Екскерівник молдовської розвідки: Призначення Данілова послом у Молдову – не випадкове

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Республіка Молдова також зазнає активних гібридних атак Кремля, мета яких – скинути нинішню владу й підірвати євроінтеграцію країни.

З наближенням президентських виборів, що мають відбутися в листопаді-грудні 2024 року, напруга зростає, зокрема, через активізацію п’ятої колони, яка нещодавно оголосила себе у Москві «опозицією».

На цьому тлі Київ призначає нового дипломатичного представника у Молдові – Олексія Данілова, котрий до цього обіймав посаду секретаря РНБО.

В інтерв’ю «Главкому» колишній заступник директора Служби інформації та безпеки Молдови (СІБ) Александру Балан стверджує: призначення Данілова послом у Молдову – не випадкове й свідчить про зміну ставлення Києва до потенційних ризиків, які можуть надходити з сусідніх теренів, якщо Росія посилить тут свої позиції.

Зі співрозмовником зустрічаємося у Кишиневі, у кафе у центрі міста. Пан Балан питає, чи можемо продовжувати розмову румунською. І це цікава деталь. У місцевому політичному контексті те, як людина називає свою мову – молдовською чи румунською, може бути маркером геополітичної орієнтації.

«Спецслужби Молдови нейтрально ставляться до ризиків, які давно можна було виявити»

Якщо ви назвали свою мову румунською, а не молдовською, це вже дещо говорить про ваші погляди...

Я – молдованин, але розмовляю румунською мовою.

Що означає бути молдованином у вашому розумінні?

Я – етнічний румун, народився у Республіці Молдова, тому вважаю себе молдованином.

Тобто у вас переважає оптика державника?

Так, державність насамперед. До того ж, професія зобов'язує.

Ви себе досі асоціюєте з роботою у розвідці, попри те, що давно не працюєте у СІБ?

Влітку 2021 року закінчився мій мандат радника з безпеки посольства Республіки Молдова в Україні. Це моя остання позиція на службі у СІБ. У 2022 році я повернувся до Молдови, до листопада 2023 року був офіцером резерву, потім залишив інституцію.

Вам доводилося спілкуватися у Києві з паном Даніловим?

Особисто ні, але доводилося спілкуватися з людьми з його оточення.

Які у вас очікування від призначення Олексія Данілова послом України у Молдові?

Ґрунтуючись на тому, що я знаю з часів роботи в Україні, він фахівець у своїй галузі, має багатий досвід у частині військового конфлікту в Україні, взаємодіє з українськими спецслужбами. Я думаю, що це призначення може дати імпульс розвитку взаємодії спецслужб України та Республіки Молдова.

Призначення Данілова свідчить про те, що Україна змінює ставлення до Молдови, до придністровського конфлікту?

Звичайно, його призначення не випадкове. З огляду на посаду, яку він обіймав, – секретар РНБО, у нього величезний досвід і пам'ять того, як відбувалися всі процеси, зокрема, у Придністров'ї.

Росія прагнутиме поглибити конфлікт і спровокувати ще більшу кризу у Молдові

Зараз в України є побоювання, що Молдова виявиться більш уразливою до впливу Росії.

Маємо те, що маємо. У Республіці Молдова є національні меншини, серед яких проглядається сепаратистська тенденція, у нас є Придністров'я, більшість мешканців якого – громадяни Молдови, але переважно вони є проросійськими, у нас є Гагаузія... Все це є важливим елементом у грі Росії, особливо якщо врахувати ті тенденції, що розвиваються зараз у країні. У нинішнього керівництва є деякі проблеми з тією ж Гагаузією. Росія прагнутиме поглибити конфлікт і спровокувати ще більшу кризу, зокрема, з використанням Гагаузії. Я вважаю, що з деякими активностями (у СІБ – «Главком») виникають складнощі.

Які складнощі маєте на увазі?

Наприклад, забагато толерантності з боку спецслужб. Я вважаю, що вони поводяться занадто нейтрально щодо ризиків, які можна було виявити багато років тому і не дати розвинутися ситуації у такому напрямку.

Ви були керівником СІБ і за президентства Ігора Додона до 2017 року… Ви доповідали керівництву країни, що є конкретні ризики через сепаратистські тенденції, російські впливи тощо?

