Чоловіка, який замовив убивство голови села пострілом із гранатомета, засудили до 10 років ув’язнення

Обухівський районний суд Київської області  в складі суду присяжних визнав бізнесмена Сергія Скрипку винним в організації незакінченого замаху на умисне вбивство трьох осіб.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 квітня.

Протягом 2014-2015 років між мешканцями села Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області та керівництвом СТОВ «Лящівське», керівником якого був батько Скрипки тривав конфлікт майнового характеру, який набув суспільного резонансу. Селяни здавали підприємцям паї в оренду, але потім відмовилися це робити і почали здавати свої землі іншій компанії. Виникали суперечки за обробіток землі і охоронці СТОВ «Лящівське» начебто били місцевих. У 2015-му бізнесмен відключив селянам воду.

Після цього у село розбиратися приїздили атовці і представники громадської організації «Народна самооборона» з міста Черкаси. На зборах громади активіст заподіяв директору СТОВ «Лящівське» легкі тілесні ушкодження. У 2015 році місцевий житель, якого раніше начебто побили представники бізнесмена, кинув гранату бік Скрипки-старшого і його дружини. Від вибуху загинула жінка та нападник, а чоловік отримав значні тілесні ушкодження.

Активну участь у вирішенні конфлікту також брала сільська голова, яка зверталась до органів державної влади та правоохоронців. Після цього невідомі особи кинули у двір її будинку гранату і викрали документи з сільської ради. Потім кинули ще одну гранату, від вибуху і в будинку вибило вікна.

Зрештою, в липні 2016 року корпоративні права СТОВ «Лящівське» продали і попередній власник із сином виїхали з села до іншого місця проживання.

У першій половині 2017 року Скрипка-молодший нібито з мотивів помсти вирішив організувати умисне вбивство голови сільради та її чоловіка і активіста від ГО «Народна самооборона». Він звинувачував їх у перешкоджанні бізнесу його батька, а також смерті матері.  Голову села та її чоловіка начебто хотів убити пострілом із гранатомета по їхньому будинку, доручивши це іншй особі.

Початково у квітня 2017-го обвинувачений попросив колишнього працівника поліції поспостерігати за активістом, щоб встановити його автомобіль і коло спілкування. Пізніше у суді той підтвердив, що за завданням патрнера по бізнесу знімав на власний телефон потерпілого поблизу суду. Йому за це не платили і про замовлення вбивства він нічого не знає.

Влітку 2017-го обвинувачений познайомився із потенційним виконавцем вбивства на морському відпочинку в смт. Кирилівка Запорізької області. Спочатку він запропонував за грошову винагороду провести візуальне спостереження за декількома громадянами і передав раніше зібрану інформацію і 400 тисяч гривень, які виконавець зокрема витратив на купівлю авто для стеження.

Через кілька місяців Скрипка начебто озвучив свої справжні наміри, а саме запропонував 55 тисяч доларів за вбивство трьох осіб, у тому числі способом, небезпечним для життя багатьох осіб – шляхом пострілу з гранатомета у житловий будинок. Співрозмовник спочатку нібито не сприйняв це серйозно, але пізніше під час неодноразових телефонних розмов переконався у реальності такого плану і, щоб відвернути небезпечні наслідки, звернувся у поліцію.

У подальшому під контролем правоохоронців заявник імітував виконання злочину. У червні 2018-го він передав замовнику фотознімки, на яких активіст з ознаками насильницької смерті лежав у ямі, а саме: слідами побиття, синців, без зуба, з проникаючим пораненнями та крововиливами на голові, а також зі слідами колотих та різаних ран холодною зброєю в районі черева.

Думаючи, що потерпілого вже вбито, обвинувачений обговорив умови розрахунку. Він пообіцяв 15 тисяч доларів США через декілька днів і ще 10 тисяч через два тижні.

Під контролем правоохоронних органів була передана перша частина винагороди. Одразу після цього обвинуваченого затримали.

