Країни Заходу відкликають дипломатів із Росії: чого чекати Україні

Ситуація між Росією і Заходом продовжить розвиватися у форматі холодної війни – будуть жести недоброзичливості, переміщення військових контингентів тощо.

Інавгурація російського диктатора Володимира Путіна збіглася в часі з демаршем трьох посольств країн Заходу – дипломати Німеччини, Чехії та США покинули РФ на невизначений термін. Главред розбирався, чи піде Захід на відкриту конфронтацію з РФ.

Демарш Німеччини та Чехії проти РФ – у чому причина

Однією з причин відкликання диппредставників із Росії стали звинувачення країн у причетності Кремля до кібератак. Так, 3 травня Північноатлантичний альянс опублікував заяву, згідно з якою РФ причетна до кібератак із залученням структури APT28 проти Німеччини та Чехії, а також до підривних дій інших країн-союзників по НАТО.

Водночас міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок прямо звинуватила Кремль у спонсоруванні серії кібератак у 2023 році, які були спрямовані проти членів правлячої Соціал-демократичної партії, а також проти оборонного і технологічного секторів німецької економіки. Як повідомило видання The Guardian, під час атак кілька вебсайтів були виведені з ладу у відповідь на рішення Берліна відправити танки Україні, у чому звинуватили хакерську групу, пов'язану з російською військовою розвідкою (ГРУ).

"Іншими словами, це була спонсорована державою російська кібератака на Німеччину, і це абсолютно нестерпно і неприйнятно, і матиме наслідки", – уточнила вона.

Згодом, після виклику "на килим" російського посла, Німеччина ухвалила рішення на тиждень відкликати свого представника Александера Графа Ламбсдорфа з Москви "для консультацій".

Варто зазначити, що Берлін висунув звинувачення Москві тільки зараз на тлі підвищеної тривоги через російських хакерів і шпигунів, які активізувалися в Європі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і напередодні виборів до Європарламенту.

Аналогічні кроки зробили і в Чехії – так, МЗС країни офіційно відкликало посла Вітезслава Півоньку, який ще з кінця 2022 року перебував у Празі.

Також британське МЗС викликало посла Росії через проведення Москвою операцій зі збору розвідданих і оголосило про висилку з країни російського військового аташе. Як повідомив Reuters із посиланням на главу МВС Великої Британії Джеймса Клеверлі, внаслідок такого кроку кілька об'єктів нерухомості, пов'язаних із Росією, буде позбавлено дипломатичного статусу, а також буде запроваджено обмеження на російські дипломатичні візи, зокрема й тривалість часу, який російські дипломати можуть проводити у Великій Британії. Такі рішення, за словами Клеверлі, пов'язані зі зловмисною діяльністю Росії в Британії та Європі.

У відповідь на це, спікер МЗС РФ Марія Захарова очікувано назвала звинувачення Заходу "безпідставними спекуляціями". Відкликання посла ФРН з Росії у зв'язку зі звинуваченнями на адресу РФ у ймовірних кібератаках спрямоване на розпалювання антиросійських настроїв, вся відповідальність на Німеччині.

Висилка дипломатів із Росії – чого чекати?

Крім того, незважаючи на нещодавнє визнання Сполученими Штатами Путіна легітимним президентом, напередодні інавгурації Москву залишила і посол США в РФ Лінн Трейсі. Як заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, посол поїхала з Росії "на певний час", визнавши водночас, що США ведуть із РФ "мінімальний діалог".

Водночас представник Держдепу США Метью Міллер випустив заяву, в якій засудив шкідливу кібердіяльність підрозділу Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (ГРУ), також відомого як група APT28, щодо Німеччини, Чехії, Литви, Польщі, Словаччини та Швеції.

"Ми приєднуємося до Німеччини в покладанні на APT28 провини у здійсненні конкретної шкідливої діяльності, спрямованої проти німецької політичної партії", – сказав він.

Як розповів Главреду політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Петро Олещук, пониження дипломатичних представництв країн Заходу в Росії також пов'язане і з переглядом "червоних ліній", які раніше малювалися представниками країн Заходу в підтримці України. Однак, за його словами, навряд чи варто очікувати масового демаршу Заходу через побоювання ядерної ескалації.

"Якими будуть наслідки – складно сказати, оскільки зараз навряд чи існують можливості для дипломатичного поліпшення тієї ситуації, яка склалася. Тому цілком можна прогнозувати певну паузу у взаєминах країн. Теоретично це може бути пов'язано і з посиленням санкцій, і з відповідними кроками на підтримку України, а також зі збільшенням військової присутності НАТО в країнах Балтії. Тим більше, що Росія вже перейшла до відвертих погроз на адресу Альянсу. Але, найімовірніше, ситуація продовжить розвиватися у форматі холодної війни – будуть жести недоброзичливості, переміщення військових контингентів та їхня концентрація у Східній Європі, допоки РФ не вирішить перевести війну в більш гарячу фазу", – вважає експерт.