Дефіцит в енергосистемі зберігатиметься все літо, навіть якщо обстріли зупиняться

У ніч на 8 травня українська енергосистема пережила п'яту за ліком ракетно-дронову атаку з 22 березня. Були атаковані об'єкти генерації та передачі у Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Запорізькій, Полтавській і Кіровоградській областях. Крім цього, росіяни вкотре атакували газові сховища на заході країни. Через зростання дефіциту електроенергії, який насправді присутній у системі з 11 квітня — дати третьої ракетної атаки на енергоінфраструктуру, ввечері 8 травня було запроваджено обмеження для бізнесу та промисловості. Якби це не допомогло, в «Укренерго» готувалися й до відключення населення. Відключення у травні, коли світловий день триває 15 годин і за вікном плюс 15, свідчать про насправді надзвичайно складну ситуацію.

Наразі, аби збалансувати систему та покрити дефіцит, використовуються всі можливі заходи: задіяні всі, що лишилися, потужності генерації, залучені імпорт електроенергії з інших країн та аварійна допомога (тобто термінове постачання е/е з енергосистеми сусідніх країн). Тим не менш не тягнемо. В НЕК «Укренерго» у відповідь на запит ZN.UA повідомили, що хоча відключення споживачів — це останній інструмент збалансування енергосистеми, його використання в пікові вечірні години ймовірне. І не колись там узимку, а вже ось-ось.

В «Укренерго» зазначають, що, окрім атак росіян, упродовж літа на дефіцит впливатимуть й інші фактори. З кінця травня та аж до осені споживання буде на високому рівні через масове використання кондиціонерів у спеку. Особливо важко енергосистемі буде в період максимального споживання, він хоч і менший за зимовий, зате збільшується влітку до семи годин на добу — з 15:00 до 22:00, що суттєво подовжує і без того непростий процес балансування енергосистеми у пікові часи.

Насправді саме баланс між споживанням і виробництвом електроенергії — головна умова безпечної роботи енергосистеми. Енергетики наголошують, що головним викликом для роботи енергосистеми зараз і в опалювальний сезон буде саме нестача можливостей електростанцій виробляти більше «маневрової» електроенергії у відповідь на зростання споживання під час холодів. Нагадаємо, що тим часом профільне міністерство всі сили кидає на збільшення потужностей в абсолютно неманевровій атомній генерації.

В «Укренерго» наголошують, що повне відновлення постраждалих електростанцій займе досить тривалий час, а від планових ремонтів, які проводяться у перервах між опалювальними сезонами, теж ніяк не відмовитися. На атомних станціях ремонтну кампанію вже розпочато, надалі все більше й більше потужностей генерації йтимуть у тимчасові ремонти, готуючись до наступної зими. А значить, забезпечення балансу енергосистеми навіть улітку буде складною вправою. В «Укренерго» готові до того, що відчутний дефіцит в енергосистемі зберігатиметься все літо, навіть якщо обстріли зупиняться. Їхня основна ставка — залучення імпорту електроенергії з Європи, а якщо і його буде недостатньо, то звертатимуться по аварійну допомогу до сусідів.

А от до опалювального сезону, коли, попри «звуження» пікового періоду, все ж суттєво зросте власне дефіцит генерації електрики, вже готуються різні сценарії. Звісно, сценарії — таємниця, але наразі відомо, що уряд у процесі переговорів із низкою європейських країн про передачу нам обладнання з їхніх зупинених і законсервованих електростанцій. Так, вживаного й несвіжого, але це швидше, ніж чекати 10–12 місяців виготовлення й доставки нового.

Паралельний процес — будівництво розподіленої генерації. Все настільки погано, що під’єднання нових генеруючих установок до електромереж, яке десятиліттями було легендарно довгим, складним і дорогим в усіх сенсах, тепер проходитиме за спрощеною процедурою і безкоштовно. Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), приймаючи це рішення, буквально кричить про потребу держави у маленьких генеруючих потужностях. Бо одна справа поцілити в блок ТЕС потужністю 200 МВт, інша — у 20 малих і розосереджених потужностей по 10 МВт. Єдине питання: чому лише зараз ми підходимо до реалізації цього прекрасного задуму, якщо потреба у розподіленій генерації стала очевидною ще за першої хвилі енерготерору 2022-го? Ну і зрозуміло, що до широкого жесту НКРЕКП бажано б додати вирішення боргових проблем на балансуючому ринку, бо зараз він, м'яко кажучи, не найпривабливіший для інвесторів.

