувати цьому прикладу, не визнавати результати російських псевдовиборів і легітимності російського диктатора Владіміра Путіна, надалі протистояти організованій ним руйнації системи верховенства права та загальновизнаних демократичних цінностей, а також продовжувати дієву підтримку народу України у боротьбі проти російської агресії, яка створює загрозу для європейської та світової безпеки, миру та стабільності.

Натомість 7 держав ЄС були раді погодитись поїсти ікри в Кремлі. Згодом під тиском здорового глузду Бельгія відмовилась від цієї сумнівної честі, тож залишилось шість послів.

Перелік відомий:

• Франція;
• Угорщина;
• Словаччина;
• Греція;
• Мальта;
• Кіпр.

Не схвалив такий крок і головний дипломат Євросоюзу – Жозеп Боррель. Він чітко закликав держави-члени ЄС проігнорувати інавгурацію Путіна та не відправляти своїх послів на цю подію, передає кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.

Українцям і багатьом людям в усьому світі буде дуже важко зрозуміти, як Путіна засуджує Міжнародний кримінальний суд за війну в Україні, як ми оскаржуємо вибори, бо вони не були вільними, а потім відвідуємо інавгурацію. Це було б явною суперечністю. Тому моя порада державам-членам була – не брати участь,
– наголосив верховний представник Євросоюзу з питань безпеки та зовнішньої політики.

Та звісно, що остаточне рішення про відвідування інавгурації було схвалено на національному рівні кожної держави окремо.

Список із шести країн дивує та не дивує водночас. Словаччина та Угорщина відомі своїми проросійськими заявами. Те ж саме стосується Мальти. Натомість Франція, яку ще нещодавно на російському телебаченні планували розбомбити ядерними ракетами, викликає певний подив і розчарування.

Інавгурація Путіна навмисно підведена під головні російські урочистості, відомі як "побєдобєсіє", – це варіації на тему культу мертвих, обгорнутих у святкування дня перемоги над Німеччиною у Другій світовій війні. Апогеєм "побєдобєсія" вважається парад на Червоній площі.

Роль VIP-свідків там відведена сателітам Росії або ж країнам, які від Росії залежать. Тому список гостей не має дивувати:

• Це лідери країн колишнього СРСР – Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану.
• Також на парад погодились прибути президент Куби Канель Бермудес, президент Лаосу Тонлун Сісуліт і президент Республіки Гвінея-Бісау Сісоку Ембало.

Перелік не надто вражає і розмахом – колись до Путіна на парад приїздили перші особи провідних держав світу. Втім, це й не фіаско 2022 року, коли жоден з іноземних лідерів, включно з Лукашенком, не наважився приїхати до самотнього диктатора.

Втім, попри успіх із запрошенням лідерів Лаосу та Гвінеї-Бісау, надто радіти росіянам також не варто.

Адже, наприклад, китайський лідер та старший партнер Путіна Сі Цзіньпін на російську ікру не клюнув, хоча й перебував зовсім неподалік – у Парижі, Будапешті та Бєлграді.

Фон дер Ляєн і Макрон переконують Сі Цзіньпіна вплинути на Путіна, щоб той припинив війну в Україні / Фото Ludovic MARIN / AFP

Також не було нікого з дійсно важливих, у геополітичному плані, країн. Це говорить про те, що попри шалені ресурси та відчайдушні спроби дипломатії, Росія досі залишається токсичною. Тому сподіваємось, що після відвідин інавгурації президента Росії 2024 посли 6 європейських країн добре вимиють руки.

Інавгурація у 2024 – чого від Путіна чекати далі

Любов Путіна до сакральних дат і сакральних жертв усім давно вже відома. Росіяни до 9 травня планували захопити Часів Яр. Зі зрозумілих причин цей план провалився.

Але таке завдання ніхто не скасовував. А це означає, що росіяни будуть і надалі своїми тілами прокладати Путіну шляху до українського райцентру. Водночас дати в кремлівському календарі не змінюють головної цілі – повне захоплення Донецької та Луганської областей.

На цьому шляху залишається все більше загиблих, а щоб там не говорили – цей ресурс навіть у Росії обмежений (зеки теж завершуються). Заради відновлення маси Путін мусить звернутись до мобілізації. Це непопулярний серед росіян крок, але їх традиційно ніхто й не питає. У цій ситуації Путін має повне право повторити слідом за Сергієм Кузьминським: "Ну що самі схвалили, самі i робіть".

Для російського президента це щось на кшталт самогіпнозу – його придворні фальсифікували для нього вибори, він повірив, що отримав новий вотум довіри та водночас повну згоду на його курс саморуйнування, тобто війни до останнього росіянина. Тепер справа за тим самим останнім росіянином. Це означає, що чимало з них народилися та помруть в епоху Путіна. Іншого майбутнього Путін для них не передбачив.

Ви, громадяни Росії, підтвердили правильність курсу країни. Це має величезне значення саме зараз, коли ми зіткнулися з серйозними випробуваннями. Бачу в цьому глибоке розуміння наших спільних історичних цілей,
– Путін на інавгурації 7 травня.

Для України фарс у Кремлі означає новий етап важких випробувань – це буде й анонсований Кирилом Будановим новий наступ Росії на фронтах, і нові обстріли, теракти та воєнні злочини, і продовження актів геноциду на окупованих територіях, і нові ядерні погрози.

Україна має бути до цього готова. Нам дуже пощастило, що ідеальний шторм, апогеєм якого стала політична криза в США та блокування американської підтримки, вже минув. Ми вже маємо ATACMS, десь на підході й винищувачі F-16.

Ми маємо надійний європейський тил, а це означає, що план Путіна обов’язково зазнає поразки, а відповідно є всі шанси, що п'ята інавгурація для Путіна буде останньою.