Я був керівником Служби під час періоду Тімофті (Ніколає Тімофті, президент Молдови у 2012–2016 рр. – «Главком»), до 2016 року. Потім прийшов (до влади – «Главком») Ігор Додон (проросійський президент Молдови у 2016–2020 рр. – «Главком»). Толерантність спецслужб до активності певних структур на території Республіки Молдова більшою мірою почала простежуватися, коли до влади прийшов президент Додон. СІБ була підзвітна парламенту, а не президенту, поки при Додоні не було змінено законодавство.

Тож ви повідомляли у своїх звітах, можливо, в інших службових документах, у розмовах про те, що існують ризики у Придністров'ї, Гагаузії, закликали вжити заходів, звернути увагу?

Коли я був керівником Служби безпеки та інформації, я активно залучав ресурси СІБ для протидії різного роду активностям, що походять із Придністров'я та Гагаузії. Але така робота СІБ припинилася, коли було сформовано наступний уряд.

Ви маєте на увазі коаліційний уряд Майї Санду та Ігоря Додона у 2019 році?

Так, це був якоюсь мірою компроміс між впливовими країнами, включно з Росією. Тоді після поїздки Європою до Кишинева для консультацій прибув Дмитро Козак (заступник голови адміністрації президента РФ, відомий з 2003 року як автор плану врегулювання придністровського конфлікту, т. зв. «меморандуму Козака» – «Главком»). У підсумку на посаду глави СІБ було призначено Єсауленка (Олександр Єсауленко до 2019 р. був заступником директора СІБ, а раніше керував військовою контррозвідкою Молдови – «Главком»).

У той період, принаймні з 2014 по 2018 роки, поки я був у керівництві СІБ, у нас була сильна взаємодія з українськими колегами.

Зокрема, було ухвалено рішення про створення спільних пунктів пропуску по периметру кордону на придністровському сегменті, був запущений механізм, якого ніколи раніше не було, тому що до того часу Придністров'я отримувало величезну підтримку з боку Росії, використовуючи, зокрема й політичну кон'юнктуру того часу в Україні.

«Перед нами стоять великі ризики втратити проєвропейський курс»

Ви очікували, що у 2022 році Росія почне повномасштабну агресію?

Так, у мене була ця інформація заздалегідь. Я вже не працював у посольстві, але приблизно за тиждень до вторгнення був у Києві у відрядженні.

У той момент уже відчувалося величезне психологічне напруження.

Як ви думаєте, за скільки часу до вторгнення керівництво Молдови, президентка знали про це?

Я думаю, що знали, як мінімум, за день. Українські спецслужби були у курсі, тому могла бути у курсі й СІБ.

Як ви оцінюєте реакцію керівництва Молдови на повномасштабну агресію Росії проти України? Я нагадаю, що Кишинів озвучив першу реакцію тільки після трьох тижнів великої війни, і надалі також були деякі контраверсійні ситуації, хоч з часом підтримка України Молдовою стала безапеляційною.

Я думаю, можливо, це був страх. Але це теж не випадково. Коли Майя Санду прийшла до влади, більшість людей при владі залишилися з часів проросійського президента Ігоря Додона, зокрема, голова СІБ Олександр Єсауленко і міністр оборони Віктор Гайчук, а пані президентка перед тим, як ухвалювати рішення, отримує інформацію від державних інституцій, зокрема, від названих людей.

Ми продовжуємо чути аргумент про нейтралітет Молдови, який створює обмеження для більшої підтримки України. Що ви про це думаєте?

Керівництво Республіки Молдова має чітко проголосити стратегічний рух до НАТО разом з євроінтеграцією.

Перед нами стоять великі ризики втратити проєвропейський курс – попереду президентські вибори, далі парламентські (у 2025 році – «Главком»), а місцева виборча кампанія чітко показала, що нинішня влада втрачає підтримку людей.

Молдовським спецслужбам треба співпрацювати зі спецслужбами України

Думаєте, проросійський олігарх Ілан Шор досягне успіху?

