Від черемши до кульбаби: дикороси зміцнюють імунітет та діляться своєю живучістю

Надокучливий бур’ян? А насправді корисна зелень, яку сміливо можна їсти. Перше листя кульбаби, конюшини, лободи, молоденька кропива та черемша містить набагато більше вітамінів та мікроелементів, аніж теплична рукола та «хімічний» шпинат. Про те, які аптечні вітаміни може замінити миска салату з черемші, чому портулак називають «родичем» риби та як правильно їсти кропиву - читайте у матеріалі Коротко про.

Витривалі рослини

Городники підтвердять: дикорослі трави прекрасно ростуть в таких суворих умовах, де насінина будь-якої домашньої рослини навіть не проросте. Посуха чи, навпаки, занадто багато вологи, бідна та необроблена земля, постійна тінь чи палюче сонце… От в таких умовах виросте дикорос. Біологи кажуть, що ці трави володіють сильним імунітетом. І можуть ділитися своєю живучістю. Майже усі дикороси можна і треба їсти людині, тому що вони містять чималу дозу вітамінів та мінералів.

Виявляється, їстівних диких трав безліч. І готувати їх досить просто: можна їсти сирими або ж варити, тушкувати, сушити. І можуть здивувати наші смакові рецептори чаєм з конюшини, пирогами з черемшою, кульбабовим варенням. І саме зараз, коли ще немає сезонних овочів та зелені, доречно додати у щоденне меню рослини, про які йдеться нижче.

Черемша

Подекуди на ринках вже продають пучки листків, які зовні нагадують листя конвалії. Це і є черемша, або дикий часник (інша назва – ведмежа цибуля). Рослина – дикорос, хоча її можна виростити і на своєму городі. Росте у затінених місцях, в лісах, поблизу водойм. Якраз там, у лісах, збирати черемшу заборонено, тому що вона є в Червоній Книзі, у списку тих рослин, які зникають. А все тому, що листя дикого часнику і смачне, і поживне. За смаком нагадує зелену цибулю.

Рослина, без перебільшення, суперфуд. Містить таку «кінську» дозу вітаміну С, що в давні часи черемшу їли як ліки від різних застуд та інфекцій. Також у рослині є:

• провітамін А,
• вітаміни групи В,
• вітамін Е,
• вітамін РР,
• калій,
• кальцій,
• марганець,
• фтор,
• селен,
• мідь,
• йод.

Ведмежа цибуля стимулює виділення шлункового соку, жовчі, знищує хвороботворні бактерії у кишківнику, вважається противірусною рослиною, тому що містить природні антибіотики фітонциди. А ще підтримує в організмі кислотно-лужний баланс, нормалізує водно-сольовий обмін, артеріальний тиск, корисна для ендокринної, нервової, травної систем.

Звісно, є й протипоказання. Черемшу краще не вживати під час вагітності, людям, що страждають на гастрит, епілепсію, мають проблеми з ШКТ. Якщо забагато її з’їсти, то можна отримати розлад шлунку.

Зазвичай українські господині готують з черемші салати. Щоправда, треба обов’язково заправляти таку страву жирним соусом: сметаною, олією, домашнім майонезом, щоб не подразнювати шлунок та стравохід. А от в країнах Скандинавії полюбляють черемшові супи, також її додають до начинки в пироги. Маєте вільну й тінисту грядку, де нічого не росте? Висійте черемшу. Цей бур’ян не потребує ні добрива, ні обробки від шкідників, а росте на очах.

Кропива

Ще наші прабабусі готували з молодого листя цієї рослини борщ. То чому ж ми морщимо носа, коли бачимо цю «колючку»? Тому що готувати з неї – заняття ризиковане. Молода кропива все ж пекуча. Але якщо листя ошпарити окропом, пекучість зникне. Зазвичай кропиву додають до супів та борщів як зелень. Такий інгредієнт не особливо впливає на смак страви, хоч і додає певну свіжість. А ще збагачує раціон великою кількістю усіляких корисностей, які зміцнюють імунітет. Лікарі особливо радять ласувати свіженькою кропивою людям, які страждають на хвороби печінки, а також тим, хто хоче зміцнити ясна.

