Світовий рекорд. Як працює Верховна Рада під час війни

Верховна Рада вже понад два роки працює у режимі одного пленарного засідання, тривалість якого наразі складає понад 336 годин.

Звісно, за цей час депутати зробили багато перерв, а також встигли неодноразово обговорити конституційність такого формату роботи. Окреме питання – підстави для оголошення перерв у засіданні. Інколи вони передбачувані, як, наприклад, ситуація, коли розглянуто всі питання порядку денного.

Частіше підстави для перерв у засіданні Верховної Ради за цей період були неочікуваними та навіть випадковими. Зокрема під час кількох засідань підставою для оголошення перерви, за словами головуючого, стала «відсутність потенціалу», а ще декілька разів діяльність Ради «руйнувала повітряна тривога».

Проте інколи депутати знаходять сили та мотивацію працювати без перерв 12-13 годин поспіль. На одному з таких засідань нардепи навіть просили коротку перерву, аби «відповідальні народні депутати, які присутні у залі, могли задовольнити свої природні потреби».

Що таке «триваюче пленарне засідання» та чи допомагає такий формат роботи нардепам ефективно працювати, читайте у матеріалі Руху «Чесно».

Багаторічне засідання

Близько 10-ї вечора 23 лютого 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив позачергове засідання парламенту закритим. А вже вранці розпочалося нове засідання, під час якого депутати майже конституційною більшістю голосів підтримали пропозицію головуючого не закривати, а продовжувати його. Тоді ж депутати надали головуючому право визначати час, місце проведення і спосіб голосування у подальшому під час засідання. Це голосування було єдиним, яке ухвалили у перший день повномасштабного вторгнення, окрім голосування про запровадження воєнного стану.

З того часу депутати 104 рази збиралися для роботи у сесійній залі, і щоразу головуючий оголошував про перерву у засіданні під кінець розгляду питань. Від початку 2022 року до квітня 2024 року у сесійній залі Верховної Ради народні депутати працювали понад 336 годин.

Такий формат роботи наразі закріплений в окремій постанові парламенту. Там також визначені правила формування проєкту порядку денного на день після перерви у триваючому засіданні та тривалість часу для розгляду питань.

Постанова також передбачає, що присутні на триваючому засіданні у день після перерви не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви. Однак, як ми знаємо, не всі народні депутати дотримуються цих вимог.

Законодавство & реальність

Згідно з цією ж постановою, деталі засідання парламенту до оголошення перерви має визначати погоджувальна рада, яка встановлює час, необхідний для розгляду питань порядку денного. Проте, якщо повітряна тривога триває понад три години, то засідання припиняється без розгляду запланованих питань чи вичерпання часу. Однак на практиці, як бачимо зі стенограм, перелік підстав для оголошення перерви у триваючому засіданні значно ширший.

Інколи у такому засіданні все ж оголошується перерва, коли депутатам вдається розглянути всі питання порядку денного, навіть якщо ухвалити їх не вдалося. Так, під час одного із таких засідань останній пункт порядку денного набрав лише 223 голоси. Після чого головуючий наголосив, що він «старався».

Інколи засідання завершується, навіть якщо розглянути всі ініціативи не вдалося, але вичерпано запланований час. У таких випадках розгляд питань порядку денного може бути перенесено, адже календарного плану засідань немає. Громадськості доводиться очікувати на розгляд того чи іншого рішення невизначений час, допоки депутати не повідомлять у своїх соцмережах про повернення до сесійної зали на засідання після перерви.

«Потенціал» нардепів або ж його відсутність також часто стає підставою для оголошення перерви у засіданні. Зазвичай це стається, якщо у залі недостатньо депутатів для ухвалення рішень. Такі перерви можуть оголошувати, якщо в залі менше десяти депутатів або ж навіть якщо присутні понад дві сотні нардепів. За обох умов ухвалити жодне рішення парламент не зможе.

Водночас, якщо у парламенті розглядають правки до законопроєктів, що нерідко займає десятки годин, головуючий не поспішає оголошувати перерву. Так, під час обговорення правок до закону про мобілізацію (№ 10449) парламент хоч і працював до ночі, проте фактично у сесійній залі працювали лише близько трьох десятків нардепів. Подібна картина у сесійній залі дуже часто спостерігається саме під час розгляду так званого поправкового спаму.

