Чи зможуть українські громади проводити політику згуртованості, щоб мати фінансування

Перемогти у війні й стати повноцінним членом ЄС — це дві ключові задачі держави, від виконання яких залежить наше подальше існування. Децентралізація та регіональний розвиток для європейських партнерів — це не просто про реформи та цінності, це про способи реалізації політик і розвиток. Про це пише народний депутат України ІХ скликання Віталій Безгін у статті «Євроінтеграція. Як змінити парадигму мислення громад» на сайті ZN.UA.

Від готовності наших громад і регіонів до євроінтеграції та роботи з європейськими фондами залежить, чи зможемо ми повторити позитивний досвід Польщі. Ця країна отримала із 2021 до 2027 року понад 70 млрд євро. А Румунія, яка проявила себе менше у роботі з європейськими програмами та фондами, отримала 31 млрд євро на сім років.

Політика згуртованості є основним напрямом розвитку територій у Європейському Союзі. Простіше кажучи, це — політика усунення розривів у розвитку між різними територіями та їх типами. Якщо ширше — це про економічні трансформації, мобільність громадян і сталий комплексний розвиток усіх типів територій. В українських реаліях це словосполучення почало активно входити в термінологію на рівні як центральної, так і місцевої влади лише минулого року. І поки що жодного прогресу щодо функціональних типів територій та формування політик немає, окрім напрацювань експертного середовища, про що нам уже два роки поспіль наполегливо нагадують партнери з Брюсселя.

Ґрунтується ця діяльність фактично на кількох основних положеннях:

• планування здійснюється періодами на сім років (із корекцією в середині періоду), оскільки бюджет ЄС планується саме на такий термін;
• держава має продемонструвати національну та регіональні програми, що відповідають завчасно озвученим загальноєвропейським пріоритетам;
• на рівні держави мають бути ефективні органи управління та формування політик (у Польщі — міністерство фондів та регіональної політики) й прозорого аудиту (в Польщі — державна податкова адміністрація).

«Це те, що треба буде розбудувати й нам, точніше, вже треба розбудовувати та синхронізовувати з європейськими підходами», - говорить автор.

Раніше ми писали про те, що податкова запланувала 3200 перевірок у 2024 році, що на 1000 перевірок менше, ніж у 2023 році. У 2023 році кількість перевірок складала 4 тисячі. У 2022 році – 6800 перевірок за планом фіскальної служби.