Але є і протипоказання. Кропиву варто оминати вагітним, алергікам, хворим з недугами нирок.

Кульбаба

Дивина, але ця рослина від кореня і аж до квіток – їстівна. Щоправда, краще її споживати, доки цвіте, тому що пізніше не така корисна. Щиро кажучи, смак кульбаби гіркуватий. Зате рослина містить цілий букет вітамінів:

• провітамін А,
• вітаміни групи В.
• вітамін К,
• вітамін Е,
• залізо,
• кальцій,
• магній.

Якщо в салат додати молоденьке кульбабове листя, то можна зміцнити свій імунітет, знизити рівень «поганого» холестерину та цукру у крові. А ще кульбаба має сечогінні властивості, тому людям, у яких є проблеми з нирками, тим паче треба їсти цю рослину.

Її жовті квіти також корисні. Їх можна заварювати як чай чи приготувати з них варення. Кульбабовий напій та десерт допомагають виводити зайву рідину з організму, рятують від отруєння.

Конюшина

Хоч рослина вважається лікарською, все ж її квіти краще використовувати лише як додаток до салатів чи інших страв. Лікарі попереджають: у конюшині стільки щавлевої кислоти, як у тому ж ревеню.

До речі, в надзвичайних ситуаціях, коли під рукою немає ніякого перекусу, крім конюшини, її можна сміливо з’їсти, аби швидко втамувати голод. Але краще не зловживати.

Радимо використовувати квіти не лише як прикрасу для основних страв, а й як заварку для чаю. Такий напій допомагає при діареї, бронхітах, подагрі, знімає запалення слизових оболонок.

Портулак

Зараз усі городники здивуються, адже воювати з портулаком на грядках ой як складно. А виявляється, і не треба. Цей сукулент - прекрасне джерело Омега-3, жирних кислот, і його навіть називають «родичем» риби. Також портулак багатий на вітамін С, а ще має:

• вітамін РР,
• провітамін А,
• цинк,
• селен,
• калій,
• магній,
• залізо.

Рослина витривала, може рости на різних типах ґрунтів і переносити як посуху, так і дощі. І частинку цієї витривалості можна отримати, ласуючи портулаком. А ще сукулент покращує настрій і сприяє збільшенню м'язової сили, заспокоює нерви, зміцнює опорні сили організму.

На смак листя портулаку трохи кислувате, гостре, хрумке. Такі властивості давно оцінили господині у різних куточках світу. Наприклад, в азійських країнах портулак додають до плову, маринують його, використовують як приправу. А ще хрумке м’ясисте листя можна додавати до освіжаючих напоїв.

Та у всьому має бути міра. Якщо їсти портулак на сніданок, обід та вечерю, запиваючи усе це портулаковими коктейлями, то рівень щавлевої кислоти в організмі зашкалюватиме. А це перешкоджатиме засвоєнню кальцію, ще й з’являться камені у нирках.

Важливо!

• Переконайтеся, що дикорос, який ви хочете додати до страви, їстівний. Пам’ятайте, що деякі бур'яни токсичні.
• Важливо, щоб ділянка, де ростуть такі рослини, не була оброблена хімікатами та знаходилася подалі від загазованих трас.
• Після збору дикорослої зелені обов’язково її ретельно вимийте.
• Збирайте лише молоду й свіжу дику зелень. Якщо рослина вже активно цвіте, а то й перецвітає – не беріть, на смак вона жорстка й гірка.

Що приготувати з дикоросів?

Усі рослини, про які згадували вище, вдало поєднуються у вітамінному салаті.

Інгредієнти:

• Черемша – пучок (20 листків)
• Свіжий огірок – 1 шт.
• Листя кропиви, кульбаби, портулаку – (по 5 шт.)
• Квіти конюшини – для прикраси

Для заправки:

• Сметана – 100 г
• Соєвий соус – 1 столова ложка
• Дрібка солі

Усі інгредієнти для салату ретельно вимити. Листя кропиви попередньо добряче ошпарити окропом. Рослини, крім конюшини, та огірок дрібно нарізати. Додати заправку (сметану змішати з соєвим соусом та сіллю), гарно вимішати. Прикрасити квітами конюшини.