Іноземні війська в Україні: наскільки це реально та як допоможе

Схоже, у громадській свідомості частини союзників України настав важливий перелом. У деяких європейських столицях і навіть за океаном серйозно розглядають можливість відправлення своїх військ чи військових спеціалістів до нашої країни.

Франція налаштована найбільш рішуче

Першим про відправку своїх військ до України заговорив президент Франції Еммануель Макрон. "Якби росіяни прорвали лінії фронту, якби надійшло прохання від України, чого сьогодні немає, то ми мали б по праву зайнятися цим питанням (про відправку військ. - Ред.)", - сказав він в інтерв'ю британському журналу The Economist. За його словами, це стане реально, якщо лінія фронту просунеться у бік Києва чи Одеси.

Макрон нагадав, що Франція вже направляла свої війська на допомогу африканським країнам, коли про це просили їхні лідери. "Наш авторитет залежить і від певної спроможності до стримування, коли ми не розголошуємо, що ми робимо або що ми маємо намір зробити. Я нічого не виключаю, тому що ми протистоїмо тому, хто теж нічого не виключає", - сказав французький президент, маючи на увазі виду президента РФ Володимира Путіна.

При цьому французький президент не уточнив, кого він має намір відправляти в Україну – бойові частини чи тільки інструкторів. Але й крім цього, Франція має таку важливу бойову одиницю, як Іноземний легіон, який бере участь у бойових діях за межами країни.

Сучасні завдання Іноземного легіону звучать так: «Захист громадян Франції та союзних держав в екстремальних ситуаціях, а також виконання миротворчих місій ООН, якщо Франція захищає свої інтереси в рамках НАТО чи Європейського союзу, де Франція має історичні обов'язки або де наражаються на небезпеку французькі громадяни».

Іноземний легіон вважається елітним підрозділом сухопутних військ Армії Франції. Серед них піхота, сапери, десантники високого класу, фахівці з військової техніки. Нині у Легіоні близько 9000 осіб – це майже десята частина державної армії. Крім використання як сил швидкого реагування та сил спеціальних операцій, легіонерів залучають до будівельних та рятувальних робіт. Командує підрозділом бригадний генерал 66-річний етнічний українець Кирило Ющенко.

Замість солдатів готові відправити інструкторів

Крім Парижа, ще п'ять країн НАТО - Нідерланди, Естонія, Литва, Латвія та Канада - підтримали ідею президента Франції Еммануеля Макрона про введення військ країн НАТО в Україну. Щоправда, на відміну від Франції, вони готові лише надати Києву військових фахівців для навчання українських солдатів, а не бойові частини.

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні унеможливлювати введення сухопутних військ в Україну. За її словами, такий захід може стати стримуючим фактором для Росії. "Я думаю, що це також сигнали, які ми надсилаємо Росії, що ми не виключаємо різні варіанти. Тому що всі країни зрозуміли, що ми повинні зробити все, щоб Україна перемогла, а Росія програла цю війну", - сказала Каллас.

Радник президента Литви, Кястутіс Будріс заявив, що країна розглядає можливість відправлення своїх військових інструкторів в Україну, але пріоритетом є підтримка озброєнням та боєприпасами. "Це навіть не обговорюється, як і відносно інших потреб України", - сказав він.

У Латвії заявили, що у разі домовленості між союзниками направити війська НАТО в Україну, Латвія розгляне свою участь у цьому. "Ми говоримо про таку можливість і робимо це повністю відкрито. Є багато нюансів щодо того, як це може статися і за яких умов, - заявив він. - Боєприпаси - це головний інструмент, який потрібний сьогодні і який був потрібний учора, але все вже на столі», - заявив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.

Його колега, міністр оборони Нідерландів Онно Айхельсхайм вважає, якщо західні військові підуть на Україну, це має бути в рамках коаліції. "Я думаю, що ви повинні тримати всі варіанти відкритими, щоб побачити, як ви можете краще підтримати Україну", – сказав Айхельсхайм, додаючи, що є й інші способи допомогти Україні.

За словами Володимира Зеленського, іноземні військові можуть приїхати до України для тренування наших бійців, а також допомогти ремонтувати західну військову техніку чи охороняти кордон. Проте закликати їх брати участь у бойових діях на фронті Україна не має наміру.

Канада готова до небойової допомоги

Міністр оборони Канади Білл Блер заявив, що Канада відкрита до відправки обмеженої кількості військовослужбовців для навчання українських військ на території України за умови, що операція проходитиме далеко від лінії фронту. Незважаючи на заяву Канади про те, що вона "не планує розміщувати бойові війська" в Україні, Блер висловив готовність до небойової ролі канадських військових, які навчають українських солдатів у країні.

Офіційна влада США відкинула можливість відправлення американських солдатів на війну в Україні. Але лідер демократичної меншості в Палаті представників Конгресу Хакім Джеффріс заявив, що у певний момент США можуть втрутитися у війну Росії та України і відправити війська до зони бойових дій.

«Ми не можемо дозволити Україні впасти. Якщо це станеться, то є значна ймовірність того, що Америці доведеться втрутитися в конфлікт не лише з нашими грошима, а й з нашими військовослужбовцями», - сказав Джеффріс в інтерв'ю телеканалу CBS News. За його словами, у разі перемоги в Україні президент РФ Володимир Путін "не зупиниться" і загрожуватиме країнам НАТО.

Думка експерта

Петро Черник, військовий експерт:

- Головне питання – чи вступлять іноземні війська у бойові дії проти росіян. Найімовірніше - ні. Але ми маємо понад тисячу кілометрів кордону з Білоруссю, які охороняють наші бойові частини. Теоретично війська НАТО могли б взяти на себе функцію захисту нашого північного кордону, тим більше, що бойових дій там не передбачається. А ми могли б перекинути наші частини з півночі на фронт. З юридичного погляду, це цілком реально. Західна коаліція в Афганістані налічувала півтора десятки країн, антигітлерівська – понад 50. Тут немає проблем, а лише питання політичної волі керівництва країн НАТО. І сам факт, що наразі з'явилися розмови про відправку військ до України, – це дуже добре. Це означає, що страхи Заходу перед Путіним починають спадати.