Найчастіше розгляд правок відбувається у майже порожній сесійній залі. Ймовірно, це зумовлено тим, що нардепи не вважають їх розгляд важливим та свідомо ігнорують такі засідання. Відтак не щодо всіх запланованих правок нардепи наполягають на розгляді, адже на їх ухвалення немає шансів.

Засідання під час повітряних тривог

За останні декілька місяців почастішали випадки переривання засідань Верховної Ради через оголошення повітряної тривоги. У постанові, що регламентує правила їх проведення під час воєнного стану, передбачено, що депутати мають повернутися до сесійної зали протягом 15 хвилин з моменту оголошення відбою тривоги. Та інколи продовжити працювати в цей день не вдається.

До зали повертаються не всі депутати, і у результаті голосувати за ухвалення рішень уже неможливо. Аби уникнути провалу у важливих голосуваннях, головуючий оцінює кількість присутніх нардепів і може ухвалити рішення про оголошення перерви.

Зважаючи на таку практику, інколи головуючий уже після початку повітряної тривоги, не чекаючи її завершення, оголошує перерву у засіданні. Він одразу зазначає, що зібратися після завершення тривоги депутати вже не зможуть, тому робота припиняється вже на цьому етапі. За таких умов навіть заплановані для розгляду питання доводиться відкладати.

Триваюче засідання дійсно має переваги в сенсі оперативності збору депутатів для розгляду питань у сесійній залі у разі нагальної потреби, але водночас унеможливлює чітке планування, створює підстави для відкладення рішень та є чудовим форматом виправдання закритості роботи.

Яка перспектива?

Від початку цього року у Верховній Раді відбуваються певні зміни у форматі роботи, до яких неодноразово закликали як представники громадськості, так і самі нардепи. Так, нещодавно у Раді зареєстрували проєкт постанови, в якій нардепи вимагають завершити режим одного пленарного засідання та повернутись до формату класичних пленарних засідань із двома пленарними тижнями, погоджувальною радою та годиною запитань до уряду, які визначені регламентом. Проте думки нардепів щодо цього різняться.

Перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко у коментарі «Чесно» зазначає, що цей формат, створений у день початку повномасштабного вторгнення, дуже гнучкий і дозволяє зібратися у будь-який момент. Натомість календарний план таких можливостей не дає, хоч законодавство і передбачає інструменти для скликання позачергових засідань: «Формат триваючого засідання – це не примха голови парламенту. Це визначено постановою, яку декілька разів підтримували депутати. Поки ми перебуваємо у режимі воєнного стану, робота буде продовжуватись у такому форматі. Та все ж хто слідкує за роботою парламенту, знає, що кількість засідань і годин роботи є подібною до часу 2020-2021 років. Наразі графік засідань повертається до попередніх показників, а останні засідання взагалі відбувалися три дні поспіль, а на четвертий ми мали годину запитань до уряду. Це повна відповідність формату роботи, який ми мали до повномасштабного вторгнення».

Позицію керівництва парламенту розділяють і інші нардепи. Зокрема голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначає, що безперервність засідання дозволяє швидко, у межах 24 годин, зібрати депутатів у сесійній залі. На початку повномасштабного вторгнення такий формат роботи був критично необхідний, аби швидко скликати депутатів для вирішення нагальних питань, розгляд яких було неможливо запланувати наперед.

«Зараз, із посиленням безпеки у Києві та протиповітряної оборони, потреба у коротких засіданнях відпала і повернення до календарного плану роботи є цілком реалістичним. Останнє засідання вже відбулося у такому форматі і показало, що це достатньо зважене і адекватне рішення. Наскільки я розумію, у травні проходитиме експеримент щодо повернення у традиційний робочий формат. Після цього ми, ймовірно, повернемося до календарного режиму роботи, але з можливістю оперативно збиратися на засідання», – зазначає Юрчишин.

За таких умов можливе і повернення до календарного плану роботи Верховної Ради, а також відновлення допуску журналістів до стін парламенту і трансляцій засідань. Такі умови роботи однозначно вплинуть на дисциплінованість нардепів, адже йтиметься про репутацію кожного з них.