Кредитори вимагають від України повернути борги? Що відбувається насправді та чи є загроза дефолту

Україна та її кредитори розпочали консультації щодо реструктуризації держборгу. Ці переговори передбачені програмою Міжнародного валютного фонду (МВФ) та мають завершитися до серпня. Консультації не будуть простими, але Україні точно не загрожує дефолт – усі розмови про нього, які поширюються у ЗМІ, нині не мають нічого спільного з реальністю.

Таке роз'яснення гучної статті The Wall Street Journal (WSJ) дав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"). Справа в тому, що офіційні кредитори з "Великої сімки" відстрочили боргові виплати для України до 2027 року, але щодо євробондів відстрочка закінчується у серпні 2024 року.

"Всі опції – продовження відстрочки або повноцінна реструктуризація з частковим обслуговуванням і списанням – на столі. Переговори не будуть легкою прогулянкою – це факт, але не сумніваюся, що вони закінчаться угодою в найближчі місяці. Тому видихаємо, ні про який повноцінний дефолт мова зараз точно не йде", – розповів Гетманцев.

Крім того, угода із зовнішніми кредиторами України є частиною програми МВФ, який зобов'язався надати свою експертизу та "парасольку" для проведення таких переговорів. Згідно з програмою EFF, Україна до 2027 року має заощадити на виплатах із зовнішнього держборгу $11,8 млрд, зокрема $4,6 млрд у 2024-му.

Нардеп пояснив, що новина з посиланням на анонімні джерела WSJ розлетілася в інфопросторі на Великдень, 5 травня. У ній йшлося про те, що власники українських євробондів хочуть, щоб Україна відновила обслуговування зобов'язань з наступного року в сумі до $500 млн річних у вигляді процентних платежів.

Однак у матеріалі також було зазначено, що якщо сторони не домовляться про умови реструктуризації, то Україна може оголосити дефолт після закінчення у серпні боргових канікул, що діють. "Для хайпа окремі ЗМІ та ТГ-канали зробили акцент на останньому, тобто ймовірному дефолті, яким з кінця 90-х рр. у нас звикли лякати за будь-якого розвитку подій", – зазначив Гетманцев.

Насправді ж можлива угода щодо євробондів та ВВП-варантів включає дві опції. Це:

• продовження відстрочки (аналогічно до тієї, про яку Україна домовилася з "Паризьким клубом" та країнами G7);
• проведення повноцінної реструктуризації з випуском нових довших цінних паперів, що може передбачати списання певної частини боргу в обмін на розтягнуті за часом компенсації та гарантії для кредиторів (у т.ч. з обслуговування боргу).

"Будь-які "інсайди" зараз з приводу майбутньої угоди та висновки на їх основі, що вигідно, а що не вигідно Україні – це чиста спекуляція. Хто хоч трохи обізнаний як відбуваються операції з реструктуризації, знають наскільки це складний процес, до якого з обох боків залучаються фінансові і юридичні радники, які працюють на умовах не розголошення інформації (non-disclosureagreement, NDA). Очевидно нерезиденти-власники єврооблігацій, що здебільшого представлені інвестфондами та страховими компаніями, очікують, що це буде повноцінна реструктуризація. Утім публічно у деталях, поки йдуть перемовини, вони про це заявити не можуть, бо NDA. А через частковий "злив" у ЗМІ – будь-ласка. Це слід сприймати нормально як елемент ринкового тиску. Як воно буде – побачимо, консультації тривають", – розповів нардеп.

Крім того, згоду на реструктуризацію мають надати не менше 2/3 власників єврооблігацій (не менше 50% за кожним випуском). А в матеріалі WSJ йшлося про інвесторів, які контролюють 20% боргу.

"Єдине про що можна говорити з упевненістю – це те, що ймовірність повноцінного дефолту, коли сторони взагалі не домовляться про реструктуризацію, на даному етапі мінімальна... Очевидно, що Україна продовжує перебувати у виняткових обставинах через повномасштабну війну і не зможе обслуговувати єврооблігації на ринкових умовах після завершення відстрочки у серпні. На яких умовах зможе – питання переговорів, де окремим аспектом залишається використання російських активів (доходів від них) як гарантія/часткове джерело погашення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу в майбутньому", – зазначив Гетманцев.

Він нагадав, що жодного "корисного дефолту" не існує. "Починаючи з 2016 року Україна вибудовувала довірчі відносини з комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз", – резюмував нардеп.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, голова Європейського центрального банку Крістін Лагард виступила із заявою, в якій засудила пропозиції США щодо використання заморожених активів Росії для фінансування військової допомоги Україні.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!