Феномен Ілана Шора та ризики, пов'язані з ним, я спостерігаю з 2021 року. Я давно бачу, що його діяльність спрямовують російські спецслужби. З цього приводу я просив зустріч із Майєю Санду. Зрештою, я зустрівся з помічником пані президентки В'ячеславом Негруци, і говорив йому про те, чим загрожує Республіці Молдова проєкт у вигляді партії Ілана Шора, і що це компетенція СІБ, і що СІБ не вживає жодних дій.

Який ваш прогноз на президентські вибори?

Майя Санду може перемогти, але це дуже оптимістичний сценарій. Це буде непросто, тим паче що ситуація до осені може змінитися, адже Санду має значний антирейтинг, а це означає, що величезна кількість громадян Молдови готові підтримати іншого кандидата в президенти. Ризик поразки Санду має консолідувати проєвропейський уряд.

Другий сценарій, який я вважаю реалістичнішим, – Майя Санду вийде у другий тур з проросійським кандидатом, якого підтримують проросійські партії.

І третій сценарій, який, сподіваюся, не буде реалізовано, полягає у тому, що російським спецслужбам вдасться влаштувати переворот. Цей сценарій передбачає організацію мітингів, протестів і створення штучної напруги в Республіці Молдова, щоб підірвати проєвропейський курс країни.

У Москві проросійські політики з Молдови оголосили, що підтримають єдиного кандидата. Хто це може бути, на вашу думку?

Наприклад, Іон Чебан міг би бути такою фігурою (Іон Чебан – мер Кишинева, раніше входив до проросійської Партії соціалістів – «Главком»). Попри те, що він себе позиціонує як нейтральний кандидат, асоціюється з лівим флангом.

Які перспективи є у колишньої башкана (керівниці – «Главком») Гагаузії Ірини Влах?

Я думаю, що її перспективи обмежуються Гагаузією. На національному рівні її ще не сприймають, хоча вона готується до великої політики у Молдові.

«Досвід Азербайджану треба проаналізувати й запропонувати варіанти рішень для Придністров’я»

У СІБ достатньо можливостей моніторити ситуацію у Придністров'ї?

Якщо у СІБ є можливості стежити за українськими дипломатами...

Є підстави вважати, що це неправдива інформація в інтересах певних кіл.

Я думаю, що все-таки подібні ситуації траплялися. Молдова витрачає ресурси на такі активності.

З чого ви взяли?

Ті матеріали, які були опубліковані, не схожі на фейк.

У будь-якій країні спецслужби таким займаються і не тільки щодо дипломатів, тому немає сенсу фокусуватися на цій історії. Повернімося до питання Придністров'я.

СІБ має інформувати президента, голову парламенту про ситуацію та тенденції. А ми бачимо, що Серебрян (Олег Серебрян, нинішній віцепрем’єр з питань реінтеграції Молдови, – «Главком»), міністр внутрішніх справ, інші посадовці роблять заяви, які суперечать одна одній. Як таке може бути?! Це означає, що у СІБ проблеми з інформуванням і комунікацією. У такий надзвичайний час не можна, щоб СІБ спав. І їм треба співпрацювати зі спецслужбами України.

Служба безпеки України оголосила в розшук так званого главу «МЗС» Придністров’я Валерія Ігнатьєва...

А чому молдовські спецслужби не оголосили?

Це якраз було наступне запитання.

Відбувається політичне жонглювання Молдови в різні сторони. Насправді ж треба визначитися, чи ми йдемо в Європу, чи залишаємося «нейтральною» країною, чи йдемо в Євразійський союз.

Я думаю, Майя Санду зрозуміла, що певною проблемою СІБ був колишній керівник Олександр Єсауленко, якого вона призначила зараз послом в Азербайджані. Пан Єсауленко перебував в Баку, коли Азербайджан відновив територіальну цілісність і контроль над Карабахом.

Пан Єсауленко має схопити мапу Азербайджану й терміново прибігти до пані Санду із пропозиціями. Ми маємо історичний шанс. Усі великі держави, США, Великобританія, Франція нас би підтримали.

Якщо я вас правильно розумію, досвід Карабаху міг би бути застосований до вирішення проблеми Придністров'я?

Щонайменше цей досвід треба проаналізувати й запропонувати варіанти можливих рішень.

Маріанна Присяжнюк, «Главком»