У судовому засіданні Скрипка заперечував провину. Він пояснив, що його батьки 30 років проживали в селі Лящівка. Батько та жителі села створили сільськогосподарське підприємство. Їх родина допомагала жителям села, провела воду, утримувала будинок для людей похилого віку, розвивала інфраструктуру. Конфлікт був начебто не з місцевими жителями, а з якимись рейдерами, які у 2014 році захотіли купити підприємство, а батько їм відмовив. Після цього почались підпали будинків, техніки, незаконне збирання врожаю, нищення памʼятників на кладовищі, тиск на батьків. У 2015 році рейдери найняли людину, яка була неодноразово судима та вживала наркотики. Він підійшов до його батьків та кинув гранату і від вибуху загинула мати та нападник,  а батько отримав поранення. Сам обвиувачений найняв собі охорону, бо на нього також скоїли напад та розстріляли автомобіль. У 2016-му підприємство переоформили на себе рейдери і обвинувачений почав оскаржувати їх дії в правоохоронних органах. Через деякий час до нього звернувся чоловік, який нібито був кримінальним авторитетом, і рекомендував йому втікати за кордон. А ще в цей час поблизу села зібралась група із 120 чоловіків, щоб фізично відібрати землю. Кримінальний авторитет дзвонив і погрожував, тому підприємство довелося продати і обвинувачений разом із батьком виїхав із села. Близькі родичі, які були поховані на сільському кладовищі, були перепоховані в іншому місці.

Скрипка говорив, що із заявником познайомився у дельфінарії  і той представився дитячим тренером, який допомагає дітям в складних життєвих ситуаціях. Гроші, які він йому давав, нібито були допомогою на таку діяльність — 400 тисяч гривень на дитячий турнір і 15 тисяч дол. США для поїздки на турнір за кордон. Але ще він заодно попросив співрозмовника дізнатися про того «кримінального авторитета», який йому погрожував, оскільки той активіст і його знайомий були родом із одного міста.

Через деякий час цей чоловік повідомив, що має інформацію, але погоджувався надати її за гроші і він не відмовився. У подальшому співрозмовник постійно виявляв активність, телефонував, хотів зустрітись. Одного разу в ресторані показав на телефоні новини кримінальної хроніки, що особи кавказької зовнішності брали участь у перестрілці і якийсь кримінальний авторитет загинув, і повідомив, що це і є той чоловік, який його цікавив.

У помешканні обвинуваченого знайшли флешку з інформацією про потерпілих. Господар будинку пояснював, що флешка належала охоронній фірмі, яка охороняла його і перевірялися людей, які могли бути небезпечні.

У судовому засіданні прослухали спілкування Скрипки із його викривачем. Із записів вбачається, що обвинувачений добре розумів, що мова іде про вбивство, обговорював деталі злочину, порядок та розмір оплати, будь-яких ознак підбурювання з боку співрозмовника не помітно.

Так, учасники розмов застосовували слова та фрази: «Делаю его фото, встречаемся. А потом вернемся к разговору по этим. Ну он еще не готов, да? Ну он покойник? Он закопан уже? Ну просто я вижу на фото, что он там пока жив.. Не… Я сам лично его дох…! Ты ж видишь, что это… пацаны долбили его это, ножом, Так, у нас с тобой пятнашка, с меня. За этого двадцать пять. Я не видел финала! Ну труп. Я видел, что ты вкинул его… Он стопроцентный жмур! Пятнашка! Спрячь. Если мы делаем тех остальных. Говори мне на ухо. Ты мне скажи, его не найдут? Никогда?»

Версія обвинуваченого, що тут іде мова про тренування та оплату поїздки на спортивний турнір, як вважає суд, нічим не підтверджується та спростовується цими діалогами та фразами, які не мають жодного відношення до спортивних події.

Суд вважає ці розмови безспірними доказами вини в організації вбивства на замовлення. Автентичність розмов ні обвинуваченим, ні захисниками не заперечувалась.

Обставини справи також підтверджуються показаннями потерпілих та свідків.

Суд вважає доведеним мотив замовлення вбивства потерпілих з мотивів помсти в звʼязку з тривалим земельним та особистим конфліктом між родиною Скрипки та мешканцям села Лящівка і головою селищної ради та громадським активістом.

Чоловіка засудили до 10 років позбавоення волі. У 2018-2020 роках він утримувався під вартою і вже відбув півтора року призначеного йому строку.

Потерпілі подали цивільні позови до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди: активіст на 40 мільйонів гривень, а голова села з чоловіком — по 35 мільйонів на кожного.

Виходячи із вимог розумності та справедливості, суд ухвалив стягнути 3 мільйони гривень чоловікові, чиє вбивство інсценували, а двом іншим потерпілим — по 100 тисяч.

Наразі вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений.