Українські біженці в Австрії: Проїзд по країні, проблеми з дітьми та хороша медицина. Частина ІІІ

Про те, що в ЄС у українських мам забирають дітей, чули всі. В ЄС після повномасштабного вторгнення соцслужби забрали із родин понад 250 дітей. Про це повідомив Дмитро Лубінець. Дмитро Лубінець. Часто причинами втручання соціальних служб є відсутність у батьків чи опікунів необхідних документів, а також неналежне виконання батьківських обов’язків. У третій частині матеріалу "Телеграф" поговорив з українськими біженцями про такі випадки, а також про побут, лікування, вартість життя і багато іншого.

Діти

-- Якщо ви мама з дитиною, в Австрії вам точно не дадуть пропасти, – говорить Наталія Іваніцина. Вона приїхала до країни спочатку на "заробітки", влітку 2021 року. Збирала на фермі овочі, сортувала, виконувала прополку тощо. Тож коли почалось вторгнення, куди їхати — сумнівів не було.

Фермер, у якого вона працювала влітку, допоміг одразу знайти роботу — теж на фермі, але постійну.

Але так щастить не всім. У розподільчому центрі одна з наших співрозмовниць застала маму, у якої забрали доньку.

Зробити це можуть соцслужби навіть якщо ви не б'єте дитину, не кричите на неї. Звісно, такі дії категорично заборонені. Забрати дитину можуть навіть якщо ви залишили її наодинці, саму, поки вирішуєте свої справи. Навіть якщо ви повезли іншу дитину в інфекційну лікарню, а доньці 10 років, і вона в принципі може побути пару годин на самоті.

Мама, яка мешкала в розподільчому центрі і намагалась витребувати, повернути дитину, постійно плакала і повторяла: "Навіщо я приїхала в цю Австрію!". Її друга донька має інвалідність, її теж забрали, але потім повернули — дівчинка плакала і просилась до мами.

Найбільше жінку турбувало те, що менша донька вже щебече німецькою і ніби віддаляється від неї.

Але в чужий монастир зі своїм "уставом" не ходять. В Німеччині, наприклад, не можна наодинці залишати навіть собаку.

З адаптацією дитині допоможуть. Дітей дитсадкового віку відправляють в дитсадок, школярів — до школи. Це спочатку може бути інтеграційна група, в яку ходять діти, які приїхали в Австрію з інших країн. Школярам доведеться спочатку підтягнути мову в інтеграційних класах, а потім "стрибнути" на свій рівень навчання, до однолітків.

Щодо вишів, то у українців є можливість вступити до вишів на безкоштовній основі. Особливо — якщо дитина обдарована. І тільки за умови, що вона знає німецьку на рівні не нижче B1, а краще – B2. Як це зробити — можуть проконсультувати ті самі соціальні служби, закріплені за українцями на період адаптації.

Однак якщо ви поводите себе нормально, ніхто дітей просто так не вилучає. Потрібно вивчити норми держави, до якої ви приїхали, і перебудуватись, якщо треба.

Проїзд по Австрії

В Австрії існують дуже зручні і досить дорогі на перших порах проїзні — КlimaTicket. Якщо біженцю доводиться їздити на мовні курси в інше місто, він або спустить всі виплати на проїзд(за пару тижнів) або має викрутитись і придбати проїзний. І тут буде трохи "весело".

Для австрійців КlimaTicket – реальний спосіб зекономити. Якщо залізничний квиток з Лінца до Відня на одну людину в одну сторону коштує майже 60 євро, в дві — 120 то КlimaTicket, що покриває всю Австрію, робить цю подорож безкоштовною. Як і всі інші. Правда, за це доведеться заплатити близько 1200 євро на рік.

Ці проїзні можуть бути різні із зонами покриття:

Вся Австрія – понад 1200 євро. Межі конкретної федеральної землі (Нижня Австрія, Тіроль тощо) – близько 500 євро.

Де взяти одразу 500 євро? Варіант є. У касі продажу вам запропонують купити квиток в розстрочку. Ви платите одразу близько 100 євро, далі — помісячно частину суми. Але для цього потрібно мати банківську картку. Уточнюємо: австрійську банківську картку, оформлену в Австрії. "Пластик" української дочки "Райффайзену" підійде для розрахунків, але поповнити картку через місцеві банкомати ви не зможете.

В будь-якому випадку, придбання цього квитка для людини без заощаджень – стрес.

Медицина

"Help! Please, help! She have 73 years old and she broken legs!!!" – ламаною англійською намагалася пояснити австрійській "швидкій", що одна з біженок- українок, швидше за все, зламала ногу, Ольга. Виклик швидкої для вас безкоштовний – з моменту подання документів в поліцію ще в перші дні перебування в розподільчому центрі, про що ми розповідали в першій частині матеріалу) у вас є страховка. В поліції біженцям видають документ з фото, даними реєстрації у відділку і номером страхування.

Тож швидка була безкоштовною, проблемою стало пояснити, що сталось. Бабуся вийшла подихати свіжим повітрям і підсковзнулась. До честі місцевої швидкої, вони максимально лояльно поставились до НЕ німецькомовних викликаючих. І приїхали буквально за 10 хвилин.

Що одразу варто розуміти про місцеву медицину: так, записатись до вузькопрофільного лікаря складно, візиту можна чекати кілька місяців. Однак сімейні лікарі настільки фахові, що знають нюанси вузькопрофільних хвороб, наприклад, кардіологічних, і можуть самостійно взяти базові аналізи.

– Тут не можна купити диплом, вони реально вчаться, і вчаться важко, – говорить Ольга, яка виїхала до брата у Відень після повномасштабного вторгнення, і зверталась і з питаннями здоров'я дитини, і з власних питань до різних лікарів за ці два роки не раз. До сімейного лікаря українці, за їх розповідями, приїздили за потребою і заходили в порядку живої черги. Тобто базова допомога сімейного — доступна. Головне з’ясувати години прийому. А от візит до кардіолога, стоматолога, психіатра — як пощастить.

Другий момент — лікарні є не всюди. Якщо ви живете в поселенні на 700 людей, де немає продуктового, тут може не бути і лікаря. І доведеться їхати у сусіднє велике місто, якщо пощастить – за 8-12 кілометрів (від 7 євро в обидва боки). Якщо ні — то й далі.

Бабусю, у якої таки діагностували перелом, відправили одужувати додому. Наклали гіпс, виписали безкоштовні ліки і наказали приїхати за тиждень. Перелам не потребував операції — лише контролю і щотижневого візиту до лікарні. Лікарня знаходилась в іншому місті, тож кожного понеділка вона шукала когось, хто зможе її відвезти, це була проблема.

Потрібно зазначити, що за ці два роки утворилась категорія медичних біженців, які приїздять в Австрію зробити операцію — замінити суглоб, наприклад. Або пройти складне обстеження і отримати висновок лікарів. Хірургічні втручання за показанням лікаря для українців, що отримали тут прихисток, безплатні.

— З початком війни я поїхала до доньки в Австрію, — розповідає ще одна біженка з України. – Але весь час тягнуло додому. Коли вже була в Києві, прийшли результати аналізів, які здала в Австрії — онкологія. Пішла до наших лікарів, і зрозуміла, що на кожному кроці доведеться платити і багато. Мені одразу "виставили рахунок" на 1000 долл. Результат — під питанням. Я подумала і повернулась до доньки, буду проходити лікування там, а далі — побачимо. В Австрії зі мною буквально носились тільки тому, що у мене була підозра на важкий діагноз.

Продукти харчування і льготи для біженців

Часи, коли почувши "біженці з України", люди кидались зносити їжу, речі і посуд, минули. Однак вижити на 200-250 євро на місяць можна. Якщо у вас родина з двох дорослих і дитини, це вже близько 500 євро, а це вже непогано для початку. Наприклад, сходити з дитиною на 4 години в аквапарк чи басейн коштує 10 євро на двох.

— У Відні є центри "Карітас" і інших благодійних організацій, де можна безкоштовно взяти речі для дорослих і дітей, але в маленьких містах цього може не бути, – говорить жінка. — Секонд — хенди, в яких я тут була, швидше схожі на магазини, і вартість речей в них для мене була зависока — 30-40 євро за річ.

Щоправда, якщо є нагальна потреба на початках у речах, кормах для тварин, підгузках тощо завжди можна звернутись до співробітника того ж "Карітас" чи іншої організації, яка вами опікується. І вони пошукають необхідне.

Справжній порятунок для біженців – соціальні продуктові магазини. В звичайних продуктових мережах на 10 євро можна купити хліб (99 центів найдешевший тостовий, а в середньому — 3-4 євро за хлібину), молоко — 1,5 євро, пачку спагетті за 1,25 євро, кілограм картоплі, пару морквин та кілограм цибулі — ще 3-4 євро. І десяток яєць за 2,5 євро.

В соціальному магазині хліб коштуватиме 50 центів, кілограм борошна — теж 50 центів. Умовно на 10 євро можна придбати купу булочок, хліб, борошно, крупи, йогурти, сир, сметану, цукор, олію…. Дві-три повні сумки харчів. А на виході ще дібрати сумку безкоштовних продуктів — вони лежать на столику біля виходу. Спочатку купуй щось, потім можеш брати безкоштовно — такі правила. Це магазини, організовані "Червоним хрестом". Не всі австрійці заможні. Тож зранку два рази на тиждень в соціальні магазини можуть прийти відносно малозабезпечені австрійці. А після обіду – біженці, що отримали статус і оформили документи у "Червоному хресті" – що вони не працюють, отримують допомогу від держави, прописані в цьому регіоні.

Обмежень на витрати коштів немає. Хочеш — купуй продукти на 50 євро чи більше. А от обмеження на кількість продуктів в одні руки є. Один десяток яєць на людину, одна пляшка соняшникової олії тощо. Є тут і товари гігієни, м'ясо, напівфабрикати. За австрійськими мірками це товари, у яких добігає термін придатності. Але те, що не можна вживати, тут ніколи не продадуть.

Чому всім зараз потрібна Австрія?

За даними Євростату, кількість українських біженців в Австрії зменшилась до 83,4 тис. осіб порівняно з понад 90 тис. на початку вторгнення. Однак в австрійських групах в соцмережах все частіше з'являються дописи: "Як переїхати до Австрії". "Чи дадуть мені прихисток, якщо до того я отримав його у Польщі/Чехії/Германії/Румунії".

"Телеграф" дізнався, що манить цих дописувачів. Наразі українці отримали захист до березня 2025 року. Австрійці планують з 2025 року нарешті врегулювати механізми інтеграції українців – надавати їм статус біженця або аналог дозволу на проживання.

Статус біженця — це більші виплати. Аналог дозволу на проживання — це право вільно пересуватись, виїхати в Україну чи іншу країну більше, ніж на 21 день і повернутись, коли тобі зручно.

Якщо так трапиться, повернути українських громадян в зруйновану війною державу, буде складніше.

Щоправда, українці, які мають вдома не зруйноване житло, працювали за фахом і мали гарні кар'єрні перспективи, потихеньку повертаються. Лише за лютий 2024 року з Австрії виїхали понад 1400 українців.