Енергосистема у найближчому майбутньому, за даними «Укренерго», потребуватиме щонайменше 2,5 ГВт додаткових маневрових потужностей (приблизно півтори Трипільських ТЕС) і 1 ГВт систем накопичення енергії. Бажано при цьому, щоб ці нові маневрові потужності були різних типів, наприклад, компактні газові електростанції або сучасна теплова генерація на біогазі та біопаливі.

Наразі все це звучить як мрії…

Втрати генерації — безпрецедентні, ризик наступних атак зберігається, будівництво захисних споруд потребує часу, а збільшення кількості систем протиповітряної оборони досі на етапі «Україна терміново потребує ППО, заявив Жозеп Боррель».

Приводів для занепокоєння у енергетиків чимало, а наявний, а не теоретичний, інструментарій боротьби з дефіцитом насправді дуже обмежений — або імпорт, або «аварійка».

Імпорт електроенергії є найбільш ринковим, а відповідно, й суттєво дешевшим способом збалансувати енергосистему, ніж аварійна допомога. І наче ми вже інтегровані в енергооб'єднання ENTSO-E, але процес синхронізації нешвидкий, поетапний, потребує виконання організаційно-технічних передумов, а потім ще й аналізу впливу на всіх учасників. Словом, усе серйозно, нешвидко, і наш очевидний форс-мажор навряд чи щось прискорить. Ми й так он рухаємося, можна сказати, на космічній швидкості — починали з пропускної спроможності у 100 МВт і за півтора року збільшили її до 1700 МВт. Ба більше, після остаточного переходу в березні 2024 року на європейські правила торгівлі електроенергією комерційний обмін може відбуватися з усіма сусідніми країнами-членами ENTSO-E — Румунією, Словаччиною, Польщею, Угорщиною, Молдовою.

«Укренерго» запевняє, що наразі їхні європейські колеги досліджують можливості своїх магістральних мереж для визначення можливих обсягів подальшого збільшення доступної потужності комерційного обміну електроенергією між Україною та ЄС. Їх непокоїть стійкість європейської енергосистеми, саме цим пояснюється такий обережний поступ. За даними експертів ринку, це дасть змогу, за максимально позитивного сценарію, додати ще 500 МВт пропускної спроможності. Цього все ще не буде достатньо, але з ними буде легше, ніж без них.

Для подальшого збільшення потрібні додаткові інтерконектори — з’єднувачі, які дозволяють пропускати електрику між окремими мережами або з’єднувати синхронні мережі. Інтерконектори, власне, і дають можливість здійснювати торгівлю електроенергією між територіями. Тож збільшення таких мережевих з'єднань реально допомогло б Україні отримати від приєднання до ENTSO-E більше зиску, розширивши можливості для торгівлі. Хороша новина: в інвестпрограмі «Укренерго» цьогоріч закладені кошти на будівництво нової потужної лінії для збільшення пропускної спроможності торгівлі електроенергією з Румунією. Погана новина: строк будівництва, за прогнозом «Укренерго», — два роки. 

При цьому весь час пам’ятаємо, що мова все одно про імпорт, який хоч і дешевший за аварійну допомогу, але не безкоштовний. А ще про потребу в захисті підстанцій, які забезпечують цей імпорт, що повертає нас як до проблем достатності систем ППО, так і до неквапливості зведення захисних споруд. До того ж будь-яке збільшення імпорту не вирішує основної проблеми балансу — передачі потужностей на південь і схід країни, в регіони, які найбільше страждають від дефіциту в енергосистемі. Для них, на жаль, хороших новин немає навіть у найбільших оптимістів енергосектора.