У Вінниці попрощались із 21-річним "Грінкою" - наймолодшим захисником "Азовсталі": фото, відео

Побратими і рідні Назарія прийшли на прощання у чорних футболках з фразою "Грінки", яку він сказав у підвалах Азовсталі.

У Вінниці попрощались із воїном бригади спецпризначення нацгвардії "Азов" Назарієм Гринцевичемна псевдо "Грінка". Він був наймолодшим захисником "Азовсталі". Він пройшов блокаду в Маріуполі, російський полон і після звільнення знову пішов на фронт. Йому був 21 рік. 

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Юлії Кирієнко.

На прощання з бійцем бригади спецпризначення "Азов" на псевдо "Грінка" зібрались сотні вінничан. Рідні не відходять від труни, загорнутої у синьо-жовтий прапор. За який віддав життя 21-річний Назарій. 

"Одна репліка його, що там побратими і я мушу. Я не подарую їм закатування полонених. Він щиро любив Україну. Хотів, щоб в ній було краще. Набагато краще", - каже батько воїна Максим Колос. 

Саме зі стадіону "Нива" Назарій Гринцевич і почав свій шлях воїна. Ще підлітком, у розпал війни на сході він був у фанатському русі футбольного клубу "Нива". Багато із старших хлопців вже воювали в "Азові". Стати до лав полку мріяв і Назарій.

На цьому ж стадіоні він торік читав молитву захисників "Азовсталі". За загиблих і тих сотень воїнів-азовців, які дотепер в полоні. Тепер тут прощаються з ним ті, хто був поряд в останні хвилини життя – воїни-спецпризначенці "Азову". 

Побратими і рідні Назарія прийшли на прощання у чорних футболках з фразою "Грінки", яку він сказав у підвалах Азовсталі.

"Щоб не було у вас, слухайтесь маму, їжте кашу і любіть Україну", - казав Назарій. 

Тепер вони стали заповітом і їх скандують з трибуни побратими азовця.

На "Азовсталі" Назарій був парамедиком і врятував чимало життів. Вже після повернення з полону "Грінка" згадував, як під час блокади Маріуполя йому хотілось жити. І як вони з побратимами говорили про смерть у підвалах "Азовсталі". Та навіть жартували, яку шану після неї хочуть

"Я хочу мурал на школі. От забийте. Якщо не дай бог шо, то хай буде мурал", - казав хлопець. 

Про російський полон Назарій Гринцевич говорив неохоче. Лише згадував, як мріяв попити молока з печивом. А після виходу із катівень росіян "Грінка" набив татуювання – хліб і кисіль. Він казав, це було найсмачніше, чим годували в полоні.

Назар якомога швидше намагався повернутися на фронт. Заради помсти ворогу за закатованих і вбитих на війні побратимів.

"Я знаю скільки моїх побратимів ще там. Скільки цей ворог наробив шкоди моїй країні. І я живу помстою за ту біль, яку вони принесли нам. Ось і все", - казав військовий. 

І жодного разу Назарій не пошкодував про свій вибір бути воїном.

"Я хочу пожити у вільній Україні, яку я виборюю. І коли мої діти народяться і спитають, де я був", - говорив хлопець. 

У своїх не надто чисельних інтерв’ю Грінка завжди говорив не лише про обов’язок кожного боронити країну. А й про те, що жити треба наповну. Бо на війні не знаєш, коли твій день останній. 

Раніше повідомлялося, що на війні загинув один з наймолодших оборонців "Азовсталі", 21-річний Назарій "Грінка" Гринцевич, який після звільнення з полону повернувся на фронт.