Мобілізація в’язнів: хто піде на фронтСюжет

Парламент 279 голосами “ЗА” підтримав у другому читанні законопроєкт про добровільну мобілізацію в’язнів.

Верховна Рада в середу, 8 травня, прийняла у другому читанні законопрєкт №11079-1, яким дозволила деяким категоріям ув’язнених мобілізуватися до лав Збройних сил України. Очікувано, що така ініціатива викликала бурхливу реакцію в суспільстві і багато пересторог, але нардепи запевняють, що документ продуманий і забороняє мобілізувати засуджених за тяжкі злочини.

Як буде відбуватися призов

За словами очільниці партії Слуга Народу , мобілізація в’язнів буде відбуватися тільки за рішенням суду. Для цього сам засуджений має прийняти добровільне рішення вступити до лав ЗСУ. Підтримати таку ініціативу має командир однієї з військових частин.

Потім ув’язнений має пройти попередній медичний огляду у в’язниці (відповідність психічного стану та стану здоров’я вимогам служби в ЗСУ), а далі – традиційне ВЛК.

Обов’язковою умовою є й те, що до завершення терміну покарання повинно лишитися не більше трьох років.

“Така категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють”, – додала Шуляк.

Кого не візьмуть на фронт

Законопроєкт забороняє мобілізувати засуджених за тяжкі злочини, зокрема:
проти основ національної безпеки України;

• умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
• сексуальне насильство;
• судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156/1, 258-258/6, частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку.
• ті, хто посягав на життя правоохоронців;
• ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;
• ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники тощо).

“Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна тільки консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності”, – пояснила прийняття документу Шуляк.

Мобілізація обвинувачених

Напередодні видання повідомило, що через мобілізацію або майбутній призов вже обвинувачених осіб, зупинено розгляд близько 11 тисяч кримінальних проваджень. Серед них – справи про зґвалтування неповнолітніх, смертельні ДТП та пособництво у замовних вбивствах.

Журналісти вибірково проаналізували 400 проваджень і виявили, що близько 100 обвинувачених (майже 25%) у цих справах вчинили інкриміновані їм злочини вже у статусі військових. Із решти справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених. І лише у 5% справ суд відмовився це зробити.

ЗМІ вказує, що у частини з таких мобілізованих було природне бажання долучитися до лав ЗСУ, однак деякі, ймовірно, можуть у такий спосіб ухилятися від відповідальності.

Так, наприклад, ексдепутата Хмельницької обласної ради Миколу Харкавого підозрювали в підбурюванні до давання хабаря та шахрайстві. Його засудили до семи років ув’язнення, однак його адвокати подали апеляцію, а вже за кілька днів, 24 лютого 2022 року, почалася повномасштабна війна. Згодом, у травні 2022 року, Харкавий мобілізувався до ЗСУ, а Вища рада правосуддя призупинила розгляд його справи.

Іншим прикладом є справа, яку розглядали у Броварському міськрайонному суді Київської області з 2019 року – про зґвалтування неповнолітньої. Журналісти з’ясували, що у травні 2022 року суд зупинив розгляд провадження через мобілізацію підозрюваного. Той влаштувався заступником командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.

Повідомляється також, що йдеться не тільки про чоловіків.

Журналісти наводять приклад, коли 48-річна Людмила Яценко, яка раніше працювала в суді і яку обвинувачують у схилянні до хабаря, уникала судових засідань, мотивуючи це тим, що у березні 2022 року стала добровольцем тероборони Козинської ОТГ на Київщині, але потім з’ясувалося, що блокпости, на яких нібито чергує Яценко, давно розформовані. А її адвокат подав у березні 2023 року заяву про зупинку розгляду справи через її мобілізацію.

Прокурор заперечував проти зупинки справи, бо вважав, що жінка таки ухиляється від суду, але справу зупинили і не відновили.