Воюй або плати: в Раді придумали два варіанти економічної броні від мобілізації

Чого очікувати від "економічних підстав", які розглядаються для відстрочки від мобілізації, та скільки і хто буде платити за банкет – в ексклюзиві TSN.ua.

Економічне бронювання або іншими словами – плати чи йди на фронт. Стало відомо, які варіанти розглядають в оборонному комітеті Ради. Йдеться про дві моделі: податок від зарплати або за квотами. За словами нардепів, з цього питання ведеться "велика дискусія". Чого очікувати від "економічних підстав", які розглядаються для відстрочки від мобілізації, та скільки і хто буде платити за банкет – в ексклюзиві журналістки Вікторії Панченко для TSN.ua.

Економічне бронювання

В Україні від 18 травня набуде чинності новий закон про мобілізацію, що не на жарт "робить нерви" не тільки військовозобовязаним, але й їхнім родинам і навіть роботодавцям. Адже наразі нардепи працюють над ще одним документом, який може спустошити кармани і пересічних українців, і власників бізнесу. Мова йде про так зване економічне бронювання. Принцип простий – воюй або плати. Стало відомо, що Оборонний комітет Верховної Ради розглядає дві моделі економічного бронювання в Україні. Про це розповів голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія на брифінгу в парламенті.

"Розглядаються дві моделі економічного бронювання. Вони в дискусії. З одного боку, ми розуміємо, що не можемо жодного долара з міжнародної допомоги витратити на зарплати військовим. Будь-які зарплати військовим, а ми хочемо їх піднімати, хочемо більше військових, – це наші гроші у вигляді мит і податків. З іншого боку, щоб ці гроші зʼявлялися, економіка має працювати. Але тут питання справедливості. Багато опонентів кажуть, що багаті не служать, а бідні йдуть до армії", – зазначив Арахамія.

Водночас нардеп додав, що друга модель – квота для компаній на бронювання, у рамках якої за кожного заброньованного працівника сплачується окремий податок, рівноцінний мінімальній зарплаті військовослужбовця щомісяця. До прикладу, він навів людей, котрі працюють у медіа: керівник може забронювати 10% своїх співробітників, однак щомісяця має сплачувати за кожного з них мінімальну заробітну плату військового – 20 тисяч гривень.

"Наприклад, медіа. Умовно кажучи, у вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачується мінімальну зарплата бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тисяч гривень, тобто 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу сплачується щомісяця. Це окремо від податків", – пояснив Арахамія.

Ідея з квотою для роботодавців – не нова. Про неї говорили ще минулоріч. Такий варіант бронювання від мобілізації був запропонований у парламенті головою комітету з економічного розвитку, депутатом від "Слуги народу" Дмитром Наталухою.  

Пізніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль також заявляв, що уряд розробляє новий механізм бронювання, де критерієм стануть сплачені податки або зарплати працівників.

Економіка має працювати

У свою чергу, Давид Арахамія зауважив, що для того, щоб підіймати заробітну плату військовим, в Україні має працювати економіка.

"З одного боку, ми з вами розуміємо, що ми не можемо навіть жодного долару з цієї величезної допомоги витрачати на зарплати військових. Будь-які зарплати військових. А ми хочемо їх підіймати, хочемо більше військових і таке інше. Це наші гроші, які у вигляді мит та податків", – каже він.

Ще раніше з цього приводу висловлювався і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він допустив можливість зміни системи бронювання громадян від мобілізації таким чином, щоб це бронювання залежало від рівня доходів особи. Хоч сам він ставиться до такої ідеї скептично. Про це Стефанчук сказав в інтерв’ю "Суспільному".

Нардеп Давид Арахамія наголосив, що у питанні бронювання вивчався досвід інших країн, однак яке б рішення не було обрано, "є багато людей, які "за", а є ті, хто "проти".

"Але питання справедливості: багато опонентів кажуть, що це тоді багаті не служать, а бідні йдуть до армії. Я думаю, все одно якась модель з’явиться, тому що в цих дискусіях з’явиться якась модель, яка викликає найменше обурення", – зазначив він.

Примітно, що навіть міжнародна преса також зазначила про те, що "зарплатне бронювання" поділить українське суспільство на бідних та багатих". У статті Financial Times, з посиланням на слова голови парламентського комітету з питань оборони Олександра Завітневича, який курує законопроєкт про мобілізацію, зазначається, що навіть українська влада визнає, що підхід до бронювання на основі зарплат негативно сприймається у суспільстві.

У свою чергу нардеп Олексій Гончаренко взагалі порівняв економічне бронювання із соціальним дарвінізмом. 

Що думає президент?

Важливо, що про економічне бронювання говорив і сам президент України Володимир Зеленський. Наприкінці 2023-го на підсумковій пресконференції він пояснив, як може виглядати "новий справедливий механізм бронювання" для бізнесу. За його словами, формулою такого бронювання має бути "ти воюєш або працюєш на державу”. Все це випливло з того, що з’явився запит на мобілізацію ще на 450-500 тисяч військових. Одночасно Зеленський дав і свою оцінку того, скільки це може коштувати – 500 мільярдів гривень. Сума просто непідйомна для України в сучасних військових реаліях, тож президент також зазначив, що чекає від Міністерства фінансів відповіді на запитання, де знайти ці кошти.

Гроші немалі та й нібито все для людей. Питання – для яких саме? Для мажорів з зарплатами у доларах, чи пересічних українців, які зі своїх мізерних зарплат і так донатять на армію. І ви не забувайте цього робити!

На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ВОЮЙ АБО ПЛАТИ! В Раді придумали ДВА ВАРІАНТИ економічної броні від мобілізації!

На думку заступника командира 3-ї штурмової бригади, екскомандира полку "Азов" Максима Жоріна, така ідея узаконює принцип "війна для бідних".