Мета Путіна — Балтійське море: як флоту НАТО слід готуватися до протистояння з Росією

З приєднанням цього року Швеції та минулої весни Фінляндії до Організації Північноатлантичного договору деякі аналітики охрестили Балтійське море "озером НАТО". Поглянувши на карту, можна побачити, що багато в чому (але не повністю) це правда — берегова лінія має кілька шматочків російської території. Інша частина прибережного узбережжя перебуває в руках НАТО: Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина і Данія.

Росія контролює частину узбережжя між Литвою і Польщею через свій дивний анклав Калінінграда. А президент Володимир Путін, як і раніше, контролює далеку східну частину Балтійського моря на підступах до Санкт-Петербурга, яку за іронією долі колись вважали "вікном у західний світ" царі, починаючи з Петра Великого. Сьогодні в разі конфлікту між Москвою і НАТО будь-який російський військовий корабель буде швидко і легко закупорений або знищений у цих водах.

Як альянсу найкраще слід використовувати переваги свого нового (майже) озера?

Коли я був військовим командувачем Альянсу, мені щоосені подобалося брати участь у Балтійських операціях, або BALTOPS. Ці головні навчання НАТО проводяться з 1972 року, а наступне їхнє повторення відбудеться за кілька тижнів.

Я також кілька разів брав участь у BALTOPS як молодший офіцер наприкінці 1970-х, у розпал "холодної війни". Тоді військово-морська ситуація на Балтиці була досить збалансована між США–НАТО з одного боку і СРСР–Варшавським договором з іншого. Швеція і Фінляндія були суворо нейтральними. Я пам'ятаю, як стояв на вахті на містку, і мені потрібно було дуже уважно стежити за радянськими військовими кораблями, які вривалися в наші з'єднання і виходили з них, переслідували нас для збору розвідданих (часто на небезпечно близьких відстанях) і взагалі переслідували наші кораблі.

Ситуація змінилася — у торішніх навчаннях Baltic Operations взяли участь 20 країн: Фінляндія вперше вийшла в море як повноправний член, а Швеція брала участь як заявник. НАТО могла похвалитися майже 50 кораблями, 45 літаками і 6000 військовослужбовцями.

Примітно, що це була складна мережа навчань із протиповітряної оборони, що об'єднує всю систему наземної оборони НАТО, а також кілька кораблів керованих ракет на морі. Це було дуже схоже на коаліцію, створену США кілька тижнів тому, яка допомогла збити 250 безпілотників, балістичних ракет і крилатих ракет, запущених Іраном по Ізраїлю, які наближалися.

Центральне місце в навчаннях займало тестування нових технологій. Шостий флот США, який охоплює всі європейські води, зосередився на спільному використанні передових систем тралення, безпілотних підводних апаратів, бортових безпілотників і безпілотних надводних кораблів — як-от надводні дрони-вбивці, які так ефективно використовуються українцями проти російського Чорноморського флоту. BALTOPS успішно продемонстрував, як НАТО може використовувати свої сили в Балтійському морі по всьому спектру військово-морської діяльності, і послав Росії грізний сигнал про можливості альянсу.

Другим елементом балтійського військово-морського контролю буде розгортання військово-повітряних сил морського базування — літаків на наших авіаносцях — для стримування російського повітряного і морського потенціалу. Адмірал у відставці Джеймс Фогго, колишній командувач усіма військово-морськими силами США в Європі (і мій ключовий помічник у НАТО десять років тому), був старшим спостерігачем і наставником навчань. Він сказав мені, що було особливо важливо вперше побачити французьку авіаносну ударну групу на чолі з потужним атомним авіаносцем "Шарль де Голль" під повним командуванням НАТО.

Росія чинитиме опір будь-яким навчанням НАТО в Балтійському морі, хоча співвідношення сил там зараз значною мірою проти них. Наступного місяця вони можуть перейти до кібер- та електронної війни, яка не потребує збройних дій. НАТО може протистояти агресії Росії, проводячи як наступальну, так і оборонну електронну боротьбу в BALTOPS.

Нарешті, варто очікувати, що НАТО використовуватиме своє Балтійське озеро для чинення тиску на крихітний Калінінград, який діє як географічний клин між балтійськими державами НАТО — Естонією, Латвією і Литвою — та іншими членами альянсу. Більша частина російського Балтійського флоту базується в порту Балтійськ, а в Калінінграді розміщені значні військово-повітряні та ракетні сили. (Може бути також тактична ядерна зброя.) У разі війни Калінінград необхідно буде нейтралізувати, щоб російські сухопутні війська, які, ймовірно, діють через васальну державу Москви — Білорусь, — не змогли взяти під контроль критично важливий Сувальський коридор, що проходить уздовж литовсько-польського кордону.

Декому ця загроза може здатися перебільшеною — які шанси, що Путін створить велику кризу на морі або вторгнеться в одну з країн Балтії? Що ж, три роки тому ідея про те, що він почне напад на Україну, теж здавалася малоймовірною; не намагайтеся вгадати, що в голові у людини в Кремлі. Ці малі країни, безумовно, ставляться до цього серйозно: колишній керівник військової розвідки Естонії попередив, що Росія буде готова до нападу протягом чотирьох років. Військові ігри передбачали, що російські війська зможуть узяти столиці Естонії або Латвії менш ніж за три дні.

На щастя, приєднання до альянсу Швеції та Фінляндії — назвемо це ефектом "дурості Путіна" — дає НАТО більше можливостей, ніж будь-коли, в Балтійському морі. Хоча й у Росії є деякі можливості, безперервна програма навчання, тренувань та інновацій забезпечить НАТО повний контроль над своїм новим озером.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело