Як відпочивати під час війни і чи варто подружжю проводити відпустки нарізно: поради психолога

Робота в умовах воєнного часу — під звуки тривог, а іноді й ракетними обстрілами, на жаль, давно стала буденністю для українців. Водночас, дозволити собі відпустку з повноцінним відпочинком можуть далеко не всі з нас. Як не дивно, у даному випадку справа не стільки у завантаженості на роботі чи фінансових труднощах, скільки в етичній стороні питання.

По-перше, значна кількість українців в тилу відчувають провину і навіть сором, витрачаючи кошти на відпочинок і розважаючись у той час, коли сотні тисяч військових третій рік поспіль перебувають в зоні бойових дій. По-друге, питання сімейних відпочинків на морі стало проблематичним через заборону виїзду за кордон військовозобов’язаних чоловіків.

Як не картати себе за відпочинок під час війни, який вид дозвілля є найбільш терапевтичним і як можуть позначитися на стосунках відпустки, проведені нарізно? Про це "Телеграф" запитав у кандидата психологічних наук, сімейного психотерапевта Світлани Арефнії.

"Ми не можемо перебувати в постійному стресі"

– Наскільки нам необхідні відпустки? Чи можна повноцінно відпочивати, маючи лише вихідні?

– Все залежить від типу нервової системи людини, від того, наскільки вона навантажена і перебуває в стресі, від її темпераменту і характеру. Головне, щоб відпочинок в принципі був, адже ми не можемо перебувати в постійному стресі. Гострий стрес переходить в хронічний, і це починає впливати на нашу тілесну систему, виникають психосоматичні, нервові і психічні розлади.

Скільки б ви не працювали, потрібно робити перерви. Якщо така можливість є тільки у вихідні, візьміть собі за правило не "торкатися" робочих процесів у цей час і навіть не думати про них. Відпочинок відбувається тоді, коли ми відходимо від звичайних справ і напруження, пов’язаного з ними.

Останнє провокується не лише поверненням думками до роботи, а й відсутністю інформаційної дієти. У вихідні дні слід звести до мінімуму читання новин і перегляд контенту, який викликає у вас занепокоєння чи негативні думки.

– Почуття провини через відпочинок і розваги під час війни – це нормально?

– За понад 800 днів війни деякі люди вже навчились долати ці почуття. Важливо розуміти: якщо ви потрапляєте у відчуття провини, це означає, що у власних очах ви не робите чогось важливого або робите це у недостатній мірі.

Так, в Україні триває війна, але це не означає, що життя зупинилося. Самі військові неодноразово говорили про те, що наш спокій і можливість жити, як раніше, – це те, за що вони борються на фронті. Крім того, щоб ми могли підтримувати їх психоемоційно, а країну — економічно, нам потрібно багато працювати і якісно відпочивати.

Необхідно знайти для себе ряд аналітичних, раціональних пояснень і дій, які дадуть вам "зелене світло" продовжувати жити, а не виживати. Запитайте себе, що ви робите, аби допомогти військовим, і що можете зробити. Долучайтеся до волонтерських справ, надсилайте донати або гуманітарну допомогу.

– Військовозобов’язаним чоловікам третій рік поспіль заборонено виїжджати за кордон, а всередині країни безпечних місць для відпочинку на морі майже не залишилось. Чи здоровою є ситуація, коли дружина з дітьми їде за кордон, а чоловік залишається вдома?

– Це дійсно актуальне питання, з яким до мене дуже часто звертаються останнім часом. Проблемою це може стати лише у тому випадку, якщо в сім’ї панує недовіра або егоїзм. В нормі, коли чоловік переживає за свою дружину і дітей, за їхній емоційний стан і фізичне здоров'я, він завжди намагатиметься зробити так, як буде краще для них. Він не просто не буде проти цього відпочинку, а й наполягатиме на ньому.

В сьогоднішніх умовах абсолютно нормально, якщо жінка з дітьми поїде на відпочинок за кордон. Жодних образ і претензій з цього приводу бути не повинно. Якщо вони виникають, ситуацію з відпусткою слід сприймати не як причину конфлікту, а як наслідок розладу в стосунках, адже, як правило, це лише верхівка айсберга.

– А як бути чоловікам?

– Є безліч альтернативних способів перезавантажитись і відпочити: риболовля, лазня, похід у гори, звичайні посиденьки з друзями за грою в карти. Важливо розуміти, що відпочинок потрібен усім — і жінкам, і чоловікам. Перебуваючи у постійному напруженні, ми втрачаємо здатність раціонально мислити та аналізувати, працювати, рухатись далі, підтримувати інших, бути в ресурсі.

Крім того, ніхто ж не забороняє після повернення з відпочинку з-за кордону, відпочити всією сім’єю вже на наступних вихідних.

"Кращим варіантом є зміна обстановки"

– Що робити, якщо піти у відпустку немає можливості? Які види короткочасного відпочинку вважаються найбільш терапевтичними для нашої нервової системи?

– Ми сприймаємо світ через репрезентативні системи: візуальну, аудиальну та кінестетичну. Коли ми постійно перебуваємо в одному й тому ж самому місці, бачимо однакові пейзажі за вікном, торкаємося звичних речей і чуємо знайомі звуки, це вже не може тішити нас і покращувати настрій.

Тому кращим варіантом є зміна обстановки: йдіть або їдьте туди, де ви ще не були, спілкуйтеся з новими людьми, займайтеся тим, що давно хотіли, але відкладали: малюйте, танцюйте, відвідайте виставки, скуштуйте нову їжу. Навіть відпочинок на Київському морі або прогулянка по Оболонській набережній може суттєво полегшити стан.

– Кажуть, що природа – кращий антидепресант. Це дійсно однаково добре працює для всіх?

– Ні. Це питання виключно особистих уподобань. Хтось мріє провести місяць на безлюдному острові, ловити рибу і слухати шум прибою, а когось вже за кілька днів спів пташок і плюскіт хвиль почне дратувати до оскаженіння.

Звісно, провести всю відпустку, лежачи на дивані зі смартфоном – не кращий спосіб відпочити. Дозвілля на свіжому повітрі, звісно, буде більш корисним для вашого організму. Втім, це зовсім не обов’язково повинні бути класичні походи в гори чи валяння на пляжі.

Наприклад, зараз дуже популяризується садотерапія. Одні саджають квіти, другі їдять огірки з грядки, треті збирають ягоди і печуть пироги. Відходьте від стереотипного мислення. Оберіть для себе те, в чому вам комфортно, що вас дійсно розслабляє, заспокоює думки і тіло.