Україні загрожує продовольча та паливна криза

Засновник логістичної групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін розповів про те, наскільки масштабною є проблема неповернення українських далекобійників з-за кордону, і чому водії-міжнародники масово відмовляються від виконання рейсів. Про це повідомляє Уніан, пише agronews.ua.

Останнім часом в Україні заговорили про те, що робота далекобійником може слугувати однією з форм ухилення від мобілізації. Адже, маючи дозвіл на виїзд, водій без перешкод перетинає кордон, після чого кидає свій транспорт і починає нову сторінку життя в Європі.

Експерти зазначають, що випадки таких неповернень на Батьківщину частішають. Нарікають на це також компанії-перевізники, які втрачають своїх водіїв і згодом стикаються з проблемами: як розповів віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін, після втечі одного водія “Укртрансбезпека” може відключити від системи “Шлях” усього перевізника на 3 місяці, що призводить до збоїв у роботі компанії та збитків.

Засновник логістичної групи компаній “Прайм”, яка перевозить мастильно-горючі матеріали, Дмитро Льоушкін в інтерв’ю УНІАН розповів, наскільки масовою, за його спостереженнями, є ця проблема, скільки далекобійників втратила його компанія за час війни, який вигляд має схема втечі водіїв-міжнародників, чому Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом кадрів за цим напрямком, і до чого це може призвести.

Останнім часом в Україні заговорили про роботу водієм-міжнародником як одну з форм ухилення від мобілізації. Наскільки це, на ваш погляд, масова проблема?

Водіїв, які не мають виїзду в Європу, туди просто не випускають. Зараз можуть виїхати тільки ті водії, які перетинали кордон і поверталися вже неодноразово. Те, що кажуть, що водії виїжджають і кидають машини – це не масове явище. Люди, які хотіли втекти, зробили це ще раніше.

Що стосується вашої логістичної компанії – ви особисто стикалися з такими ситуаціями? Чи всі ваші водії поверталися?

У нашому випадку зі ста оформлених водіїв, які працюють, за три роки тільки один утік. Тому я не вважаю, що це явище є масовим.

Як взагалі виглядає цей спосіб втечі? Водій перетинає кордон України, і що далі?

Залишає машину і йде собі далі кудись своє життя жити. Щоб машину забрати, кличуть іншого водія – зазвичай, старшого або з інвалідністю, який має право виїжджати. Тому що для того, щоб забрати порожню машину, потрібно виїхати без машини. А без машини в систему в “Шлях” водія внести не можна, відповідно, тоді виїжджає тільки чоловік із правом виїзду.

А що відбувається з вантажем? Втікачі кидають його чи довозять до пункту призначення?

Водії, як правило, вивантажуються і кидають порожню машину. Зазвичай машину з вантажем не кидають, тому що водій розуміє, що він несе за цей вантаж відповідальність. Якщо водій не доставив вантаж, то йому потім можуть після цього інкримінувати розкрадання, пропажу і збитки. Тому будь-який розсудливий водій спочатку вивантажується, а вже потім кидає порожню машину, щоб йому не прилетіла вартість вантажу.

Чим загрожує цей метод ухилення від мобілізації? Чи вважається, що такі водії перебувають на територіях європейських держав незаконно? Чи можуть їх “видати” українській стороні?

У нас дуже багато чоловіків, які через гори чи Тису втекли з країни. Хто його знає, що з ними буде. У таких самих правах залишатиметься і водій, який поїхав і кинув машину.

Чи ускладнюється зараз виїзд для всіх інших водіїв-міжнародників, які просто виконують свою роботу?

Так, ускладнюється. Повістки вручають, водії зараз дуже сильно нервують, через що кидають свою роботу. Вони бояться їхати за кордон. Тому що зараз дуже багато байок про блокпости, ТЦК на пунктах виїзду.

Для ТЦК не важливо, хто перед ним – водій-міжнародник чи хтось інший, вони просто вручають повістки всім підряд. А водії ставляться до цього дуже обережно. Дружини кажуть своїм чоловікам, щоб вони кидали роботу і шукали щось інше, або сиділи вдома.

Чи загрожує Україні через дефіцит українських водіїв-міжнародників зриви поставок гуманітарних вантажів чи навіть озброєння?

Звісно, загрожує, бо якщо водіїв не буде, то хто буде це все перевозити. А який розсудливий водій-міжнародник поїде виконувати свої обов’язки, якщо на кордоні йому вручатимуть повістку, зніматимуть його з машини і відвозитимуть одразу в ТЦК на медкомісію. Якимось окремим законом водії не виділяються, вони такі самі призовники, як і всі.

Тому нам загрожує дефіцит не тільки продуктів харчування, а й зброї, гуманітарки та паливно-мастильних матеріалів зокрема.

У мене зараз із 70 водіїв тільки п’ять хочуть їхати за кордон. Це багатодітні батьки. Усі інші кажуть, що “манали” цю роботу. Будемо їхати тільки по Україні, а якщо нас будуть і по Україні ловити, то вдома будемо сидіти і не виходити.

Зараз, якщо чесно, дуже гостро стоїть це питання.

А чи можете ви бронювати водіїв?

Можна бронювати не більше 50 відсотків військовозобов’язаних співробітників від штату. А хто буде працювати на інші 50 відсотків? Можливість часткового бронювання в цьому випадку не працює. Тому що водій або має бути заброньований, або ні. На половину його забронювати не можна.

Тобто компанії, які займаються вантажоперевезеннями, під загальний формат бронювання співробітників із 50 відсотками не дуже підходять. Я не можу розділити, щоб одного водія можна було бронювати, а іншого – не можна. У мене тоді друга машина не поїде. А коли в мене одних заберуть, а інших не заберуть, то в мене і друга половина заброньованих співробітників, виходить, зменшиться. Тобто, від ста відсотків це сьогодні 50. Тих 50 забрали, я вже можу забронювати тільки 25 відсотків, потім 12,5 відсотків і так далі. Це все одно шлях у нікуди. Місяця два-три, і все.

Яким ви бачите вихід із ситуації?

Якщо людина має десятки рейсів за кордон протягом двох останніх років, то це водій-далекобійник. Його треба бронювати. А якщо ця людина тільки двічі виїхала, то добре, не бронюйте її. Але хоча б збережіть ядро водіїв, які можуть цю роботу виконувати. Інакше ви завтра самі залишитеся без товарів і без усього.

Потрібно посилити критерії, за якими визначатимуть водія-міжнародника. Тобто, він повинен мати певний стаж роботи, кількість рейсів, наявність коду 95 (обов’язковий сертифікат, необхідний для роботи водієм у транспортній фірмі в Європейському Союзі – УНІАН). Є певна низка атрибутів, які показують, що це саме водій-далекобійник.

Я розумію, що будь-якого водія з правами не можна бронювати. Але водій із правами і водій-міжнародник – це дві різні людини.

Тому потрібно однозначно посилити критерії для водіїв-міжнародників, але дати їм повну квоту броні від мобілізації. До цього держава прийде, просто мине якийсь період часу. У нас же в країні спочатку створюються проблеми, а потім вони героїчно вирішуються. Ось зараз ми на етапі створення проблеми.

Скільки всього в Україні таких кваліфікованих водіїв-міжнародників?

Особисто в мене такого реєстру немає. Але я більш ніж упевнений, що “Укртрансбезпека” може натиснути дві кнопки на комп’ютері і побачити водіїв, які здійснюють рейси з 2022 до 2024 року, і їх можна визнати водіями-міжнародниками. Вони в системі “Шлях” усі з прізвищами, фотографіями та кодами.

Скільки коштує українській компанії “втратити” одного свого кваліфікованого водія? З якими наслідками їй доводиться зіткнутися?

Одна фура коштує 100 тисяч доларів. Ось цей актив уже не буде працювати. Далі ця фура не перевезе вантажі, відповідно, це будуть збитки для української економіки. Збитки можна вираховувати в геометричній прогресії. Сьогодні не працює машина, завтра ця машина не доставляє вантажі, через недоставку цих вантажів не вироблялися товари і так далі.

Від цієї роботи залежить якщо не вся, то майже вся економіка країни. Якщо сьогодні встануть усі бензовози, ніхто не поїде в Європу, то ми знову повернемося до паливної кризи. Тільки цього разу не через те, що не буде палива, а тому що його везти буде нікому.

Кораблем або залізницею паливо на заправку доставити не можна. У нас же корабель на заправку не запливе, як і залізний вагон не заїде. Це можна зробити тільки бензовозом.

Незаброньовані водії бояться працювати на фурах, тому що їх знімають із блокпоста і тягнуть у ТЦК. На фурі людина їде по всій країні, долає тисячі кілометрів, і цією дорогою водій гарантовано зустрічає не один блокпост.